Глобальна економіка: Шевченко - про підсумки зборів МВФ і Світового банку

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко повідомив, що у Вашингтоні закінчилися Весняні збори МВФ та Світового банку, що почалися 5 квітня та через пандемію Covid-19 відбувалися в онлайн-форматі.

Серед учасників – голови центробанків, інвестори, міжнародні фінансові організації. Зокрема, директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва, виконавчий директор МВФ Пол Гілберс, його заступник Владислав Рашкован, директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер, колишній керуючий директор Групи Світового банку та міністр фінансів Індонезії Шрі Мульяні Індраваті, колишній очільник Банку Англії й відомий економіст Марк Карні, багато інших осіб.

Кирило Шевченко розповів, які теми обговорювалися на Весняних зборах МВФ і Світового банку: 

"Весняні збори були присвячені прогнозу світових і регіональних тенденцій економічного розвитку через призму аналізу наслідків пандемії Covid-19, від початку якої минув вже рік, але її вплив на світову економіку продовжує викликати занепокоєння.

Скорочення економічної активності по швидкості падіння та синхронності процесів – безпрецедентне, а перспективи – не визначені. З таким бекграундом світова спільнота очікувала ці Збори.

Крісталіна Георгієва у своєму виступі недарма назвала коронакризу переломним моментом та навела цитату Франкліна Рузвельта, з чиїм ім’ям пов’язують вихід США з Великої депресії: "Точка в історії, на якій ми стоїмо, повна перспектив і небезпек".

І справді, на відміну від попередніх Зборів виступи учасників містили велику кількість акцентів на наявні протиріччя в розвитку глобальної економіки, тобто плюси і мінуси певних процесів, що пов’язано насамперед із досі високим рівнем невизначеності.

Наведу деякі тези, які рефреном лунали на різних заходах.

Світ виходить з кризи

Глобальна економіка витримала удар Covid-19 та має міцну опору. Очікується, що коронакриза залишить менші «шрами», ніж світова фінансова криза 2008 року. Але, за оцінками МВФ, якби світ своєчасно не вдався до відповідних заходів, скорочення економічної активності могло бути втричі більшим.

За підсумками 2020 року скорочення глобальної економіки склало 3,3%, що виявилося навіть на 1,1 в/п менше, ніж прогнозувалося в жовтні. Це пов’язують із пом`якшенням карантинних обмежень, адаптуванням економік та вакцинуванням.

Прогнозується, що 2021 року глобальна економіка зросте на 6%, а 2022-го – на 4,4%. У середньостроковій перспективі очікується вихід на рівень зростання до 3,3%.

Для ринків позитивним сигналом став факт зростання економічних показників насамперед у Сполучених Штатах, що частково стимульовано покращенням перспектив вакцинації та посиленням інфляції.

Асинхронність економічного відновлення

Водночас на передньому плані дискусій була асинхронність економічного відновлення. Коронакриза спровокувала «десинхронізацію» процесів відновлення між країнами з розвиненою економікою і emerging markets.

Очікується, що розвинуті економіки відновляться після кризи COVID-19 швидше, ніж більшість країн із економікою, що розвивається, і пов’язано це із їхнім попереднім доступом до щеплень та більшими можливостями в проведенні підтримуючої макроекономічної політики. Emerging markets понесуть значніші середньострокові втрати через, зокрема, повільніші темпи вакцинування.

Хоча зростання економіки США – хороша новина, світові ринки стурбовані тим, що швидке та стійке зростання довгострокових процентних ставок Федрезерву може призвести до жорсткіших фінансових умов, що потенційно може зашкодити перспективам зростання у emerging markets.

Так, економіст МВФ Тобіас Адріан відзначив занепокоєння інвесторів, що фінансування фіскальної експансії в США може призвести до зростання премій за ризик строковості (компенсацій інвесторам за процентний ризик) процентної ставки може відображати. Висловлювалися побоювання, що це може призвести до тенденції відтоку капіталу з ринків emerging markets.

Інфляція зростає

Багато уваги приділялось зростанню інфляції. Очікується, що ціни на сировинні товари, особливо на нафту, наступними місяцями ще більше зміцняться. З огляду на їхні рекордно низькі рівні торік, вищі ціни повинні механічно піднімати індекси споживчих цін, а загальна інфляція може стати нестабільною упродовж найближчих місяців.

У зоні ризику знову ж країни emerging markets, які мають значні потреби у фінансуванні цього року. Якщо інфляція зросте, а витрати на запозичення продовжать зростати, вони можуть зіткнутися в майбутньому з проблемами фінансування.

Утім, волатильність повинна бути короткочасною. Базові прогнози показують повернення інфляції до її довгострокового середнього показника, що пов’язують з послабленням цих тенденцій та, зокрема, з високим рівнем безробіття.

Нинішня криза взагалі унікальна. З одного боку – нерівність доходів, ймовірно, значно зросте через пандемію, з іншого – у деяких випадках саме карантинні обмеження призводили до значного збільшення заощаджень, наприклад, через мораторій на виплату позик.

«Зелені фінанси»

Візитівкою цих зборів можна назвати також діджиталізацію та green recovery. Розбудова екологічної економіки – друга за пріоритетом після закінчення кризи в сфері охорони. Часто лунало, що інвестиції в «зелену» інфраструктуру потрібні, щоб пом`якшити зміни клімату, зміцнити соціальну допомогу та соціальне страхування, зупинити зростання нерівності.

Під час Зборів Нацбанк підписав угоду з IFC про розвиток «зелених фінансів», провів зустріч із Ріксбанком, темою якої, зокрема, був досвід Швеції в розвитку цифрової валюти.

З МВФ та Світовим банком ми домовилися продовжувати діалог для розвитку двосторонньої співпраці та реалізації спільних ініціатив, здійснювати реформи для розвитку фінансового сектору України, позиціонування Національного банку України як надійного та прогресивного регулятора".