Сбербанк під лояльним наглядом НБУ готує до продажу Промінвестбанк

Все про економіку та фінанси

Промінвестбанк у системі розкриття інформації НКЦПФР повідомив, що з 22.06.2016 Андрій Рожок призначений в.о. голови правлiння замість Владислава Кравця.

Кілька днів тому А. Рожок був звільнений з посади заступника глави правління української «дочки» Сбербанку. У цій фінустанові він пропрацював з квiтня 2012 року по червень 2016 року.

Нагадаємо, кілька місяців тому російську держкорпорацію «Внєшекономбанк» (власник Промінвестбанку) очолив Сергій Горьков – виходець з російського Сбербанку. Учасники російського ринку трактували це призначення як доручення Кремля для Германа Грефа (очолює Сбербанк) врегулювати фінансові проблеми ВЕБа (і в т.ч. дочірніх структур).

За неофіційними даними, негласний нагляд за Промінвестбанком московські менеджери доручили окремим топам української «дочки» Сбербанку.

Вчора С. Горьков публічно заявив, що восени ВЕБ активізує перемовини щодо продажу Промінвестбанка, уточнивши, що російська держфінустанова отримала пропозицію про купівлю активу в Україні, яка, однак, наразі росіян не влаштувала.

Звернемо увагу, що Андрій Рожок з листопада 2009 року по квiтень 2012 року був главою правління Фінбанку. А в 2010-2013 рр. заступником глави правління цієї фінустанови працювала Катерина Рожкова – нинішній заступник глави НБУ (курує банківський нагляд).

До речі, в травні директор департаменту внутрішнього аудиту "Промінвестбанку" Наталія Дегтярьова була призначена директором департаменту банківського нагляду НБУ.

На початку червня К. Рожкова заявляла, що є інвестори, які зацікавлені в купівлі «дочок» російських держбанків.

До слова, журналіст Олександр Дубінський неодноразово наводив неофіційну інформацію, що Андрій Рожок є (може бути) цивільним чоловіком К. Рожкової. Водночас деякі представники фінансового ринку у Фейсбук-коментарях неодноразово цю інформацію спростовували.

Зрештою, незалежно від того, є в конкретному випадку конфлікт інтересів чи немає (факт же призначення Н. Дегтярьової - безапеляційний), НБУ й раніше мав підстави для визнання Промінвестбанку неплатоспроможним. Однак вважав за доречне цього не робити.

Про ймовірний конфлікт інтересів К. Рожкової у випадку з "Платинум Банком" , а також розслідування Нацполіції щодо розтрати у фінустанові 1,1 млрд грн, коли вона працювала в правлінні банку, читайте тут.

Потреба в ліквідності

Як писав Finbalance, у І кварталі Промінвестбанк став одним з лідерів на ринку за обсягом відтоку коштів юросіб та фізосіб.

При цьому на початку квітня С. Горьков публічно визнавав, що НБУ присвоїв Промінвестбанку статус проблемного. А також повідомляв про наміри Промінвестбанку залучити в НБУ рефінансування.

Востаннє НБУ офіційно визнавав, що надав рефінансування для Промінвестбанку в березні на 200 млн грн., яке, судячи з усього, фактично виступало пролонгацією попередніх позик.

Разом з тим, відповідно до звітності Промінвестбанку, в І кварталі його борг перед НБУ збільшився до 467,6 млн грн. з 199,9 млн грн. Як зазначається в документі, в березні Промінвестбанку отримав від НБУ два кредити – на 267,9 млн грн та 200 млн грн.

Як звертав увагу Finbalance, з квітня НБУ досить активне надає рефінансування. Назва банку (банків), які його отримують, не розкривається. Формальною передумовою для цього слугує, очевидно, обставина, що відповідні позики надаються на термін до 30 днів.

З одного боку, це можна трактувати як бажання Нацбанку тримати під жорстким контролем банк (банки), які можуть відчувати проблеми з ліквідністю, та не «вип’ячувати» його (їх) проблеми, щоб клієнти надто не хвилюватися. З іншого боку, невказування назв (назви) може бути спробою посадових осіб НБУ убезпечити себе від критики частини громадськості, яка вважає недоцільною підтримку банку (банків), якщо, наприклад, вони мають той чи інший зв`язок з державою-агресором.

У будь-якому разі на сьогодні немає офіційних підтверджень, що в квітні-червні Промінвестбанк отримував рефінансування від НБУ. Як зрештою не доводилося зустрічати офіційних підтверджень, що Промінвестбанк рефінансування у вказаний період не отримував.

Крім того, з одного боку, Промінвестбанк у ЗМІ нещодавно декларував намір певним чином підвищити клієнтам ліміти з видачі готівки з карткових рахунків. З іншого боку, свідченням ймовірного збереження викликів з ліквідністю можуть слугувати судові позови вкладників з вимогою до банку повернути кошти.

Проблемні активи, збитки, капітал

За даними Fitch, на кінець І кварталу 2015 року в ПІБа частка NPLs (кредити з прострочкою більш ніж 90 днів) і реструктуризованих позик складала близько 92% кредитного портфелю. 

Про судові претензії Промінвестбанку під 10 млрд грн до компанії, прямо та опосередковано пов`язаних з групою "Альтком", читайте тутПро спроби ПІБа стягнути 1 млрд грн з газової компанії, "не чужої" нардепу О. Онищенку див. тут1,3 млрд грн з групи "АВК" - див. тут; мільярдні борги з азотних підприємств Д. Фірташа - тут; 1,1 млрд грн з агрохолдинга "Мрія" - тут; майже 900 млн грн з "Консоля" "спікера" "держради" окупованого Криму Константинова - тут; майже 35 млн дол у групи Кауфмана-Грановського - тут; 55 млн грн з машинобудівного холдингу Ахметова - тут; 160 млн з компанії Клюєвих - тут.

В аудиторському висновку компанії EY (Ernst&Young) до звітності Промінвестбанку за 2015 рік вказується на «існування суттєвої невизначеності, що може поставити під значний сумнів здатність банку [Промінвестбанку, - ред.] «безперервно продовжувати свою діяльність».

Передумовою для такої оцінки названі такі фактори:
- збиток Промінвестбанку в 2015 році на рівні 20,27 млрд грн (у 2014 році – 5,95 млрд грн);
- перевищення обсягу його зобов’язань над обсягом активів на 31.12.2015 на 12,27 млрд грн.;
- відтік грошових коштів від операційної діяльності в 2015 році на 5,13 млрд грн.;
- розрив ліквідності в періоді «до 1 року» в 1,5 млрд грн і «понад 1 рік» - 11,5 млрд грн.

Додамо, що на кінець грудня 2015 року власний капітал «Промінвестбанку» був від’ємним на рівні 12,27 млрд грн. Субборг становив 300 млн дол (6,97 млрд грн). Значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу було 5,35%, тоді як НБУ вимагає (без врахування кризових пом’якшень) як мінімум 10%.

Відповідно до звітності Промінвестбанку, в І кварталі 2016 року він зафіксував збиток 2,38 млрд грн., тоді як за аналогічний період минулого року він становив 3,51 млрд грн.

Чисті процентні доходи банку в січні-березні склали 359,8 млн грн. (у І кварталі-2015 – 513,15 млн грн). Відрахування в резерв під зменшення корисності кредитів були лише 110,05 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року – 3,89 млрд грн. Ключова причина негативного фінрезультату – курсові різниці, які склали «мінус» 2,4 млрд грн. (у І кварталі-2015 було 185,1 млн грн).

Власний капітал банку на кінець березня – 5,35 млрд грн, тоді як на початок був він був від’ємним на рівні 12,27 млрд грн. Обсяг активів становив 39,3 млрд грн; обсяг зобов`язань - 33,9 млрд грн.

Обсяг коштів клієнтів у Промінвестбанку в І кварталі впав на 4,69 млрд грн., або на 27,3% - до 12,47 млрд грн. Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів - у 4,6 разів, або на 3,1 млрд грн – до 854,3 млн грн.

На кінець березня балансова вартість активів Промінвестбанку, розташованих у Криму або пов’язаних з ним в інший спосіб, становила 1,64 млрд грн. (4,2% від загальної балансової вартості). А активів, розташованих в окремих районах Донецької і Луганської областей або зв’язаних з ними в інший спосіб, - 5,16 млрд грн. (1,3% від загальної балансової вартості активів).

Як констатується в звітності, Промінвестбанк розробив програму з підвищення капіталізації, яка передбачає збільшення статутного капіталу на суму не менше, ніж 21 млрд грн в 2016 році та не менше, ніж на 2,53 млрд грн у 2017 році за рахунок внесків материнського банку.

Правління НБУ 26 лютого погодило програму капіталізації. На 31 березня 2016 року акціонерний капітал банку був збільшений на 19,999 млрд грн [за рахунок конвертації в "статутник" раніше отриманих кредитів, - ред.], що «дало змогу банку виконувати вимоги НБУ щодо нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу» (цитата).

Одночасно банк погасив зобов’язання перед материнським банком на 19,999 млрд грн., що, як зазначається, дозволило йому вирішити питання розриву ліквідності в періоді «до 1 року».

«Керівництво банку розробляє короткостроковий план строком на 180 днів, який передбачає можливість залучення фінансування та продаж частини активів банку, та фінансову модель діяльності строком на 12 місяців для залучення довгострокового міжбанківського фінансування», - констатується в документі.