САП закрила справу "Роттердам+", НАБУ оскаржить

Все про економіку та фінанси

САП закрила справу про формулу "Роттердам плюс". Прокурор антикорупційної прокуратури виніс постанову нібито через відсутність документально підтверджених збитків у справі, хоча раніше експертна установа СБУ встановила 18,87 млрд грн збитків від формули у 2016-2017 роках. Про це повідомляє "Слово і діло" з посиланням на власні джерела в САП та НАБУ, констатує zn.ua.

"Підставою для закриття вказані п. 2-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення і не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Водночас у НАБУ планують оскаржити вказану постанову про закриття справи", - зазначив співрозмовник видання.

Закриття справи підтвердив і прокурор САП Віталій Пономаренко, зазначаючи, що комплексна експертиза не підтвердила нанесення збитків.

У слідства є версія, що гендиректор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з екс-головою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження.

Прокурор зазначив, що спершу дану формулу повинні були застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами. Та такого вугілля було 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн.

За словами прокурора, пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули.

Нагадаємо, за результатами досудового розслідування Національного антикорупційного бюро, впровадження формули «Роттердам+», завдало державі збитків на 39 мільярдів гривень. Про це НАБУ, яке практично завершило розслідування за цією справою, повідомило у відповідь на запит ZN.UA.

Згідно, з наданою бюро інформацією досудовим розслідуванням встановлено факти втручання представників ДТЕК у діяльність голови НКРЕКП Дмитра Вовка та члена комісії Володимира Євдокимова з метою прийняття регуляторних рішень в інтересах приватної компанії, а саме: впровадження так званої формули «Роттердам+». НАБУ стверджує, що готове довести в суді не лише вплив, а й сам факт того, що роттердамська формула створювалася безпосередньо у ДТЕК.

Раніше НАБУ оголосило підозри шести особам у справі "Роттердам +", серед яких, крім Дмитра Вовка (зараз переховується за кордоном) і Володимира Євдокимова (виходить під заставу в 2 млн грн і зараз очолює ДП "Оператор ринку"), були керівник відділу НКРЕКП, заступник керівника відділу НКРЭКП і два представника менеджменту ДТЕК Ріната Ахметова.

P.S.

Коментар НАБУ: 

"Рішення про закриття справи «Роттердам+» суперечить засадам верховенства права, тому Національне бюро оскаржить його до Генерального прокурора та в.о. керівника САП.

Розслідування цієї справи знаходилося на завершальній стадії, детективи зібрали всі необхідні та переконливі докази для скерування її до суду і доведення винуватості підозрюваних осіб. Про підозру повідомили 6 особам, внаслідок дій яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків, що підтверджено відповідною експертизою. Нагадаємо, що комплексною експертизою також підтверджені розрахунки збитків за 2016-2017 роки, але суть її зводиться до того, що питання протиправності дій, відповідно, і настання збитків, має вирішити суд.

В свою чергу прокурор САП – процесуальний керівник у справі за весь час розслідування жодного разу не витребовував матеріали провадження для вивчення, не запитував у слідства, чи дійсно вичерпані можливості доказування, і два дні тому обговорював на нараді, як краще рухатись по справі далі. Замість того, щоб скерувати її до суду, з незрозумілих детективам причин, він несподівано ухвалив рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів та можливостей їх здобути, відтак, унеможливив покарання винних осіб.

НАБУ категорично не згодне з таким рішенням. Ми переконані, що вирішення долі цього провадження поза межами судового процесу не відповідатиме законним інтересам громадянського суспільства і держави. Адже справа «Роттердам+» є знаковою для України, і про необхідність її завершення неодноразово заявляли найвищі посадовці.

Ми робитимемо все можливе у законний спосіб, щоб відновити розслідування та передати цю справу до суду для її оцінки як неупередженим судом, так і громадянським суспільством".

P.P.S.

Коментар САП:

"Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора – процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України, так званій «Справі «Роттердам+».

08.08.2019 6 особам повідомлено про підозру за ст. 364 КК України.

Обґрунтованість підозри про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КПК України, в першу чергу, базувалась на доказах та документах, які підтверджували можливе завдання збитків у період часу 2016 – 2017 років в результаті дій підозрюваних осіб. Сукупність доказів була достатня для повідомлення про підозру, притягнення до кримінальної відповідальності та продовження подальшого досудового розслідування.

У ході досудового розслідування встановлено, що затверджений Постановою НКРЕКП від 03.03.2016 № 289 Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії використовувався для розрахунку цін на травень-червень, ІІІ-ІV квартали 2016 року, І-ІV квартали 2017 року, І-ІV квартали 2018 року, І-І1 квартали 2019 року. Тому було проведено додаткове дослідження ціноутворення за період 2018-2019 років. Крім того, стороною захисту проведені альтернативні експертні дослідження, у тому числі в державних експертних установах, висновки яких були надані стороні обвинувачення.

Для з’ясування достовірності розміру завданої шкоди за загальний період 2016-2019 років та оцінки доводів попередніх експертиз сторони обвинувачення і захисту у квітні 2020 року призначена комісійна судово-економічна експертиза.

Експерти у своєму висновку від 11.08.2020 не змогли підтвердити завдання збитків, понесених покупцями (споживачами) електричної енергії станом на 01.06.2019 внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України.

Висновок надійшов 18.08.2020.

19.08.2020 стан розслідування справи розглянутий на нараді у заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, де старшим прокурором групи прокурорів висловлено позицію щодо доцільності та перспективи подальшого розслідування.

Приписи до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є обов’язковими для доказування у кримінальному провадженні. Оцінюючи сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв’язку для доказування вищеназваних складових елементів складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України, необхідно відмітити, що, у ході досудового розслідування не здобуто належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що у результаті розробки, прийняття та застосування Постанови НКРЕКП № 289 від 03.03.2016 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» будь-кому завдані тяжкі наслідки, тобто завдана пряма шкода або збитки.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Указані положення кореспондуються із положеннями ч. 1 та ч. 4 ст. 17 КПК України.

На теперішній час, у зв’язку з тривалістю досудового розслідування, фактичним обмеженням строків досудового розслідування, визначених п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, та відсутністю інших процесуальних джерел доказів, вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб в суді.

З огляду на викладене, складено постанову, відповідно до якої 27.08.2020 кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Проте в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування".