Розгляд законів про ФГВФО і банки в КСУ: влада підготувала плани дій, - Меморандум з МВФ

Все про економіку та фінанси

В оновленому Меморандумі з МВФ згадується про розгляд Конституційним Судом справ щодо конституційності закону про банки (також відомий як “антиколомойський” закон; був прийнятий у 2020 році за наполяганням МВФ) та щодо конституційності закону про систему гарантування вкладів.

Цитата з документу:

“Для зменшення потенційних ризиків для фінансової стабільності та державних фінансів, які можуть виникнути в разі прийняття несприятливих судових рішень за конституційними оскарженнями Закону про ФГВФО та Закону про удосконалення механізмів виведення банків з ринку (Закон № 590 від 2020 року) та для результативного реагування на ці ризики ми підготували резервний план щодо Закону про ФГВФО та поновили наявний резервний план, підготовлений на самому початку запровадженої за підтримки Фонду програми для зменшення та результативного усунення ризиків для фінансової стабільності та державних фінансів, які можуть виникнути в разі винесення несприятливих судових рішень щодо прийнятих в минулому рішень про виведення банків з ринку. Ми дбатимемо про те, щоб (і) такі плани були операційно реалістичними; (іі) була збережена фінансова стабільність; (ііі) бюджетні видатки були зведені до мінімуму; (іv) ризики завдання моральної шкоди були мінімальними. Рада фінансової стабільності ухвалить ці плани до кінця листопада 2021 року та продовжить аналізувати стан готовності всіх зацікавлених сторін на своїх періодичних засіданнях та оновлювати плани по мірі необхідності з огляду на розвиток стану справ”.

Контекст

Восени 2020 року Рада з фінансової стабільності, до складу якої входять керівники НБУ, Мінфіну і ФГВФО, у своєму звіті наводила такі оцінки щодо можливих наслідків визнання неконституційним закону про систему гарантування вкладів:

“Задоволення КСУ конституційного подання у повному обсязі миттєво виведе за межі правового поля весь інститут системи гарантування вкладів, процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Зокрема наслідками стануть:

- руйнація системи захисту більшості вкладів;

- уникнення відповідальності власників банків та пов’язаних з ними осіб, які довели банки до банкрутства. Фонд буде змушений згорнути розпочату роботу в іноземних юрисдикціях з пошуку активів, виведених екс-власниками і пов’язаними особами банків, і підготовки позовів до цих осіб. Тобто кошти, виведені з банків за кордон, дістануться колишнім власникам цих банків і ніколи не повернуться вкладникам і кредиторам;

- держава зазнає прямих збитків щонайменше 113 млрд грн, які Фонд має повернути за своїми позиками, взятими у держави для здійснення гарантованих виплат, з урахуванням відсотків;

- буде створено підстави для оскарження кожної угоди купівлі-продажу активів - будь-ким, від екс-власників банків аж до несумлінних позичальників. Це безповоротно зруйнує інвестиційну репутацію України;

- стає неможливою імплементація норм законодавства ЄС, що регулює діяльність банків, зокрема впровадження системи раннього реагування, яка мала б дозволила на ранніх етапах виявляти проблеми, що можуть призвести до неплатоспроможності банку, і вживати відповідних заходів щодо їх усунення.

Найбільш загрозливим сценарієм є скасування закону про систему гарантування вкладів у цілому з моменту оголошення рішення КСУ. Проте відтермінування скасування чинності також є несприятливим сценарієм, оскільки створить ситуацію юридичної невизначеності й додасть власникам неплатоспроможних банків аргументів під час судових розглядів”.

Додамо, що Міністерство фінансів у звіті про фіскальні ризики наводило інформацію, що "існує помірна імовірність настання фіскального ризику, пов’язаного із прийняттям несприятливих для держави судових рішень щодо законності націоналізації АТ КБ «ПриватБанк»" (цитата).

"У разі матеріалізації такого фіскального ризику, вартісна оцінка можливого впливу на державний бюджет може становити від 50 млрд грн і більше", - йшлося в звіті Мінфіну.