"Ресурсний" законопроект: у бюджеті очікують 15 млрд грн, раніше говорили про 60 млрд грн

Все про економіку та фінанси

Прийняття у другому читанні т.зв. "ресурсного" законопроєкту №5600 з внесеними змінами дозволить збільшити надходження держбюджету в наступному році на 15 млрд грн, хоча у початковому варіанті уряд розраховував додатково залучити в бюджет 60 млрд грн, повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук на брифінгу після засідання погоджувальної ради, пише "БізнесЦензор".

"Ціна цього законопроєкту - плюс 15 мільярдів надходжень у наступному році до бюджету України", – сказав голова Верховної Ради.

Водночас він повідомив, що парламент розгляне вказаний законопроєкт у другому читанні вже завтра, 30 листопада.

"Якщо пропозиція така надійшла від керівників відповідних комітетів Верховної Ради, то я думаю, що на якийсь узгоджений варіант вони вийшли", – прокоментував Стефанчук можливі зміни до законопроєкту.

Раніше голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час засідання погоджувальної ради також зазначав, що законопроєкт №5600 депутати розглянуть у вівторок одним із перших.

Спочатку уряд декларував, що підвищення рентних ставок, а також низки інших податків, передбачене законопроєктом №5600 у редакції до першого читання, дозволить додатково залучити понад 60 млрд грн до держбюджету. Однак після внесення до законопроекту змін міністр фінансів Сергій Марченко зазначав, що ухвалення законопроєкту №5600 у другому читанні дозволить збільшити доходну частину держбюджету наступного року вже на 30 млрд грн.

Вказаний законопроєкт планувалося розглянути у другому читанні минулого пленарного тижня, але фракція "Слуга народу" виступила з пропозицією відкласти голосування, хоча Д. Гетьманцев (фракція "Слуга народу") запевняв, що у ВР є голоси за ухвалення "ресурсного" законопроєкту у другому читанні.

1 липня Верховна Рада прийняла за основу урядовий "ресурсний" законопроєкт №5600 з поправками до Податкового кодексу. Зокрема, законопроєктом пропонувалося суттєво підвищити ставки ренти на видобуток залізної руди, через що законопроєкт почали називати "антиАхметівським". Проте ухвалення відповідного законопроєкту №5600, розгляд якого очікувалося в липні, було відкладено. Тим часом ціни на руду впали, а до законопроєкту були внесені поправки, які можуть призвести навпаки – до зниження податків для експортерів руди, найбільшими з яких є підприємства Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго.

За оцінками депутата від "Слуги народу", голови парламентського енергетичного комітету Андрія Геруса, після ухвалення ресурсного законопроєкту №5600 у запропонованій до другого читання редакції, державний бюджет може втратити сумарно 12,5 млрд грн від сплати ренти на видобуток руди у 2022-2025 роках.

До другого читання із законопроєкту також зник ряд інших пропозицій, зокрема щодо встановлення акцизу на електроенергію за "зеленим тарифом", значного підвищення податків на викиди в атмосферу та земельного податку для гірничодобувних підприємств, що також зачіпало інтереси бізнесу Ріната Ахметова.