Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №4475, який вносить доповнення до закону «Про споживче кредитування» в частині проведення реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті, перерахування усіх грошових зобов’язань у гривневий еквівалент та списання неустойки за цими кредитними угодами (цей документ критикували НБУ, банківські та інші бізнес-асоціації).
Зокрема, документом передбачено, що реструктуризація здійснюється за середнім значенням курсу між офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим Нацбанком на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні, встановленим Нацбанком на дату надання кредиту.
Також парламент прийняв у другому читанні законопроект №4398, що передбачає внесення змін до закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та КзПБ в частині реструктуризації заборгованості валютних позичальників через процедуру банкрутства.
Крім того, нардепи прийняли в другому читанні законопроект №4399, який, як повідомлялося, передбачає звільнення від сплати ПДФО з прощеного боргу.
За даними НБУ, на 01.04.2021 портфель валютних кредитів для населення в банківській системі становив 1,03 млрд дол.
P.S.
НБУ в офіційній заяві констатує, що прийнятий Верховною Радою в другому читанні законопроект №4475 про примусову реструктуризацію валютних іпотечних кредитів передбачає умови, які "є незбалансованими і створюють надмірні преференції для однієї зі сторін" (цитата).
Нижче - повідомлення Нацбанку:
"Національний банк України вважає, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових збалансованих умовах, які прийнятні й для банків, й для позичальників.
Неринкові умови реструктуризації непрацюючих кредитів та масова доступна іпотека знаходяться на принципово різних "сторінках".
Чому? Наведемо декілька важливих тез про масштаби проблемної валютної іпотеки та наслідки примусової реструктуризації для банків та ринку.
За даними офіційної статистики, на кінець лютого поточного року портфель валютної іпотеки на балансах банків – майже 15 млрд грн, понад 90% – видана в доларах США (майже 500 млн дол. США). За результатами щомісячного опитування банків про стан ринку іпотеки, валютних іпотечних кредитів – 9 тисяч. 95% валютної іпотеки за обсягом є непрацюючою.
Валютна іпотека вже завдала чималих збитків банкам: через тривалу дію мораторію та відсутність мотивації у позичальників обслуговувати чи реструктуризувати валютну іпотеку такі кредити стали переважно непрацюючими, тож банки мали покрити їх резервами замість того, щоб спрямувати кошти у ліквідність та капітал для нового іпотечного кредитування.
Нагадаємо, що чинний Кодекс з процедур банкрутства визначає механізм, за яким валютні іпотечні кредити можуть бути реструктуризовані за процедурою банкрутства фізичної особи згідно з планом реструктуризації або за мировою угодою на законодавчо визначених умовах.
Механізм, передбачений Кодексом, розраховує суму нового боргу, виходячи із поточної ринкової вартості житла. За збереженням балансу сторін в процесі реструктуризації слідкує суд як незалежний арбітр між позичальником та кредитором. Такий підхід надає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих та збалансованих умовах. Національний банк підтримує ухвалення законів №4398 та №4399, метою яких є підвищення ефективності цього механізму.
Ухвалений законопроєкт №4475 передбачає примусову реструктуризацію валютних іпотечних кредитів на незбалансованих неринкових умовах. Чергове продовження мораторію не стимулює позичальників до діалогу із кредиторами. Крім того, примусовою реструктуризація де-факто є лише для банків, що вочевидь порушує баланс інтересів кредиторів та позичальників. Це є тривожним сигналом про ставлення держави до захисту прав кредиторів, та, відповідно, матиме негативний вплив на активність банків на ринку іпотеки".