Райффайзен Банк не домігся визнання "Дніпропетровського трубного заводу" банкрутом

Все про економіку та фінанси

11.08.2021 Центральний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Райффайзен Банку та залишив без змін ухвалу Госпсуду Дніпропетровської області від 11.11.2020, якою було закрито провадження в справі №904/4592/15 про банкрутство ПАТ “Дніпропетровський трубний завод” (входить у підконтрольну росіянам корпорацію “ІСД”; у держреєстрі бенефіціаром заводу вказаний Сергій Тарута).

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції відмовили Райффайзен Банку в задоволенні клопотання про визнання ПАТ “Дніпропетровський трубний завод” банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Госпсуд Дніпропетровської області в ухвалі від 11.11.2020 вказав, що справа про банкрутство ПАТ “Дніпропетровський трубний завод” на стадії розпорядження майном тривала понад 5 років, і попри те, що розпорядник майном боржника вжив належні заходи для організації зборів кредиторів, відповідні збори не відбулися через неявку на них основного кредитора - корпорації «ІСД», якій належить більше ніж 3/4 голосів.

Тоді суд констатував, що “існуючий у справі про банкрутство мораторій упродовж значного періоду в часі забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника”, а після закриття справи про банкрутство “кредитори, за наявності ознак прибутковості у підприємства, отримають можливість задовольнити власні вимоги в загальному порядку” (цитата).

“Суд також бере до уваги той факт, що дана справа носить соціальний характер, оскільки ПАТ “ДТЗ” є містоутворюючим підприємством з унікальним обладнанням, на даному підприємстві на теперішній час працює біля 1 000 працівників, які можуть залишитися без роботи і соціального захисту”, - йшлося в ухвалі Госпсуду Дніпропетровської області.

Цитата з постанови Центрального апеляційного госпсуду від 11.08.2021:

"Саме через комітет кредиторів приватний інтерес окремого кредитора стає загальним (публічним) інтересом. Шляхом різного механізму прийняття рішень комітет кредиторів вирішує конфлікт інтересів серед самих кредиторів, і, як наслідок, спільність кредиторів виступає як рушійна сила провадження у справі про банкрутство, особливо на стадії ліквідаційної процедури.

При цьому, справи про банкрутство не застраховані від диктату волі великих кредиторів, які мають більшість голосів на зборах при прийнятті рішення, що в деяких випадках не збігається з волевиявленням дрібних конкурсних кредиторів боржника.

Такий дисбаланс між конкурсними кредиторами "більшості" і конкурсними кредиторами "меншості" при прийнятті рішень не сприяє винесенню достатньо обґрунтованого рішення щодо наступної судової процедури банкрутства. Суд констатує, що у даній справі, що вирішується, має місце саме такий дисбаланс, коли з волі «великого» кредитора блокується справа про банкрутство, і в майбутньому це може призвести до нехтування інтересами «дрібних» кредиторів, оскільки домінуюче положення кредиторів з найбільшою кількістю голосів створює підстави, які порушують інтереси кредиторів, що мають меншість голосів при прийнятті рішень. Особливо у випадку їх недобросовісної бездіяльності, що має місце у цій справі.

<...> За таких обставин, відсутність у справі про банкрутство зборів кредиторів (комітету кредиторів) через недобросовісну бездіяльність «великого» кредитора означає відсутність сторони у справі в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, що спричиняє закриття провадження у справі, що узгоджується з загальним принципом обов`язковості участі кредиторів в особі їх представницьких органів (зборів, комітету) у процедурі банкрутства, без чого неможливо досягнути легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства. На статусі комітету кредиторів як сторони у справі про банкрутство звертав увагу ВГСУ у справі №5/207б від 4.02.2006 (у контексті можливості представника комітету кредиторів оскаржити судове рішення у справі про банкрутство).

<...> Cудова колегія застосовує Висновки щодо застосування норми права, а саме: норма ч. 4 ст. 49 КУзПБ, якою встановлено право суду прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, обмежена випадком наявності конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу (зборів кредиторів) за умови недобросовісної бездіяльності цього органу щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури банкрутства.

Відтак, є виправданим підхід суду першої інстанції шляхом застосування до спірної ситуації норм саме п. 9 ч.1 ст. 90 КУзПБ, застосування якого за своїми наслідками більше відповідає динаміці дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.

Матеріалами справи підтверджено, що, приймаючи рішення про закриття провадження у справі про банкрутство боржника, місцевим господарським судом враховано обмеження прав суду у застосуванні положень ч. 4 ст. 49 КУзПБ, зокрема, випадком наявності конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу (зборів кредиторів) за умови недобросовісної бездіяльності цього органу щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури банкрутства, що, між тим, є способом встановлення законодавцем балансу між інтересами божника, щодо якого застосовано мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, та інтересами добросовісних кредиторів такого боржника - як конкурсних, так і поточних, які мають легітимні очікування щодо погашення наявних боргів боржника перед ними.

Крім того, наполягаючи на задоволенні свого клопотання про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури, скаржник не наводить у клопотанні аналізу активів та пасивів боржника, доводи щодо неможливості відновлення платоспроможності інакше, як через ліквідаційну процедуру, не зазначає про повноту/неповноту дій розпорядника майна, рух активів і заборгованості".

Як писав Finbalance, 11.01.2021 Госпсуд Дніпропетровської області відкрив провадження в новій справі про банкрутство ПАТ “Дніпропетровський трубний завод” - №904/7022/20.

Згідно з судовими матеріалами, ініціатор відповідної процедури - ТОВ "Торговий дім Фітоліт-Лаймстоун".

Контекст

Як писав Finbalance, 30.03.2021 Госпсуд Донецької області відкрив провадження в справі №905/2199/20 про банкрутство корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" (ІСД).

Ініціатор цієї процедури - компанія Indumet S.A. (Люксембург), яку Сергій Тарута (міноритарій ІСД) пов’язував з російською держкорпорацією ВЕБ.РФ (фактичний мажоритарій ІСД).

Суд визнав вимоги Indumet S.A. на 10,13 млрд грн.

Разом з тим, ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” також подавало заяву в межах справи №905/2199/20 про відкриття процедури банкрутства корпорації "Індустріальна спілка Донбасу".

Як писав Finbalance, 13.05.2021 Східний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" (входить в корпорацію “Індустріальний союз Донбасу”; ІСД) і скасував ухвалу Госпсуду Луганської області від 12.08.2019, якою було відкрито справу №913/444/18 про банкрутство цього підприємства.

Разом з тим, 21.05.2021 Госпсуд Луганської області відкрив нову справу про банкрутство ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" - №913/288/21. Згідно з судовими матеріалами, ініціатор цієї процедури - ТОВ "Ерідіус" (його кредиторські вимоги - 4,9 млн грн).

Раніше кредитори в судовому порядку заявляли про борги ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” на понад 125 млрд грн, у т.ч. компанія Margit Holdings Limited (Кіпр; цю структуру пов`язували з ВЕБ.РФ) просила суд визнати її вимоги на 75,8 млрд грн; Indumet Limited (Кіпр) - на 28,9 млрд грн; Landmont Limited (Кіпр) - 3,85 млрд грн; Flodinal Limited (Кіпр) - 1,8 млрд грн; Річком Лімітед (Кіпр) - 1,55 млрд грн; Societe Generale (Франція) - 1,4 млрд грн; Bpifrance Assurance Export (Франція) - 779 млн грн; Raiffeisen Bank International AG (Австрія) - 606 млн грн; ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» - 5,27 млрд грн; ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» - 1,84 млрд грн; ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» - 871 млн грн; ТОВ «Сотіс-Груп» - 650 млн грн тощо.

У грудні 2017 року в “ІСД” оголосили про втрату контролю над ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», що знаходиться на окупованій Росією частині Донбасу. Повідомлялося, що меткомбінат перейшов під контроль структур Сергія Курченка.

Як писав Finbalance, 15.01.2020 Госпсуд Луганської області відкрив провадження в справі №913/720/20 про банкрутство ПАТ "Алчевський коксохімічний завод".

Це підприємство знаходиться на окупованій Росією частині Донбасу. Воно входить у корпорацію “ІСД”.

Згідно з судовими матеріалами, ініціатором процедури банкрутства ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" є згадана компанія Indumet S.A. (Люксембург).

Додамо, що 26.07.2021 відбувся аукціон з продажу майнового комплексу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (входило в групу "ІСД") у рамках процедури санації підприємства. Єдиним учасником і переможцем аукціону стало ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод» (входить в групу Metinvest), яке запропонувало 9,17 млрд грн.

У травні 2017 року співвласник ІСД Сергій Тарута заявляв, що процедура банкрутства "Дніпровського металургійного комбінату" неминуча через агресивних кредиторів. При цьому Тарута зазначив, що "Метінвест", в управлінні якого перебуває підприємство, не перешкоджатиме роботі комбіната.

У кінці того ж року нідерландська Metinvest BV, материнська компанія гірничо-металургійної групи "Метінвест", почала перепродаж частини металопродукції ДМК, яка отримувалася в рахунок погашення заборгованості підприємства за залізорудну сировину.

У кінці 2016 року "Метінвест" Ріната Ахметова і Вадима Новинського заявив, що домігся судових рішень про стягнення з підприємств, що входять в ІСД заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму понад 9,7 млрд грн.

ПАТ "Днiпровський металургiйний комбiнат" за підсумками 2020 року звітував про збиток 1,22 млрд грн (за 2019 рік - 14,95 млрд грн). Дохід від реалізації продукції торік склав 27,52 млрд грн (за 2019 рік - 25,86 млрд грн). Поточні зобов`язання та забезпечення на кінець 2020 року - 97,8 млрд грн (на кінець 2019 року - 93,3 млрд грн), а довгострокові - 1,5 млрд грн.

16.10.2020 Госпсуд Дніпропетровської області - в рамках справи №904/2104/19 про визнання банкрутом ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” - ввів процедуру санації підприємства.

Кредитори заявляли про вимоги до ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” на суму біля 130 млрд грн, з яких 14.11.2019 суд першої інстанції визнав вимоги на понад 87 млрд грн, у т.ч. вимоги ТОВ "Оптимал Трейд" - на 20,9 млрд грн; ТОВ "Метінвест Холдинг" - 20,7 млрд грн; ТОВ "Таффі Плюс" - 18,9 млрд грн; ТОВ "Зета Інвест" - 11,2 млрд грн; ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод" - 8,5 млрд грн; Indumet Limited - 2,76 млрд грн; Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" - 1,3 млрд грн тощо.

При цьому тоді (в листопаді-2019) Госпсуд Дніпропетровської області відхилив у т.ч. вимоги Indumet SA на 23,6 млрд грн, Promeritum Fund SPC - 1,7 млрд грн, Landmont Limited - 1,3 млрд грн, Flodinal Limited - на 1,1 млрд грн, ПАТ “Алчевський коксохімічний завод” - на 928 млн грн тощо.

05.02.2020 Центральний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити скарги Indumet SA, Indumet Limited, Promeritum Fund SPC, Landmont Limited, ПАТ “Алчевський коксохімічний завод”, які просили визнати їх грошові вимоги, відхилені ухвалою суду першої інстанції від 14.11.2019.

31.03.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу кіпрської компанії Indumet Limited та залишив без змін постанову Центрального апеляційного госпсуду від 26.11.2020, якою - у рамках справи №904/2104/19 про банкрутство ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ПАТ “ДМК”) - було відхиленої вимоги скаржника до ПАТ “ДМК” на 2,76 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, Indumet Limited аргументувало свої вимоги кредитними договорами №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 та №K-DNI-15 від 07.07.2014. Первинним кредитором по ним був ПУМБ, але, як зазначається, компанія Indumet Limited замінила цей банк як новий кредитор відповідно 31.10.2013 і 11.07.2014.

Верховний Суд, відмовляючись визнати вимоги Indumet Limited до ПАТ “ДМК” на 2,76 млрд грн, констатував, що трирічний строк позовної давності для звернення до суду з метою стягнення заборгованості за договором №DNI-22-734/13 закінчився 06.09.2016, а за договором №К-DNI-15 - 02.09.2017.

14.11.2019 Госпсуд Дніпропетровської області відхилив вимоги Indumet Limited до ПАТ “ДМК” ще на 13,8 млрд грн (тобто обсяг вимог кіпрської компанії до ПАТ “ДМК”, з урахуванням згаданих “пумбівських” 2,76 млрд грн, сягав 16,6 млрд).

03.09.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити скаргу ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” та залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 24.02.2020 (в справі №824/180/19), якою було задоволено компанії Indumet SA та надано дозвіл на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 25.03.2019 про стягнення з ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”, ПАТ “Алчевський коксохімічний завод”, Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу” понад 350 млн дол.

Відповідні права вимоги Indumet SA через низку транзакцій набуло від західних банків (у т.ч. Deutsche Bank, Societe Generale, Raiffeisen, OTP, Barclays, Morgan Stanley, Citibank тощо).

31.03.2021 Госпсуд Дніпропетровської області задовольнив позов ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" (у справі №904/2104/19) та вирішив стягнути з Palermita Management LTD (Беліз) 179 млн євро основної заборгованості за Рамковим договором купівлі продажу №1DMK/03/18/18-0265-11 від 01.03.2018.

За даними російських медіа, в 2010 році ВЕБ профінансував угоду з придбання ІСД на 1-2 млрд дол. І незадовго до укладання угоди Фонд національного добробуту (РФ) позапланово розмістив на депозиті у ВЕБі 2 млрд дол, що давало підстави для припущень/чуток щодо політичного сприяння цій угоді. Загальні інвестиції в українську металургію у ВЕБі оцінювали на 8 млрд дол.

У 2013 році Сергій Тарута оцінював борг ІСД перед західними банками на 2,5 млрд дол.

За його словами, під час входження росіян до складу акціонерів ІСД була досягнута попередня домовленість про створення вертикально-інтегрованої гірничо-металургійної компанії, але цього не сталося, і фінансування корпорації відбувалося за рахунок кредитів її українських акціонерів – самого Тарути й Олега Мкртчана. Тарута стверджував, що керівництво ВЕБ не наважилося продавати активи ІСД, оскільки їм довелося б вибирати конкретного покупця і фіксувати ціну, що могла б виявитися меншою за кошти, витрачені росіянами в Україні. Тому було обрано варіант із банкрутством ІСД. "Думаю, що протягом останніх чотирьох років це для них був сценарій, для керівництва ВЕБ, яке нічого не зробило, щоб залучити індустріального інвестора. А охочих придбати активи ІСД було дуже багато", – казав Тарута.

У грудні 2017 року “ІСД” заявила про втрату контролю над ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», що знаходяться на окупованій частині Донбасу. За даними ЗМІ, меткомбінат перейшов під контроль структур Курченка.