Радник президента з економічних питань Олег Устенко в інтерв’ю для "РБК-Україна" прокоментував перемовини з МВФ та сценарії розвитку подій, якщо до липня Україна не виконає взяті на себе зобов`язання перед Фондом:
"З програмою МВФ пережити цей рік, вийти оновленими і стати на шлях сталого економічного зростання набагато легше.
“Чому програма важлива в цьому році? У нас є два пікових місяця з виплат держборгу – березень і вересень. У цьому році потрібно повернути 600 млрд гривень боргу, з них 150 млрд гривень – відсотки. Березень ми пройшли, до вересня готуємося, там буде більше виплата.
<...> У базовому сценарії ми рухаємося по шляху, що угода між Україною і МВФ існує. І в цьому випадку гроші повинні бути в країні до вересня. Крайній бажаний термін, коли питання по Україні повинне бути винесено на раду директорів Фонду – липень, так як в серпні в МВФ місяць відпусток.
Потрібно стежити за таймінгом. Хоча всі ключові перемовники з української сторони і так перебувають у постійних технічних консультаціях з Фондом. Важливо, щоб Рада впоралася зі своїм завданням вчасно. Інакше доведеться задіяти план Б.
Якщо законопроекти, необхідні для перегляду програми, не будуть проголосовані вчасно, тоді потрібно відразу ж починати підготовку до перегляду бюджету. Потрібно буде вирішувати питання, де можна заощадити, доведеться переглянути витрати. Необхідно бути готовими до виходу на зовнішні ринки і позичати під більш високі відсотки, чого, звичайно, не хотілося б.
Крім того, і в базовому, і в альтернативному сценарії потрібно максимально витиснути ресурс за рахунок митниці та боротьби з контрабандою. Але наскільки це можна зробити швидко, мені складно судити.
Підкреслю, що шанси на те, що ми встигнемо все в строк і отримаємо фінансування МВФ, досить високі. Точно вище, ніж 50%”.
<...> До липня має бути повністю зроблено все, що передбачено програмою, і за великим рахунком, вже багато зроблено.
По частині Мінфіну зараз з МВФ обговорюється дефіцит бюджету на 2022 рік. Це не бар`єр у переговорах. З приводу НБУ вони про все домовилися. Будуть внесені зміни в закон про банки та законі про Нацбанк, які підвищують його незалежність.
Наприклад, про те, що члени Ради НБУ не зможуть якийсь час займати посади в правлінні Нацбанку. І це правильно. Таким чином виключається потенційний конфлікт інтересів, коли хтось із членів Ради НБУ претендує на місце в правлінні і робить для цього якісь кроки, які заважають або шкодять роботі регулятора.
Так і в цілому все, що стосується незалежності Національного банку, підтримує і президент Зеленський, і голова НБУ Кирило Шевченко. Ніяких непорозумінь в цьому плані з МВФ немає. Незалежність НБУ – це основа основ для будь-якої країни. Приклад Туреччини показав, що навіть спроби втрутитися в роботу центрального банку можуть мати вкрай негативні наслідки для економіки.
Є ще питання, пов`язані з енергетичним ринком. Основні ж питання стосуються судового та антикорупційного блоку. Але в української влади з МВФ є не тільки розуміння в цих питаннях, але й обговорені терміни, як рухатися в цьому напрямку. Основні документи вже у Верховній раді.
На жаль, постійно виникають якісь причини, які не дозволяють рухатися так швидко, як того хотілося б. Як, наприклад, тисячі поправок до законопроектів, які блокують розгляд інших документів. І тут в мене питання: чому це робиться саме тоді, коли важливо прийняти більш пріоритетні законопроекти?
Чому ті, хто називають себе борцями за прекрасне українське майбутнє і незалежність, раптом концентрують свої зусилля на тих поправках, які були б важливі, якщо б мова йшла про цілком розвинену країну?
У мене є одне пояснення. Частина політикуму всіма шляхами грає у велику гру, блокуючи необхідні зрушення, які потрібно зробити у судовому та антикорупційному законодавстві. Вони свідомо грають на руйнування. І, можливо, не тільки і не стільки тому, що вони хочуть заблокувати ці закони тому, що їх там щось не влаштовує. А тому, що глобально вони не хочуть позитивних змін в країні.
Як тільки будуть прийняті законопроекти, які стосуються судів та антикорупційних питань, я б вважав, що все, що було обіцяно, вже зроблено. І ми можемо виходити на засідання ради директорів МВФ.
І ще важливий момент. Все, що обговорюється з МВФ, там немає нічого такого, що нам не потрібно. Є МВФ чи ні, це необхідно, щоб країна могла зробити довгоочікувану деолігархізацію, поліпшити якість бізнес-клімату. І це вже не кажучи про те, що це дасть можливість для більш високих темпів економічного зростання, а не 4,3% закладені в бюджет або 4%, які МВФ прогнозує Україні на 2021 рік. Потрібні 5% і вище, які дозволять боротися з бідністю і зможуть зупинити колосальні міграційні процеси.
І останній, але не менш важливий аргумент. Все, що обговорюється з МВФ, було в порядку денному Володимира Зеленського та партії "Слуга народу", правлячої більшості. І тому буде дивно, якщо це не зроблять”.