Промінвестбанк визнав борг перед китайською корпорацією CNBM на 2,7 млрд грн

Все про економіку та фінанси

14.07.2021 наглядова рада Промінвестбанку схвалила угоду про врегулювання від 18.12.2017, яка була укладена між банком і китайською держкорпорацією China National Building Material and Equipment Import & Export Corportion (CNBM), та застосування до угоди вимог МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" шляхом визнання в балансі банку фінансового зобов`язання перед CNBM.

Як зазначається, ринкова вартість майна або послуг, що є предметом правочину, - 2,7 млрд грн.

На кінець І кварталу 2021 року обсяг активів Промінвестбанку становив 6,8 млрд грн.

Як писав Finbalance, 23.04.2018 Госпсуд Київської області частково задовольнив позов Промінвестбанку та вирішив стягнути з ТОВ “Канарі Солар” (АР Крим) 30,2 млн євро та 145,6 млн грн заборгованості за договором про банківську гарантію №20-4266/3-2 від 28.12.2012.

Згідно з судовими матеріалами, Промінвестбанк надав для ТОВ “Канарі Солар” гарантію на 37,55 млн євро на користь компанії China National Building Materials And Equipment Import & Export Corporation (CNBM), що забезпечувало виконання ТОВ “Канарі Соларі” своїх зобов’язань за зовнішньоекономічним контрактом №SААF4112013 від 15.11.2012. Термін дії гарантії був до 01.10.2016 включно.

За даними Промінвестбанку, у зв’язку з несплатою відповідачем сум контракту, за вимогами CNBM Промінвестбанк сплатив останньому 33,9 млн євро в січні-жовтні 2015 року та жовтні 2016 року. Як зазначалося, Промінвестбанк неодноразово через кур’єрську службу повідомляв ТОВ “Канарі Соларі” про необхідність відшкодування банку сум, сплачених для CNBM, однак ці вимоги були залишені без відповіді.

Також Промінвестбанк зауважував, що станом на дату звернення з цим позовом відповідач не виконав інші зобов’язання за договором гарантії, а саме не відшкодував суми гарантійних платежів, виконаних банком, у розмірі 27,4 млн євро за вимогою №09-8-7/2073 від 21.11.2016.

Як писав Finbalance, згідно з матеріалами Шевченківського райсуду м. Києва, СБУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №22017000000000288 за статтею 190 Кримінального кодексу («Шахрайство»).

За даними слідчих, в 2012-2013 років банк, підконтрольний російському Внєшекономбанку [тобто Промінвестбанк], надав кредити на понад 166 млн євро для поповнення обігових коштів ряду кримських підприємств-виробників сонячної електроенергії: ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Каліпсо Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Бора Солар» [ці структури пов`язували з групою Activ Solar і братами Клюєвими, - ред.].

Як зазначалося, ці позики було отримано для укладення контрактів з China National Building Materials and Equipment Import and Export Corporation (CNBM) на поставку обладнання для сонячних електростанцій (фотогальванічні елементи та комплектуючі). Крім цього, як забезпечення виконання умов зовнішньоекономічних договорів, укладених між вказаними підприємствами та CNBM, банк надав гарантії на 213,9 млн євро.

Як зауважувалося, на фоні анексії Криму ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Каліпсо Солар», ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Кларіон Солар» та ТОВ «Бора Солар» перестали виконувати умови кредитних угод та зовнішньоекономічних договорів, що «стало підставою для виплат банком за банківськими гарантіями на користь CNBM КНР накопичених зобов`язань на суму понад 68 200 000,00 євро за 2014-2015 роки» (цитата).

Крім того, інформувалося, що 02.03.2016 Промінвестбанк переуступив борг на понад 69 млн євро за кредитними угодами з вказаними кримськими підприємствами російській компанії ООО «КапиталЮгИнвест» [була пов`язана з "Внєшекономбанком"; нинішня назва - ВЕБ.РФ] з дисконтом біля 90% (згадувалася сума 7,6 млн євро).

Як наголошувалося в судових матеріалах 2017 року, «керівництво банку інформувало Національний банк України з метою отримання дозволу на проведення означених виплат за банківськими гарантіями, обіцяючи отримати кредит від материнського банку («Внешэкономбанк», м. Москва, РФ), який повністю покриє витрати, проте фактично грошові кошти не надійшли, що свідчить про наявність шахрайських дій з боку службових осіб банку» (цитата).

Нижче – ще цитата з ухвали суду від 13.10.2017:

«Оцінка активів, які передавались новому кредитору [слід розуміти, ООО «КапиталЮгИнвест»], не проведена взагалі, а банківську гарантію банку фактично не передано новому кредитору, у зв`язку з чим банком, у жовтні-листопаді 2016 року знову проведено виплати за банківськими гарантіями на суму понад 24 000 000,00 євро (загалом за весь період виплачено понад 90 000 000,00 млн. євро), хоча на момент проведення означених виплат фактично усі договори вже були переуступлені російській компанії ООО «КапиталЮгИнвест» (зареєстроване в Російській Федерації за №ОГРН 5087746136946, за адресою: м. Москва, вул. Кантеміровська, 7, оф. 67, статутний фонд підприємства становить лише 10 тис. рос. руб.), а банк не мав у заставі майно, яке могло бути звернуте на користь банківської установи для покриття збитків.

У вказаному випадку керівництво банку знову інформувало НБУ з метою отримання дозволу на проведення означених виплат за банківськими гарантіями, проте факту переуступки боргу за вказаними банківськими гарантіями та передачі усього заставного майна новому кредитору посадові особи банку не зазначали, що свідчить про умисне приховування означеного факту, та скоєння шахрайських дій повторно, що призвело до надвидатків банківської установи.

Також, керівництво банку не здійснило належного аналізу ризиків вказаних фінансових операцій, здійснили оплату за гарантіями та уклали договори цесії з компанією РФ, що призвело до надвидатків банківської установи за рахунок грошових коштів вкладників банківської установи.

Разом з тим, в договорах цесії, для отримання відшкодувань зазначено розрахункові рахунки банку не в Україні, а за її межами, а саме: Bank of New York та JPMorgan Chase Bank N.A. (США), а також «Внешэкономбанк», м. Москва, РФ, у зв`язку з чим фактичне надходження грошових коштів на територію України ставиться під сумнів».

Як писав Finbalance, 16.02.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Промінвестбанку та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 09.11.2020 і ухвалу Госпсуду Київської області від 31.08.2020, якими банку було відмовлено в задоволенні його клопотання про відкриття провадження в справі №911/2042/20 про банкрутство ТОВ "Бора Солар".

25.11.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційні скарги Промінвестбанку на ухвали Госпсуду Київської області, якими банку було відмовлено в задоволенні його клопотання про відкриття проваджень у справах №911/1922/20 та №911/2043/20 про банкрутство кримських компаній ТОВ "Каліпсо Солар" і ТОВ "Лєннет Солар".

У своїх скаргах Промінвестбанк просив суд також визнати вимоги до ТОВ "Каліпсо Солар" на 428,2 млн грн, до ТОВ "Бора Солар" - на 272,2 млн грн, до ТОВ "Лєннет Солар" - на 212,5 млн грн.

Свої вимоги банк мотивував нездатністю вказаних структур погасити наявну заборгованість за договорами про надання банківської гарантії від 2012 року, згідно з яким Промінвестбанк як банк-гарант за дорученням відповідачів (принципалів) надав на користь China National Building Materials and Equipment Import & Export Corporation гарантію, що забезпечує виконання принципалами своїх зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами.

Північний апеляційний госпсуд і Госпсуд Київської області звернули увагу на ухвалу Шевченківського райсуду м. Києва від 27.12.2017 щодо кримінального провадження №22017000000000288, відповідно до матеріалів якого Промінвестбанк переуступив права вимоги до відповідачів для російської компанії ООО «КапиталЮгИнвест» (як зазначалося, за даними СБУ, з урахуванням боргових зобов’язань інших структур йшлося загалом про понад 69 млн євро).

З приводу цієї інформації Промінвестбанк уточнював, що частково відступив для ООО «КапиталЮгИнвест» права вимоги за договором з

- ТОВ "Каліпсо Солар" - у розмірі 6,17 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії 51,8 млн євро;

- ТОВ "Бора Солар" - у розмірі 22 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії - 49,7 млн євро);

- ТОВ "Лєннет Солар" - у розмірі 17,6 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії - 39,5 млн євро).

Разом з тим, Північний апеляційний госпсуд і Госпсуд Київської області зауважили, що за договором цесії заявником повинні бути передані ООО «КапиталЮгИнвест» усі права, у т.ч. права на забезпечення виконання зобов’язання за договором (відступлення права вимоги).

Було зазначено, що оскільки відповідне право Промінвестбанку, на підставі якого він звернувся до суду, є спірним, тому відсутні правові підстави для відкриття провадження у справах про банкрутство ТОВ "Каліпсо Солар", ТОВ "Бора Солар", ТОВ "Лєннет Солар".

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 щодо ТОВ "Бора Солар" теж зазначив, що "наслідком відступлення права вимоги є заміна особи кредитора у зобов`язанні, а тому з огляду на вчинення скаржником [Промінвестбанком] договору цесії №39/376 від 02.03.2016 відносно вимоги за зобов`язаннями боржника по договору про надання банківської гарантії № 20-4263/3-2 від 28.12.2012 є суперечливим факт наявності у банку права вимоги до боржника ТОВ "Бора Солар", як передумови для ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника" (цитата).

Контекст

У 2014 році в групі Activ Solar запевняли, що $1,8 млрд у кримські СЕС вклали "держкорпорації КНР та інституційні інвестори з Європи". Як підкреслювалося, боргів перед російськими банками у Activ Solar немає.

У 2015 року Activ Solar публічно стверджувала, що не веде фінансово-господарської діяльності в Криму з квітня 2014 року: «Activ Solar та/або її дочірні компанії не є акціонерами (тобто власниками) сонячних електростанцій в Криму. З 2009 року по квітень 2014 року, компанія займалася будівництвом і обслуговуванням сонячних електростанцій на Кримському півострові, але потім припинила свою діяльність на цій території».

У 2015 році (тобто вже після анексії Криму) росЗМІ повідомляли, що сонячні електростанції (СЕС) в Криму потужністю більше 200 МВт, які втратили українські «зелені тарифи», не змогли погашати кредити на €800 млн, взяті в російських держбанках (у т.ч. ВТБ і Сбербанка), і переходять у їх власність. Як зауважувалося, мова йде про проекти, якими керувала австрійська Activ Solar, що побудувала на півострові 407,2 МВт СЕС. З них до моменту анексії Криму Росією були підключені до мережі 227,5 МВт (в 2013 році виробляли 25% електроенергії на півострові). У Внєшекономбанку тоді повідомили російському виданню, що його дочірній банк в Україні фінансував СЕС Activ Solar на 110 МВт.

У 2019 році росЗМІ писали про інтерес Сергія Курченка до “сонячної” генерації в Криму. При цьому ВТБ і Сбербанк банкротили відповідних боржників.

На початку 2015 року в Ощадбанку публічно заявляли, що обсяг заборгованості корпоративних клієнтів у Криму сягав 650 млн дол, а 94% цього портфелю – це позики на будівництво 16 сонячних електростанцій, які пов’язували з Клюєвими. Згодом стало відомо, що «сонячні» проекти Клюєвих на континентальній частині України ніби перейшли під контроль китайської корпорації CNBM, яка ніби обслуговувала відповідну частину кредитів.

У першому півріччі 2020 року Ощадбанк списав з балансу мільярдні борги "сонячних" проектів Клюєвих у Криму. НБУ підкреслював, що списання держбанками непрацюючих кредитів з балансів не означає прощення боргів.

Про мільярдні борги структур Клюєвих перед Укрексімбанком - тут і тут.