23 квітня Госпсуд Київської області частково задовольнив позов Промінвестбанку та вирішив стягнути з ТОВ “Канарі Солар” (АР Крим) 30,2 млн євро та 145,6 млн грн заборгованості за договором про банківську гарантію №20-4266/3-2 від 28.12.2012.
Згідно з судовими матеріалами, Промінвестбанк надав для ТОВ “Канарі Солар” гарантію на 37,55 млн євро на користь компанії China National Building Materials And Equipment Import & Export Corporation (CNBM), що забезпечувало виконання ТОВ “Канарі Соларі” своїх зобов’язань за зовнішньоекономічним контрактом №SААF4112013 від 15.11.2012. Термін дії гарантії був до 01.10.2016 включно.
За даними Промінвестбанку, у зв’язку з несплатою відповідачем сум контракту, за вимогами CNBM Промінвестбанк сплатив останньому 33,9 млн євро в січні-жовтні 2015 року та жовтні 2016 року. Як зазначається, Промінвестбанк неодноразово через кур’єрську службу повідомляв ТОВ “Канарі Соларі” про необхідність відшкодування банку сум, сплачених для CNBM, однак ці вимоги були залишені без відповіді.
Також Промінвестбанк зауважував, що станом на дату звернення з цим позовом відповідач не виконав інші зобов’язання за договором гарантії, а саме не відшкодував суми гарантійних платежів, виконаних банком, у розмірі 27,4 млн євро за вимогою №09-8-7/2073 від 21.11.2016.
У рамках свого позову Промінвестбанк заявляв у т.ч. про необхідність стягнення з ТОВ “Канарі Соларі” 8,1 млрд грн пені за прострочення відшкодування гарантійних платежів, однак суд лише частково задовольнив цю вимогу - на 109 млн грн.
Як писав Finbalance, згідно з матеріалами Шевченківського райсуду м. Києва, СБУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №22017000000000288 за статтею 190 Кримінального кодексу («Шахрайство»).
За даними слідчих, в 2012-2013 років банк, який підконтрольний російському Внєшекономбанку [тобто Промінвестбанк] надав кредити на понад 166 млн євро для поповнення обігових коштів ряду кримських підприємств-виробників сонячної електроенергії: ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Каліпсо Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Бора Солар». Як зазначалося, ці позики було отримано для укладення контрактів з China National Building Materials and Equipment Import and Export Corporation (CNBM) на поставку обладнання для сонячних електростанцій (фотогальванічні елементи та комплектуючі). Крім цього, як забезпечення виконання умов зовнішньоекономічних договорів, укладених між вказаними підприємствами та CNBM, банк надав гарантії на 213,9 млн євро.
Як зазначалося, на фоні анексії Криму ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Каліпсо Солар», ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Кларіон Солар» та ТОВ «Бора Солар» перестали виконувати умови кредитних угод та зовнішньоекономічних договорів, що «стало підставою для виплат банком за банківськими гарантіями на користь CNBM КНР накопичених зобов`язань на суму понад 68 200 000,00 євро за 2014-2015 роки» (цитата). Крім того, зауважувалося, що 02.03.2016 Промінвестбанк переуступив борг на понад 69 млн євро за кредитними угодами з вказаними кримськими підприємствами російській компанії ООО «КапиталЮгИнвест» з дисконтом біля 90% (згадувалася сума 7,6 млн євро).
Як наголошувалося в судових матеріалах, «керівництво банку інформувало Національний банк України з метою отримання дозволу на проведення означених виплат за банківськими гарантіями, обіцяючи отримати кредит від материнського банку («Внешэкономбанк», м. Москва, РФ), який повністю покриє витрати, проте фактично грошові кошти не надійшли, що свідчить про наявність шахрайських дій з боку службових осіб банку» (цитата).
Нижче – ще цитата з ухвали суду:
«Оцінка активів, які передавались новому кредитору [слід розуміти, ООО «КапиталЮгИнвест»], не проведена взагалі, а банківську гарантію банку фактично не передано новому кредитору, у зв`язку з чим банком, у жовтні-листопаді 2016 року знову проведено виплати за банківськими гарантіями на суму понад 24 000 000,00 євро (загалом за весь період виплачено понад 90 000 000,00 млн. євро), хоча на момент проведення означених виплат фактично усі договори вже були переуступлені російській компанії ООО «КапиталЮгИнвест» (зареєстроване в Російській Федерації за №ОГРН 5087746136946, за адресою: м. Москва, вул. Кантеміровська, 7, оф. 67, статутний фонд підприємства становить лише 10 тис. рос. руб.), а банк не мав у заставі майно, яке могло бути звернуте на користь банківської установи для покриття збитків.
У вказаному випадку керівництво банку знову інформувало НБУ з метою отримання дозволу на проведення означених виплат за банківськими гарантіями, проте факту переуступки боргу за вказаними банківськими гарантіями та передачі усього заставного майна новому кредитору посадові особи банку не зазначали, що свідчить про умисне приховування означеного факту, та скоєння шахрайських дій повторно, що призвело до надвидатків банківської установи.
Також, керівництво банку не здійснило належного аналізу ризиків вказаних фінансових операцій, здійснили оплату за гарантіями та уклали договори цесії з компанією РФ, що призвело до надвидатків банківської установи за рахунок грошових коштів вкладників банківської установи.
Разом з тим, в договорах цесії, для отримання відшкодувань зазначено розрахункові рахунки банку не в Україні, а за її межами, а саме: Bank of New York та JPMorgan Chase Bank N.A. (США), а також «Внешэкономбанк», м. Москва, РФ, у зв`язку з чим фактичне надходження грошових коштів на територію України ставиться під сумнів».
У держреєстрі засновниками ТОВ «Канарі Солар» і ТОВ «Бора Солар» значаться кіпрські компанії MILIDENIO HOLDINGS LTD і MIDESIANO INVESTMENTS LTD; ТОВ «Кларіон Солар» і ТОВ «Каліпсо Солар» - MILIDENIO HOLDINGS LTD та KOLTRESO COMMERCIAL LTD; ТОВ «Лєннет Солар» - MILIDENIO HOLDINGS LTD і SAMELINIA INVESTMENTS LTD.
Як мінімум частину з перелічених структур, ЗМІ пов’язували з братами Клюєвими.
У 2014 році в Activ Solar (фактично управлінська структура «сонячного» бізнесу, яка, однак заперечувала зв`язок з Клюєвими) запевняли, що $1,8 млрд у кримські СЕС вклали "держкорпорації КНР та інституційні інвестори з Європи". Як підкреслювалося, боргів перед російськими банками у Activ Solar немає.
У 2015 року Activ Solar публічно стверджувала, що не веде фінансово-господарської діяльності в Криму з квітня 2014 року: «Activ Solar та/або її дочірні компанії не є акціонерами (тобто власниками) сонячних електростанцій в Криму. З 2009 року по квітень 2014 року, компанія займалася будівництвом і обслуговуванням сонячних електростанцій на Кримському півострові, але потім припинила свою діяльність на цій території».
У 2015 році (тобто вже після анексії Криму) російський «Коммерсант» писав, що сонячні електростанції (СЕС) в Криму потужністю більше 200 МВт, які втратили українські «зелені тарифи», не змогли погашати кредити на €800 млн, взяті в російських держбанках, і переходять у їх власність. Як зауважувалося, мова йде про проекти, якими керувала австрійська Activ Solar, що побудувала на півострові 407,2 МВт СЕС. З них до моменту анексії Криму Росією були підключені до мережі 227,5 МВт (в 2013 році виробляли 25% електроенергії на півострові). У Внєшекономбанку тоді повідомили російському виданню, що його дочірній банк в Україні (Промінвестбанк) фінансував СЕС Activ Solar на 110 МВт.
За даними російського держреєстру юросіб, засновником і гендиректором ООО «КапиталЮгИнвест», якому Промінвестбанк продавав "клюєвські" борги був Денис Новіков. При цьому особа з таким же ім`ям та прізвищем фігурувала в ЗМІ як представник департаменту корпоративного контролю Внєшекономбанку.
На початку 2015 року в Ощадбанку публічно заявляли, що обсяг заборгованості корпоративних клієнтів у Криму сягав 650 млн дол, а 94% цього портфелю – це позики на будівництво 16 сонячних електростанцій, які пов’язували з Клюєвими.
У 2016 році глава правління Ощадбанку Андрій Пишний констатував, що «континентальна» частина кредитів, виданих Ощадбанком під «сонячні» проекти Клюєвих, обслуговується. Перед цим ЗМІ повідомляли, що, принаймні, частину боргів «сонячних» компаній перед Ощадбанком обслуговує CNBM.
Про мільярдні борги структур Клюєвих перед Укрексімбанком читайте тут. Про борги перед Актив-Банком - тут, Укрсоцбанком - тут.