Продаж кредитних прав банку "Надра" на ТРЦ "Республіка": суд скасував третій штраф АМКУ

Все про економіку та фінанси

20.07.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" до Антимонопольного комітету (в справі №910/1490/21) та скасував штраф, який комітет наклав на позивача в розмірі 737,3 тис грн за антиконкурентні узгоджені дії (з ТОВ "Солтекс Капітал" і ТОВ "ФК "Толкфін") та спотворення результатів аукціону з продажу Фондом гарантування в лютому 2019 року прав кредитної вимоги банку "Надра", в забезпеченні по яким недобудований ТРЦ “Республіка” / Respublika (за адресою м. Київ, вул. Велика Кільцева, 1, 1а, 1в).

07.07.2021 Госпсуд м. Києва також задовольнив аналогічний позов ТОВ "Солтекс Капітал" і ТОВ "Фінансова компанія "Толкфін" (в справі №910/186/21) і скасував штрафи, накладені Антимонопольним комітетом на ці дві структури (на суму відповідно 145 тис грн і 3,74 млн грн).

Нагадаємо, восени 2020 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) заявляв про змову на згаданому аукціоні ФГВФО, на якому за 777 млн грн для ТОВ "Солтекс Капітал" були продані права вимоги банку "Надра" до ТОВ “Мегаполісжитлобуд” і ТОВ “ДХ Інвест Нерухомість” на 2,6 млрд грн.

Доказами змоги трьох учасників торгів (компаній «Солтекс Капітал», «Фінгруп Фактор» і Толкфін») АМКУ називав те, що

- засновниками та керівниками компаній є родичі;
- компанії мали й інших спільних працівників;
- учасники торгів надавали один одному фінансову допомогу;
- тісна комунікація між учасниками аукціону під час його підготовки, зокрема електронне листування між «Фінгруп Фактор» і «Толкфін»;
- використання компаніями одних і тих самих засобів зв’язку;
- погоджена поведінка компаній під час самих торгів.

Натомість Госпсуд м. Києва в рішенні від 20.07.2021 (в справі №910/1490/21) констатував: 

"Суд зазначає, що Комітетом не було наведено будь-яких доказів, які б могли свідчити про те, що обмін інформацією між учасниками аукціону якимось чином вплинув на рішення ТОВ «Солтекс Капітал» (переможця аукціону) зробити відповідну ставку на аукціоні. При цьому, кожен з учасників Аукціону мав рівні з ТОВ «Солтекс Капітал» можливості зупинити зниження ціни, зробивши власну ставку або зробити власну закриту пропозицію.

Комітетом також не надано доказів того, що небажання інших учасників купувати лот за більшою ціною, ніж мінімальна ціна, є саме узгодженою антиконкурентною поведінкою, а не рішенням суб`єкта господарювання прийнятим в межах законних прав щодо недоцільності придбавати лот за іншою ціною, а фактична відсутність конкурсу/конкуренції на етапі закритої цінової пропозиції мала місце через об`єктивні економічні чинники, а не зумовлена безпосередньо узгодженням учасниками Аукціону відповідної поведінки.

Співпадіння в оформленні та зовнішньому вигляді документів у конкретному випадку не можуть свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів аукціону, оскільки при проведенні аукціону єдиним критерієм, який висувався до документації учасників, є її відповідність вимогам замовника, визначеним чинним законодавством України. Учасниками не формувались конкурсні пропозиції. В цьому полягає специфіка аукціонів з реалізації активів банку, - первісна ціна лоту та мінімально можлива ціна лоту встановлюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та відома учасникам аукціону до його початку.

Суд зазначає, що Комітетом не доведено, що поведінка позивача та третіх осіб є саме антиконкурентною узгодженою поведінкою та те, що позивач мав попередню змову з іншими учасниками Аукціону з метою усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів аукціону".

Додамо, що згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 26.11.2019, Головне слідче управління Нацполіції в межах кримінального провадження №12019000000000735 розслідувало в т.ч. продаж Фондом гарантування прав вимоги банку “Надра” за кредитами, в забезпеченні по яким - ТРЦ “Республіка” (причому відповідні позики перебували в заставі НБУ як забезпечення боргів банку “Надра” по рефінансуванню).

Цитата з ухвали суду: “За наявною інформацією, службові особи НБУ вступивши у попередню змову із службовими особами ПАТ «КБ «Надра», АБ «Кліринговий Дім», ТОВ «ДХ «Інвест Нерухомість», ТОВ «Мегаполісжитлобуд» та ТОВ «Солтекс Капітал», здійснили штучне заниження ціни, за якою актив у вигляді права вимоги по кредитним договорам було реалізовано на аукціоні на користь осіб, які безпосередньо пов`язані із боржником по вказаним кредитним договорам, чим державі в особі НБУ завдано збитків в особливо великих розмірах. Станом на сьогоднішній день, на території вулиці Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, ТОВ «Теремки-Буд» проводяться будівельні роботи”.

У держреєстрі засновником ТОВ “Солтекс Капітал” вказане ТОВ “Галєон Інвест”, а кінцевим бенефіціаром - британець Джонсон Роберт Алан. Раніше підписантом компанії значився Василь Астіон (був партнером Віталія Хомутинніка в Dnipro Agro Alliance LTD до весни-2018). Згодом підписантом ТОВ “Солтекс Капітал” став Денис Лукашевич (партнер Євгена Астіона в компанії “Толкфін”, яка, як зазначалося, теж брала участь в згаданому аукціоні ФГВФО).

Як писав Finbalance, 03.08.2020 Госпсуд м. Києва задовольнив клопотання ТОВ "Солтекс Капітал" і залишив без розгляду його позов до ТОВ "Мегаполісжитлобуд" (у справі №910/5632/16) про стягнення 1,39 млрд грн заборгованості.

16.07.2020 Госпсуд м. Києва задовольнив клопотання ТОВ “Солтекс Капітал” та закрив провадження в справі №910/6295/16 за позовом вказаної компанії до ТОВ "ДХ Інвест Нерухомість" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1,22 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ “Солтекс Капітал” і ТОВ "ДХ Інвест Нерухомість" вели переговори щодо врегулювання “мирним шляхом” боргового спору на 1,22 млрд грн.

Контекст

Як писав Finbalance, 29.06.2021 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву кіпрської компанії "Pora Trading Limited" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/3980/16, у рамках якої суди (в т.ч. касаційної інстанції) задовольнили позов НБУ до Pora Trading Limited (попередня назва - Berlinotto Limited) і в рахунок часткового погашення боргу банку “Надра” по рефінансуванню вирішили звернути стягнення на частку Pora Trading Limited в ТОВ “Мегаполісжитлобуд” (йдеться про 85,19% статутного капіталу, що становлять 29,1 млн грн), - шляхом продажу Нацбанком цих корпоративних прав як предмета застави.

Госпсуд м. Києва дійшов висновку, що "заявником не доведено наявності у боржника конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим" (цитата).

За даними НБУ, борг банку “Надра” по рефінансуванню на початок листопада 2019 року становив 10,4 млрд грн.

ТОВ “Мегаполісжитлобуд” було інвестором ТРЦ “Республіка”.

Раніше цей проект пов’язували з Дмитром Фірташем (проти нього РНБО в червні 2021 року ввело санкції). Разом з тим, восени 2020 року повідомлялося, що Павло Фукс вийшов з проекту ТРЦ Respublika, в якому, як зазначалося, бізнесмену могло належати 25%. Як констатувалося, його пакет перейшов Дмитру Фірташу, який таким чином міг збільшити свою частку з 50% до 75% (в олігарха цю інформацію назвали фейком).

Також була інформація, що партнером Фірташа по ТРЦ є Віталій Хомутиннік. Як зазначалося, разом вони готуються запустити торговий центр площею близько 300 тис кв. м орієнтовно в другій половині 2021 року.

Додамо, що існує ТОВ "ТРЦ Республіка", бенефіціарами якого в держреєстрі вказані Віталій Хомутиннік (з часткою 25%) і Сергій Толстунов (з часткою 75%; його пов`язували з Д. Фірташем).

Голова наглядової ради інвестфонду «Каскад-Інвест» (в якому сконцентровані активи Хомутинніка) заявляв, що “ТРЦ Respublika нам цікавий і ми, зокрема, розглядаємо його для інвестицій” (цитата). За його словами, ТРЦ Respublika планують відкрити до кінця 2021 року.

Як писав Finbalance, кіпрська компанія Ladis Holdings Limited подавала позов до ТОВ “Мегаполісжитлобуд” і Pora Trading Limited про стягнення 114,4 млн дол, свідчить ухвала Госпсуду м. Києва у справі №910/1666/21.

08.02.2021 суд залишив без руху вказану позовну заяву й надав 5 днів для усунення її недоліків.

Фірма Ladis Holdings Limited фігурувала в матеріалах FinCEN (відділу Мінфіну США, що бореться з фінансовими злочинами), який торік оприлюднив Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ; ця група об`єднує представників 108 новинних організацій у 88 країнах).

Як повідомлялося, Дмитро Фірташ міг використовувати офшори для відмивання грошей і маскування власності, і частина транзакцій здійснювалась через офшорні компанії з рахунками в Trasta Komercbanka в Латвії й її кіпрському відділенні. У звіті для чиказького підрозділу ФБР FinCEN також висловлювалася підозра, що законна нерухомість та інші інвестиційні заходи використовувались як прикриття для переказу коштів через офшори для виплати хабарів українським чиновникам.

Як зауважувалося, однією з таких офшорних компаній була Ladis Holding Ltd, яка переказала 68 млн дол «невідомим бенефіціарам на проекти побудови нерухомості». У звіті FinCEN іспанським правоохоронцям сказано, що компанія з такою ж назвою – Ladis Holding Ltd – мала рахунок у Trasta Komercbanka. Кінцевим бенефіціарним власником був Дмитро Фірташ.

Нагадаємо, колишній директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін заявляв, що банку «Надра» не вистачить заставного майна, щоб розрахуватися перед Нацбанком, не кажучи вже про покриття тих 4 млрд, які Фонд гарантування має виплатили вкладникам у межах гарантійної суми.

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова в 2017 році розповідала, що в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр. при реструктуризації заборгованості. За словами заступниці глави НБУ, складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д.Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К.Рожкова.