Приватбанк: ніхто не оскаржив рішення Банку Англії про визнання bail-in на $595 млн

Все про економіку та фінанси

Приватбанк заявив, що минув тримісячний термін для оскарження рішення Банку Англії, який за клопотанням НБУ визнав процедуру bail-in євробондів на 595 млн дол, проведену в Приватбанку в грудні 2016 році (під час націоналізації фінустанови).

Коментар Приватбанку:

"Відповідно до англійського права, будь-які особи, на яких поширювалося це рішення [Банку Англії], мали три місяці з дати рішення на його оскарження в англійському суді шляхом реалізації процедури, відомої як судовий перегляд.

Такий тримісячний строк наразі минув і до англійського суду не було заявлено жодної вимоги про судовий перегляд.

Таким чином, рішенню Банку Англії про визнання процедури “беіл-ін” відповідно до Акту Сполученого Королівства про Банки було надано законної сили в Англії та таке рішення є наразі остаточним та не підлягає оскарженню".

Контекст

Операція bail-in, яка була проведена під час націоналізації Приватбанку в грудні 2016 року, передбачала фактично списання боргів банку перед низкою кредиторів (у т.ч. пов`язаними особами і держателями євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. Тоді після завершення bail-in Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).

09.02.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив заяву панамської компанії THEO Worldwide Corp. (держатель євробондів Приватбанку) та залишив без розгляду її позов до Приватбанку (в справі №910/8012/17) про визнання недійсним правочину щодо bail-in.

Раніше Приватбанк повідомляв про рішення лондонського суду щодо виплат для обмеженого кола держателів його євробондів (непов’язаним з екс-акціонерами).

За даними Приватбанку, в ІІ кварталі-2020 він сформував резерви на 6,4 млрд грн у зв`язку з "ймовірністю вибуття ресурсів за результатами розгляду позовів проти банку, пов`язаних із проведеним обміном необтяжених грошових зобов`язань банку перед пов`язаними особами на акції додаткової емісії банку в грудні 2016 року" (цитата).

Заступник глави наглядової ради Приватбанку Артем Шевальов заявляв, що Приватбанк не створював додаткових резервів у судовому спорі з компаніями Суркісів щодо $350 млн (примусове стягнення яких Верховний Суд зупинив у вересні).

Радниця керівника Офісу президента України з банківських питань Вікторія Страхова уточнювала, що резерви, сформовані Приватбанком у другому кварталі 2020 року, розраховані на виплати за єврооблігаціями, що потрапили під bail-in. "Це не під bail-in щодо Суркісів, це під bail-in щодо неколомойської частини євробондів”, - констатувала В. Страхова.

Як писав Finbalance, 14.04.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги НБУ і Приватбанку та скасував постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018 (у справі №201/473/17), якою було залишено без змін рішення Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська від 05.09.2017 про задоволення позову Олени Боголюбової (екс-дружина колишнього співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова) та стягнення з Приватбанку 15,7 млн дол, 1,84 млн євро і 30,4 млн грн, які були списані з рахунків О. Боголюбової під час націоналізації банку в грудні-2016 в рамках операції bail-in (йдеться про примусову конвертацію вкладів в акції фінустанови).

Суд касаційної інстанції вирішив передати цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вказав, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що О. Боголюбова не є пов’язаною з Приватбанком особою, не розглянувши при цьому рішення комісії НБУ від 13.12.2016 про визнання О. Боголюбової пов’язаною з Приватбанком особою (у ході судового процесу відповідний документ не був наданий банком і регулятором).

“Апеляційний суд не встановив та не дослідив у сукупності всіх доказів, чи є позивачка пов`язаною особою із ПАТ КБ «Приватбанк». При новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини”, - йдеться в постанові Верховного Суду від 14.04.2021.

Про судові спори між Суркісами і державою щодо bail-in - туттуттуттут.

Як писав Finbalance, 20.01.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ "Опт Нафта Плюс" до Приватбанку (в справі №910/9673/17) та зобов’язав відповідача повернути на рахунки позивача 43 млн грн, які в грудні 2016 року під час націоналізації банку були примусово конвертовані в акції Приватбанку (процедура bail-in).

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ "Опт Нафта Плюс" раніше називалося ТОВ "Оптімус Плюс". Цю компанію НБУ в грудні 2016 року визнав пов’язаною з Приватбанком особою, що й стало підставою для проведення bail-in.

Натомість Госпсуд м. Києва констатував, що “є підстави вважати, що рішення Комісії Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105, яким ТОВ "Оптімус Плюс" визнано пов`язаною з банком особою, було прийнято в цій частині з порушення норм чинного законодавства України”, а тому “відсутність у позивача ознак пов`язаної з банком особи станом на 20 грудня 2016 року свідчить про те, що правочин від 20.12.2016 був вчинений представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з перевищенням повноважень” (цитати).

08.06.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Приватбанку та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 25.01.2021, якою було задоволено апеляційну скаргу колишнього міноритарного акціонера й першого заступника глави правління Приватбанку Олега Гороховського та скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.07.2020 про закриття провадження в справі №910/18211/19 (за позовом О. Гороховського до Приватбанку, Міністерства фінансів, ФГВФО про визнання недійсними договорів про придбання акцій Приватбанку, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації фінустанови).

Згідно з судовими матеріалами, ініціатором закриття провадження в справі №910/18211/19 був Приватбанк, який посилався на прийнятий у травні-2020 т.зв. “антиколомойський” закон (також відомий як “закон про банки”; був схвалений Верховною Радою у т.ч. за наполяганням МВФ).

Як писав Finbalance, 27.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 28.07.2020 (у справі №910/17630/19), якою на вимогу ТОВ “Реватіс” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі т.зв. “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “Реватіс” подало позов до Приватбанку та Мінфіну про визнання недійсною примусової конвертації вкладів фірми в акції банку в ході націоналізації банку в грудні-2016).

07.10.2020 Верховний Суд також відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну й залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.07.2020 (у справі №910/17541/19), якою на вимогу ТОВ “КС Групп” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “КС Групп” теж оскаржує процедуру bail-in, проведену під час націоналізації Приватбанку).

В обох випадках Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження дійшов передчасного висновку про невірно обраний позивачами спосіб захисту, оскільки вирішення цього питання можливе лише на стадії розгляду спору по суті.

22.07.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Приватбанку щодо закриття на підставі “антиколомойського” закону провадження в справі №910/18074/19, у рамках якої ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” оскаржує примусову конвертацію своїх вкладів у Приватбанку в акції цього банку (операція bail-in), яка була проведена в грудні 2016 року в ході націоналізації Приватбанку.