Приватбанк не домігся відводу судді, який заблокував конкурс на посаду глави правління банку

Все про економіку та фінанси

04.03.2021 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву Приватбанку про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду справи №910/2410/21, у рамках якої 24.02.2021 вказаний суддя задовольнив заяву “Первинної профспілкової організації співробітників Приватбанку” про забезпечення позову та заборонив Приватбанку й Кабміну до набрання рішенням у цій справі законної сили "вчиняти будь-які дії з обрання та призначення глави правління Приватбанку" (цитата).

Згідно з судовими матеріалами, обгрунтовуючи заяву про відвід судді, Приватбанк зазначав, що “вважає обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Курдельчука задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову” (цитата).

При цьому банк вказував ще на такі аспекти (теж цитата):

“- представнику AT КБ «ПриватБанк» 24.02.2021 (у день постановлення ухвали про забезпечення позову) судом не надано можливості ознайомитись ані з матеріалами судової справи, ані із повторною заявою позивача про забезпечення позову;

- ненадання можливості ознайомитись із такою заявою для надання обґрунтованих заперечень призвело до порушення права AT КБ «ПриватБанк» щодо надання своїх обґрунтованих заперечень проти такої заяви;

- судом було проігноровано доводи AT КБ «ПриватБанк» про відсутність підстав для задоволення повторної заяви про забезпечення позову та необхідність розгляду такої заяви із викликом сторін, не ужито заходів, пов`язаних із з`ясуванням обставин, з якими закон пов`язує можливість забезпечення позову;

- відмовивши у вжитті заходів забезпечення позову за первісною заявою позивача, суд визнав за можливе вжити таких заходів за повторною заявою. Такі заходи забезпечення позову за повторною заявою так само є тотожними за змістом заявленим позовним вимогам Позивача, що прямо суперечить частині 11 статті 137 ГПК України;

- виходячи із змісту ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтування позовних вимог, не зазначення можливості розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства, не визначення на виконання яких завдань та мети діяльності профспілки остання звернулась з позовом до суду. Водночас, судом ужиті заходи забезпечення позову без наведення такого обґрунтування, тобто за безпідставно поданою позовною заявою;

- неврахування судом положень статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність»”.

Разом з тим, коментуючи наведену Приватбанком інформацію, Госпсуд м. Києва вирішив, що “твердження заявника про обмеження його прав під час розгляду заяви про забезпечення позову не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки заяви АТ КБ «Приватбанк» із запереченнями проти задоволення заяви про забезпечення позову та про ознайомлення з матеріалами справи надійшли до суду вже після постановлення ухвали” (цитата).

“Відповідач був обізнаний про наявність справи №910/2410/21 та не мав обмежень у своєчасній реалізації своїх прав, як сторони, в межах даного провадження. При цьому, положеннями ч. 1 ст. 140 ГПК України встановлений скорочений строк розгляду заяви про забезпечення позову, а питання щодо призначення судового засідання для розгляду таких заяв не є обов`язком суду та вирішується на власний розсуд.

<...> Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Отже, доводи заявника щодо вжиття заходів забезпечення позову відносно безпідставної позовної заяви, ґрунтуються на припущеннях.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Незгода з будь-яким процесуальним рішенням суду не може бути підставою для відводу судді”, - йдеться в ухвалі Госпсуду м. Києва від 04.03.2021.

Про невдалу спробу Приватбанку домогтися відводу судді Верховного Суд в справі офшорок Суркісів на 350 млн дол - тут.