Приватбанк не домігся відводу судді Верховного Суду в справі офшорок Суркісів на $350 млн

Все про економіку та фінанси

25.02.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити заяву Приватбанку про відвід судді Верховного Суд в справі №757/7499/17-ц, у рамках якої пов’язані з Суркісами офшорні компанії намагаються стягнути з націоналізованого банку 350 млн дол.

Приватбанк публічно заявляв про свою вимогу щодо відводу судді Верховного Суду.

Згідно з судовими матеріалами, свою заяву банк аргументував таким чином (цитата):

“Заява про відвід обґрунтована тим, що за результатами ознайомлення представника банку з матеріалами справи, було встановлено, що суддя Погрібний С. О. має намір отримати наукові висновки членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді для врахування під час вирішення процесуальних питань, що виникли у касаційному провадженні у справі №757/7499/17-ц.

Вказані обставини АТ КБ «ПриватБанк» вважає такими, що свідчать про наявність підстав для відводу судді передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та зумовлюють обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Погрібного С. О., який ініціював звернення до Науково-консультативної ради при Верховному Суді у непроцесуальний спосіб з метою отримання висновків науковців для вирішення процесуальних питань у справі, які вже вирішено під час відкриття касаційного провадження, та вирішення яких є виключною компетенцією суду.

Крім того заявник вказує, що відсутні підстави передбачені частиною сьомою статті 404 ЦПК України для звернення до Науково-консультативної ради при Верховному Суді; поставленими питання суддя Погрібний С. О. перекладає на науковців вирішення питань, які є виключним обов`язком суду; подання до НКР було направлено у грудні 2020 року, тобто через п`ять місяців після відкриття касаційного провадження та відразу після отримання суддею клопотання позивачів про закриття провадження; суддя Погрібний С. О. не вжив дій для розгляду питання передачі справи до Великої Палати Верховного Суду за наявності відповідних клопотань учасників справи”.

З цього приводу Верховний Суд зазначив таке:

“Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

На час вирішення заяви АТ КБ «ПриватБанк» про відвід судді Погрібного С. О. відсутні підстави вважати, що вказаний суддя, у розглядуваній справі, виявляє особисту упередженість.

Саме по собі ініціювання суддею-доповідачем направлення запиту до Науково-консультативної ради при Верховному Суді для отримання наукового висновку щодо застосування норми права, не свідчить про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. При цьому ініціювання запиту до НКР не свідчить, як помилково вважає заявник, про перекладання на науковців вирішення питань, що належать до виключної компетенції суду. Строки звернення із запитом до НКР та вирішення клопотань учасників справи про передачу справи до Великої Палати Верховного Суду не підтверджують наявність підстав для відводу судді передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Таким чином доводи заявника не свідчать про існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Погрібного С. О. при розгляді справи № 757/7499/17-ц.

Визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється не за бажанням учасників справи, а в порядку передбаченому цивільним процесуальним законодавством, зокрема статтею 33 ЦПК України.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).

Оскільки під час розгляду заяви АТ КБ «ПриватБанк» про відвід судді Погрібного С. О., передбачені законом підстави для відводу судді не встановлені, у задоволенні заяви банку необхідно відмовити”.

Раніше Верховний Суд публічно зазначав, що висновки членів Науково-консультативної ради "не мають для Верховного Суду обов’язкової сили, оскільки НКР є дорадчим органом (п. 1.2 Положення про НКР при ВС)".

"Судді ухвалюють рішення, керуючись власною оцінкою обставин справи, всіма наявними матеріалами та інформацією, внутрішнім переконанням та принципом верховенства права", - йшлося в заяві Верховного Суду.

Як зауважувалося, у 2020 році судді ВС направили до НКР 105 запитів (Велика Палата – 25, Касаційний адміністративний суд – 22, Касаційний господарський суд – 10, Касаційний кримінальний суд – 28, Касаційний цивільний суд – 20). Науковці підготували 413 висновків: для суддів ВП – 131, КАС – 67, КГС – 27, ККС – 104, КЦС – 84.

"Тож звернення до НКР у справі ПАТ КБ «Приватбанк» не є чимось екстраординарним для Верховного Суду, так само як і отримання від членів НКР висновків, які відрізняються між собою за своїм змістом", - констатували у Верховному Суді.

Контекст

Раніше ЗМІ з посиланням на неофіційні дані писали, що більшість членів Науково-консультативної ради Верховного Суду дійшли висновку про відсутність у Приватбанку і Кабміну права касаційного оскарження рішення про порядок виконання рішення суду від 2017 року про зобов`язання Приватбанку обслуговувати розміщені до націоналізації банку на рахунках його кіпрської філії депозити компаній братів Суркісів, які оцінюють зобов`язання по них у $347,4 млн.

Як констатувалося, такої думки дотримуються сім з восьми членів ради у зв`язку з тим, що на час прийняття судом рішення у 2017 році діяв Цивільний процесуальний кодекс 2004 року, який не передбачав можливості для оскарження такого рішення.

Разом з тим, один з членів ради підтвердив право банку на оскарження в касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанції, обґрунтовуючи це тим, що норми перехідних положень процесуального закону є темпоральними, не мають самостійного значення і застосовуються тільки в сукупності з іншими нормами.

Як повідомлялося, 09.02.2017 Печерський райсуд Києва своєю ухвалою в рамках забезпечення позову компаній Суркісів зобов`язав ПриватБанк виконувати умови депозитних угод, укладених кіпрською філією банку з відповідними компаніями.

20.04.2017 Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку й залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.

10.06.2020 Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу Кабміну та знову ж таки залишив без змін ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

20.07.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватбанку на вказані рішення.

08.09.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабміну на рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Одночасно Верховний Суд тоді за клопотанням Приватбанку зупинив виконання ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 до закінчення касаційного провадження у справі.