Премія Коболєва: Верховний Суд розглянув спір "Нафтогазу" і Держаудитслужби на 229 млн грн

Все про економіку та фінанси

12.03.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу “Нафтогазу” та скасував рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 07.10.2019 і постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 23.07.2020 (у справі №640/3186/19), якими “Нафтогазу” було відмовлено в задоволенні позову про скасування вимоги Державної аудиторської служби №05-14/92-2019 від 20.02.2019 “Щодо усунення порушень законодавства”. Верховний Суд вирішив направити цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з судовими матеріалами, “Нафтогаз” висловлював думку про необґрунтованість висновків Держаудитслужби щодо безпідставної виплати премії голові правління “Нафтогазу” в розмірі 228,8 млн грн, чим, як вважають держаудитори, було заподіяно збитків на вказану суму.

На думку НАКу, прийняття рішення щодо встановлення розміру винагороди керівнику та членам правління компанії належить до компетенції наглядової ради (відповідно до закону “Про акціонерні товариства”, “Про управління об’єктами державної власності”, статуту “Нафтогазу”), а Держаудитслужба помилково застосувала постанову Кабміну №859 від 19.05.1999 “Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств”, оскільки ця постанова не встановлює обмежень та порядку визначення розміру винагороди керівника та членів виконавчого органу акціонерного товариства, акції якого є у власності держави, якщо рішення про встановлення розміру винагороди приймається наглядовою радою такого акціонерного товариства.

Під час розгляду цієї справи Окружний адмінсуд м. Києва дійшов висновку, що вимоги Держаудитслужби опрацювати матеріали ревізії, усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку в частині виплати голові правління “Нафтогазу” премій за відсутності затвердженого фінплану та всупереч вимогам колективного договору, а також про розгляд питання про притягнення працівників компанії, винних у порушеннях до встановленої законом відповідальності, є обґрунтованими. Разом з тим, суд констатував відсутність у зазначеній частині вимоги конкретного способу її виконання.

Шостий апеляційний адмінсуд зауважив, що Держаудитслужба пред’явила вимогу про усунення порушень законодавства, виявлених під час ревізії, і ця вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір, а пункти вимоги щодо необхідності опрацювання матеріалів ревізії та розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності самі по собі не створюють жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язують “Нафтогаз” прийняти конкретне рішення.

У своїй касаційній скарзі “Нафтогаз” зазначав про необґрунтованість та неконкретизованість оскаржуваної вимоги відповідача, у якій, окрім вимог усунути порушення законодавства та інформувати органи контролю про їх усунення, не міститься чітких та зрозумілих приписів, які саме дії та на підставі яких положень закону має вчинити НАК.

Верховний Суд з цього приводу зазначив таке:

“Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що вказівка у вимозі на порушення без чіткої вимоги щодо його усунення не порушує інтереси позивача.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи мотиви відмови у задоволенні позову, виходив з того, що предметом оскарження в адміністративному судочинстві може бути лише така вимога, яка породжує обов`язки для підконтрольної установи, натомість зазначення у вимозі інформації про виявленні порушення не створює та не припиняє права чи обов`язки, а лише фіксує певні факти.

Верховний Суд вважає такі висновки судів передчасними, оскільки така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не може свідчити про відсутність порушених прав, свобод та інтересів позивача, та відсутність у останнього права звернення до суду за їх захистом.

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів законодавства наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об’єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз’яснень.

Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 820/3534/16, від 28.04.2020 у справі № 826/8741/16.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що виявлення винних осіб у порушеннях, зазначених у спірній вимозі, та притягнення їх до встановленої законом відповідальності є предметом спірної вимоги, правом керівника підконтрольної установи вибору способу усунення виявлених порушень та обов`язком до виконання та інформування органу контролю про усунення виявлених порушень.

Органи державного фінансового контролю мають право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання саме в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом направлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Водночас, Верховний Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виконання вимоги контролюючого органу в іншій її частині.

Отже, відповідно до матеріалів справи, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання дотримання позивачем виконання вимог Порядку № 550, зокрема, щодо інформування про усунення виявлених поршень, або щодо звернення до органу контролю з метою отримання роз’яснень щодо способу виконання вимоги, зокрема, щодо притягнення до відповідальності працівників, винних у заподіянні збитків, якщо наявність та правильність останніх за позовом органу фінансового контролю у судовому порядку не перевірялась.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування”.

Раніше повідомлялося, що наглядова рада “Нафтогазу” ухвалила рішення про виплату топ-менеджменту компанії 45,6 млн дол – 1% від суми виграшу в арбітражній суперечці з "Газпромом".

У 2018 році було виплачено 20 млн дол. Як зазначалося, премія Андрія Коболєва в 2018 році склала 261 млн грн (зарплата - 25,5 млн грн).

Про виплату премії для колишнього виконавчого директора “Нафтогазу”, а нині - в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка - тут і тут.

У кінці грудня 2019 року "Нафтогаз" отримав від "Газпрому" 2,9 млрд дол за рішенням Стокгольмського арбітражу.