Пошук активів Платинум Банку і конкурс ФГВФО з відбору юристів: суди розглянули спір

Все про економіку та фінанси

05.07.2022 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 22.12.2021 (у справі №910/18351/21), яким було задоволено позов ТОВ "Актіо" до ФГВФО та

- визнано недійсним рішення тендерного комітету ФГВФО від 22.04.2021 про визнання британської юркомпанії Gateley Plc переможцем конкурсу на закупівлю послуг з пошуку та арешту активів, а також з представництва інтересів ФГВФО та Платинум Банку в закордонних юрисдикціях (за необхідності - в Україні) в судових (кримінальних, цивільних, господарських) процесах щодо відшкодування збитків, заподіяних для Платинум Банку, для Фінбанку та для їх кредиторів, пов`язаними iз банками особами (власниками, керівниками, іншими особами, визначеними частиною першою статті 52 закону "Про банки i банківську діяльність");

- визнано недійсним договір від 20.05.2021, укладений між ФГВФО і Gateley Plc за результатами вказаного конкурсу.

Північний апеляційний госпсуд прийняв нове рішення в цій справі, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "Актіо" до ФГВФО.

Контекст

НБУ визнав "Платинум Банк" неплатоспроможним у січні 2017 року, а в лютому того ж року фінустанову відправили на ліквідацію.

На 01.01.2021 вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 4,82 млрд грн (98,7% запланованих виплат).

ФГВФО зазначав, що обсяг вимог кредиторів Платинум Банку - 7,04 млрд грн, оціночна вартість ліквідаційної маси - 1,94 млрд грн, а сума недостатності майна банку для задоволення вимог кредиторів - 5,1 млрд грн.

За даними НБУ, контролерами "Платинум Банку" були Борис Кауфман і Григорій Гуртовий, "незалежно від формального володіння" (цитата).

У квітні 2017 року НБУ визнав неплатоспроможним "Фінбанк" і відправив його на ліквідацію.

Фонд гарантування констатував, що сума акцептованих вимог кредиторів "Фінбанку" - 145,9 млн грн, оціночна вартість активів - 111,2 млн грн (при тому, що їх вартість "на папері" - 907,7 млн грн).

За даними НБУ, найбільшим акціонером "Фінбанку" був Олександр Грановський (бізнес-партнер Бориса Кауфмана).

Нинішній перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова у 2010-2013 рр. працювала заступником голови правління "Фінбанку". Наприкінці 2013 року, коли в "Платинум Банку" змінився склад акціонерів, вона стала заступником глави правління цієї фінустанови. Із 2014 року до червня 2015 року К. Рожкова була в.о. глави правління Платинум Банку (після чого перейшла на роботу в НБУ).

У травні 2015 року К. Рожкова запевняла, що Б. Кауфман не має стосунку до "Платинум Банку", називаючи відповідну інформацію "чутками, які не мають під собою юридичної основи". Вона зауважувала, що ні Б.Кауфман, ні О.Грановський "не є акціонерами банку і не входять ні в один з органів управління".

Як писав Finbalance, 28.07.2021 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів і скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 08.12.2020 (у справі №910/12955/20), якими Фонду було повернуто його позов до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про солідарне стягнення 1,48 млрд грн.

Серед відповідачів - Катерина Рожкова (екс-в.о. глави правління Платинум Банку, наразі - перший заступник глави НБУ), Костянтин Смольський (екс-глава правління Платинум Банку), Григорій Гуртовий (екс-глава спостережної ради), інші особи.

Верховний Суд передав цю справу в Госпсуд м. Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Згідно з судовими матеріалами, ФГВФО зазначав, що під час ліквідації Платинум Банку виявив факти прийняття рішень посадовцями банку, “на підставі яких у подальшому було здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів” (цитата).

08.07.2020 Госпсуд м. Києва в рамках іншої справи (№910/6534/20) під приводом порушення правил об`єднання позовних вимог повернув для ФГВФО ще один подібний позов до колишніх посадовців Платинум Банку (в т.ч. Катерини Рожкової) на 1,48 млрд грн.

Тоді ФГВФО свій позов мотивував тим, що відповідачі, які були посадовими особами Платинум Банку, “внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, що виразилося в прийнятті необґрунтованих рішень” щодо кредитування низки компаній (у т.ч. ПП «Логістик Транс», ТОВ «Кодос Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «ФК Реал Інвест), а також “здійснення ряду завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів (які не були повернуті банку), перенесення строків сплати відсотків із зменшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами, по грошових зобов`язаннях позичальників, юридичних осіб, на значні суми під явно неліквідне забезпечення у вигляді майнових прав за договорами постачання, застави цінних паперів та забезпечення вартість якого не могла повністю покрити грошові зобов`язання позичальників, що прямо протирічило інтересам ПАТ «Платинум Банк» та його кредиторам” (цитата), спричинили нанесення шкоди Платинум Банку в розмірі 1,48 млрд грн, яка складається із сум неповернутих та списаних у збиток кредитних коштів.

За висновками ФГВФО, вчинення таких дій призвело до відсутності у банку коштів для виконання своїх зобов’язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів НБУ, віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних, завдання шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам, в т.ч. ФГВФО.

04.08.2020 Печерський райсуд відмовився задовольнити клопотання ліквідатора Платинум Банку про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12015100000000334 щодо сумнівних операцій Платинум Банку (у т.ч. в період, коли в його правлінні працювала нинішня перша заступниця глави НБУ Катерина Рожкова).

Згідно з судовими матеріалами, в рамках вказаного кримінального провадження слідчі поліції встановили, що “службові особи ПАТ «Платинум Банк» здійснили розтрату і заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, уклавши у період з грудня 2013 року по травень 2014 року кредитні договори з фіктивними підприємствами ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс», службові особи яких підконтрольні пов`язаним з цим банком особам, без наміру виконання вказаними суб`єктами підприємницької діяльності зобов`язань за кредитними договорами, спричинивши шкоду банку в особливо великих розмірах на загальну суму понад 1,1 млрд. грн., легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом” (цитата).

Влітку 2017 року К. Рожкова в інтерв’ю для Finbalance таким чином коментувала згадане вище кримінальне провадження та інформацію ФГВФО, що 95,5% кредитного портфелю юросіб у Платинум Банку – це були інсайдерські позики:

«Кредитування підприємств здійснювалося в іноземній валюті та на ринкових умовах. Проте внаслідок погіршення фінансово-економічної ситуації в Україні, зростання курсу іноземної валюти, банком було здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств шляхом подовження строків погашення заборгованості та зниження відсоткової ставки.

У травні 2015 року НБУ змінив підходи для визначення пов’язаних із банком осіб, внаслідок чого Платинум Банком у червні 2015 року пов’язаними з банком особами визнано певних позичальників. Перелік пов’язаних з банком осіб в подальшому відкориговано та погоджено Національним банком України.

Стосовно слідства - нічого коментувати не можу».

Про намагання держпідприємства "Украерорух" повернути 400 млн грн, які були втрачені через банкрутство Платинум Банку, - тут.