Пишний: збиток Ощадбанку торік був під 10 млрд грн, може бути потреба в докапіталізації

Все про економіку та фінанси

Збиток Ощадбанку в 2015 році становив приблизно стільки ж, скільки в 2014 році, - тобто біля 10 млрд грн. І не виключено, що після уже проведеної урядом докапіталізації на суму близько 16 млрд грн., держбанку можуть знадобитися від нові вливання в капітал. Про це повідомив глава правління фінустанови Андрій Пишний в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня. Україна».

«Анексія, девальвація, війна та завдані нею збитки — визначальні фактори збиткової діяльності банку. Майже 10 млрд грн у 2014 р. — це на 90% Крим і курс. Приблизно стільки ж торік — більша частина Донбасу та пов`язаний із ним портфель, знову девальвація й проблемний великий корпоративний портфель часів Януковича», - зазначив А. Пишний.

За його даними в минулому році чистий відсотковий дохід Ощадбанку становив 6 млрд грн., операційний дохід – 9,1 млрд грн. Також А. Пишний звернув увагу, що борг Ощадбанку перед НБУ по кредитам рефінансування скоротився на 11 млрд грн. (з приблизно 20 млрд грн.), у т.ч. 9,5 млрд грн. було погашено достроково.

Водночас за словами А. Пишного, причиною дуже значних збитків Ощадбанку в 2014-2015 рр. (близько 20 млрд грн., - ред.) стала не тільки анексія Криму, війна, девальвація.

«Особисто в мене багато запитань до попереднього керівництва: Сергія Подрєзова, Дениса Кірєєва. Питання мають ставити ті, хто має на те відповідні повноваження. Правлінню потрібні відповіді, щоб мінімізувати ризики й негативний ефект для банку.

Портфель проблемної заборгованості сформовано переважно до 2014 р. Ми працюємо з тим, що нам залишили: над поверненням проблемки, над посиленням застав, над одержанням поручительств із кінцевих бенефіціарів, над збільшенням грошового потоку у бік банку, над вирівнюванням ставок за кредитами до рівня ринкових! А там, де це необхідно й припустимо, йдемо на реструктуризацію. І з цим кредитним портфелем доводиться працювати всім, починаючи від Міністерства фінансів, наглядової ради й закінчуючи менеджментом банку. <…> Безумовно. І прокуратурі, і правоохоронним органам», - додав А. Пишний.

Потреба в новій докапіталізації

Глава правління Ощадбанку також констатував, що 2016 рік може виявитися складнішим, ніж 2015-ий: «Множаться невизначеності, насамперед політичні, а разом з ними й ризики. Якщо маятник гойднеться не в той бік, 2016 р. може стати важчим, ніж 2015-й. Правда в тому, що сьогодні ми всі вчимося жити і працювати в цій новій реальності відносного перемир`я, але все дуже крихке».

З огляду на це, А. Пишний не виключає, що Ощадбанку може ще знадобитися докапіталізація.

«Ми нині йдемо чітко за планом капіталізації банку, складеним за результатами стрес-тестування з горизонтом у три роки. План передбачає можливість нової докапіталізації банку при розвитку негативних макроекономічних сценаріїв, можливість яких закладалася в розрахунки при стрес-тестуванні.

За результатами 2016-го банк планує забезпечити прибуткову діяльність, якщо не буде нової значної девальвації та погіршення основних макроекономічних показників. Ми справді сподіваємося й працюємо на те, щоб нинішній рік відпрацювати з прибутком. За результатами січня та лютого банк показав прибуток 78,5 млн грн. На жаль, існує досить висока ймовірність реалізації негативних сценаріїв, які закладалися стрес-тесті. У такому разі не можна виключати виникнення нової потреби в докапіталізації.

Оскільки резерви формуються у валюті активу, то при девальвації відразу виникає необхідність їх доформування. Тому для нас питання девальвації принципово важливе. Саме це, на мою думку, для банку нині головна проблема та головний ризик, який може так чи інакше вплинути на наш фінансовий результат», - констатував А. Пишний.

Довідково. У 2014 році Кабмін з допомогою держоблігацій докапіталізував Ощадбанк на 11,6 млрд грн. У 2016 році статутний капітал Ощаду таким же чином був збільшений ще на 4,96 млрд грн. Згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, які озвучувалися влітку 2015 року, необхідна сума докапіталізації Ощадбанку становила біля 20 млрд. грн.

Скасування держгарантії по депозитам та приватизація

Говорячи про перспективи скасування 100-відсоткової держгарантії по депозитам в Ощадбанку та його приватизацію, А. Пишний висловив думку, що ці питання не можна розривати.

«Питання про відмову від держгарантії сьогодні на порядку денному не стоїть. Стратегія розвитку держбанків передбачає, що в 2017 р., після глибокого аналізу наслідків відмови, власник і банк прийматимуть відповідне рішення. До цього часу ми маємо до нього підготуватися.

При участі в капіталі МФО (міжнародних фінансових організацій, - ред.) питання щодо скасування гарантії має бути вирішене. Діалог на цю тему повинен відбутися в парламенті. Наскільки конструктивними бувають там діалоги, всі ми знаємо. Політичні спекуляції навколо цього питання напевно будуть. Чи потрібні нам на сьогодні такі резонансні обговорення? Однозначно ні.

Питання про долю держгарантії вирішуватиметься при розгляді питання про участь МФО в капіталі банку. За планом це 2018 р. Виділення окремого питання по держгарантії та її скасуванню, на мій погляд, безглуздо й небезпечно. Банківська система побудована на довірі. Чим закінчуються парламентські дебати, всі ми бачимо. Обговорюючи це питання та приймаючи рішення, потрібно керуватися принципом "не нашкодь".

Дуже сподіваюся, що нам ніщо не завадить до 2018-го, що визначений як рік прийняття рішення власника банку про партнерство з МФО та часткову приватизацію, виконати дорожню карту, згідно з якою ми приведемо банк і всі управлінські системи до тих стандартів, які дозволять ЄБРР та іншим МФО прийняти позитивне рішення.

До речі, важливий момент щодо участі МФО в капіталі банку. Обговорюється не продаж його частини, а внесення додаткового капіталу! Тобто можливість допустити МФО до участі в підписці на капітальні інструменти банку під час їх розміщення, емісії, наприклад, при збільшенні статутного фонду. Але це перспектива 2020–2022 рр. Нині держава декларує, що мажоритарний пакет у довгостроковій перспективі залишатиметься в її власності. Але в середньостроковій перспективі партнерство з МФО не просто бажане, а необхідне як банку, так і МФО, що бачили б сенс у такому партнерстві з "Ощадом", здійснюючи функції банку розвитку. МФО після модернізації банку одержать в Україні партнера для реалізації своїх програм. Ми для них можемо бути дуже ефективним інструментом», - зауважив А. Пишний.