Підводні камені реструктуризації валютних кредитів по-нардепівськи

Все про економіку та фінанси

У прийнятому парламентом у 1-му читанні законопроекті №4185а-2 “Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в національну валюту України - гривню” прописана низка умов, які суттєво звужують можливості для позичальників банків скористатися перевагами документу. Такий висновок можна зробити з коментаря до документу старшого юриста юридичної компанії “Алексєєв, Боярчуков і партнери” Олександра Ткачука.

Так, правознавець звертає увагу на те, що в законопроекті передбачені наступні умови (в сукупності) для переведення кредиту фізосіб у гривню по курсу 7,99 грн. за 1 дол. США. По-перше, кредит має бути споживчим. По-друге, придбане житло має бути єдиним у позичальникам, і він неодмінно має в ньому проживати. По-третє, сума боргу по кредиту на 1 січня 2014 року не має перевищувати 1 млн грн за офіційним курсом на початок поточного року. По-четверте, в позичальникам не має бути простроченої заборгованості за кредитом на момент проведення реструктуризації.

«На цьому етапі можуть виникнути питання, якщо в кредитному договорі прямо не вказано, що банківська позика бралася саме під купівлю житла. Але в цьому випадку позичальники не обмежені у своєму праві довести, що мета кредитування була саме покупка нерухомості. Наприклад, що кредит і купівля житла відбувалися в один день або на кредитні гроші купувалися облігації будівельної компанії з подальшою передачею їх у заставу банку та інше», - констатує О. Ткачук.

На думку юриста, проблемною буде, зокрема, остання умова реструктуризації, пов`язана з необхідністю відсутності заборгованості на 1 січня 2014 або її погашення до моменту реструктуризації.

«Оскільки більшість кредитів в іноземній валюті були видані в 2007-2008 роках, на 1 січня 2014 року по більшості з них наступив дефолт. Це в свою чергу спричинило за собою пред`явлення банками вимог про дострокове погашення цих кредитів. Таким чином, умова про необхідність погашення заборгованості, яка виникла на 1 січня 2014 року, фактично виключає можливість проведення реструктуризації по кредиту», - зауважує юрист.

По-п’яте, реструктуризації підлягає один кредит позичальника, отриманий в банківській системі. Цей кредит вибирається самим позичальником виходячи з відповідності вищевикладеним умовам.

«Законопроект передбачає певну процедуру реструктуризації. Вона передбачає внесення змін до кредитних договорів шляхом перерахунку зобов`язання в гривню за офіційним курсом на дату проведення такої реструктуризації та встановлення графіка погашення такої заборгованості, з встановленням місячних платежів, розмір яких не повинен перевищувати розмір платежів до реструктуризації переліченим в гривню за курсом на 1 січня 2014 року», - розповідає О. Ткачук.

Він також звертає увагу, що частина зобов`язань позичальника, яка визначається як різниця між сумою зобов`язань за кредитом на дату реструктуризації, та сумою цих зобов`язань, перерахованої у гривню за курсом на 1 січня 2014 року, підлягає сплаті позичальником останнім платежем і може бути прощена банком позичальникові. При цьому плата нотаріусу за внесення змін в іпотеку на виконання цього закону не повинна перевищувати 500 грн.

«Тобто виходить, що якщо у людини був кредит 100 тис. дол. США, то йому його перерахують по курсу 11,8 грн. Що складе - 1180 000,00 грн. Потім йому порахують цю ж суму на 01.01.14. - 799 000,00 грн. Різницю в розмірі - 381 000 грн. позичальник заплатить останнім платежем, або вона буде списана банком, а сума 799 000,00 грн. підлягає реструктуризації згідно з графіком», - пояснює Олександр Ткачук.

Неустойка (штрафи, пені) за кредитом, розрахована за період з 1 січня цього року до дати проведення реструктуризації, підлягає прощенню банком.

При цьому на думку О. Ткачука, проект закону, який пройшов перше читання у парламенті, містить не зовсім коректні положення про звернення стягнення на іпотеку. «Вони суперечать свободі договору і передбачають зобов`язання банку на вимогу позичальника прийняти в рахунок виконання зобов`язань по кредиту предмет іпотеки, яким є житло. Іншими словами, хтось не хоче платити за іпотечним кредитом, він може написати в банк письмову заяву та погасити свій борг за позикою, віддавши банку придбане в кредит житло. Таким чином, обов`язок людини перед банком буде погашений. При цьому банк зобов`язаний укласти з позичальником договір про задоволення вимог згідно Закону «Про іпотеку» протягом 1 місяця з дати отримання письмової заяви. А сума зобов`язань, що не погашена внаслідок недостатності вартості предмета іпотеки для повного задоволення вимог банку-іпотекодержателя, підлягає прощенню », - констатує О. Ткачук.

Закон не враховує той момент, що процедура прощення зобов`язань, яка прописана в Податковому кодексі України, має певні наслідки, в першу чергу, для позичальників у вигляді отриманих ними доходів від такого вибачення і зобов`язання про сплату податків. «Основним недоліком проекту закону є відсутність у ньому механізмів реалізації та положень про наслідки, які настають для банку у разі, якщо останній не укладе з боржником такий договір, що значно ускладнює його реалізацію і розрахований виключно на те, що банк піде на зустріч своєму позичальникові», - резюмує старший юрист юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери».