Підвищення облікової ставки до 8,5% підтримали всі члени монетарного комітету НБУ

Все про економіку та фінанси

НБУ опублікував підсумки дискусії членів комітету з монетарної політики (КМП) щодо рівня облікової ставки, яка відбулася 8 вересня - напередодні ухвалення правлінням Нацбанку рішення про підвищення облікової ставки до 8,5%.

Як зазначається, на засіданні монетарного комітету були присутні всі 10 його членів: Кирило Шевченко – глава НБУ; Катерина Рожкова – перший заступник голови; Юрій Гелетій – заступник голови; Ярослав Матузка – заступник голови; Сергій Ніколайчук – заступник голови; Олексій Шабан – заступник голови; Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності; Володимир Лепушинський – директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу; Олексій Лупін – директор Департаменту відкритих ринків; Юрій Половньов – директор Департаменту статистики та звітності.

Як інформується, під час засідання члени КМП приділили особливу увагу тимчасовим та фундаментальним чинникам впливу на інфляцію, динаміці інфляційних очікувань та балансу ризиків для подальшого інфляційного розвитку й економічного зростання.

Учасники дискусії відзначили, що інфляційний розвиток загалом відповідає базовому сценарію останнього макропрогнозу НБУ (Інфляційний звіт, липень 2021 року). Загальна інфляція очікувано перебуває на двознаковому рівні під впливом як тимчасових, так і фундаментальних чинників.

Одним із головних чинників такої інфляційної динаміки є збереження високого рівня цін на світових товарних ринках. Інфляція в країнах ‒ торговельних партнерах України також залишається на високому рівні, хоча в серпні з`явилися ознаки її уповільнення. Зростання споживчих цін серед іншого підживлюється збільшенням виробничих витрат підприємств не лише на сировину, але й на фонд оплати праці. Високі темпи зростання зарплат відображають насамперед загальне пожвавлення економічної̈ активності та деякі адміністративні рішення (підвищення мінімальної зарплати, перегляд зарплат у галузях охорони здоров`я й освіти, доплати медикам). Тиск у бік зростання зарплат, ймовірно, також пов`язаний із пожвавленням міграційної активності та нестачею кваліфікованих кадрів на ринку праці.

Стійким лишається й споживчий попит. Це підтверджується даними з різних джерел: високими темпами зростання роздрібної торгівлі, рекордними продажами автомобілів, прискоренням імпорту споживчих товарів, активізацією закордонного туризму, підвищенням цін на послуги понад прогноз тощо. Індекс споживчих настроїв, зокрема готовність респондентів до великих покупок, перебуває на високому рівні. Ці тенденції можуть бути пов`язані з погіршенням інфляційних очікувань домогосподарств. Гірші оцінки майбутньої інфляції дають також фінансові аналітики.

Натомість з’являються ознаки стабілізації фундаментального інфляційного тиску. Базова інфляція в річному вимірі впродовж останніх місяців залишається на рівні дещо вище 7%. Цьому, зокрема, сприяло зміцнення обмінного курсу гривні.

Члени КМП також відзначили, що економіка продовжує динамічно відновлюватися. Попередні оцінки ДССУ щодо темпів зростання ВВП у II кварталі 2021 року (5,4% р/р) виявилися слабшими за прогноз НБУ (7,5% р/р), втім відхилення значною мірою спричинене тимчасовими та технічними чинниками. Йдеться, зокрема, про пізніший старт надходження врожаю через погодні умови, негативний внесок оптової торгівлі внаслідок перебоїв з поставками нафтопродуктів та окремі технічні особливості розрахунку показника, стриманіші бюджетні видатки наприкінці кварталу.

Високочастотні показники свідчать, що на початку ІІІ кварталу відновлення економіки триває. Воно підтримується високим врожаєм (що може перевищити липневий прогноз НБУ з огляду на результати липня-серпня), сприятливими зовнішніми умовами, стійким споживчим попитом та пожвавленням інвестиційної активності через покращення фінансових результатів підприємств. Ділові очікування бізнесу також надалі поліпшуються.

З урахуванням такого розвитку подій члени КМП одностайно підтримали підвищення облікової ставки до 8,5%.

На їх думку, слід дотримуватися оголошеної прогнозної траєкторії облікової ставки, адже макроекономічна ситуація розвивається доволі близько до базового сценарію останнього макропрогнозу НБУ. Фактори, які могли б зумовити зміну траєкторії процентної ставки, наразі балансують один одного. Зокрема, міцніший обмінний курс компенсує зовнішній тиск на споживчі ціни.

Члени КМП також погодилися, що зараз важливо не допустити розбалансування інфляційних очікувань. В умовах подорожчання товарів щоденного вжитку та послуг очікування домогосподарств можуть швидко погіршитися, що створюватиме додатковий тиск на ціни. Відповідно монетарна політика повинна залишатися послідовною та виваженою. Саме підвищення ставки до 8,5% у вересні згідно з різними експертними опитуваннями є найочікуванішим кроком. Тож таке рішення матиме позитивний вплив на інфляційні процеси.

Один із членів КМП звернув увагу, що очікування аналітиків щодо динаміки ключової ставки у 2021 році заякорені до прогнозної траєкторії НБУ, проте у 2022 році аналітики очікують вищої ставки, ніж передбачено прогнозом.

Учасники дискусії наголосили на необхідності посилення процентного каналу монетарної трансмісії. На їх думку, для кращого впливу на динаміку ринкових ставок НБУ має не тільки підвищити облікову ставку, але й продовжити нормалізацію операційного дизайну монетарної політики, зокрема скоротити строковість операцій із надання кредитів рефінансування на щотижневих тендерах. Додатково вони підкреслили необхідність повного згортання антикризових монетарних заходів ‒ довгострокового рефінансування та процентного свопу з банками.

Під час обговорення прогнозної траєкторії облікової ставки більшість членів КМП зазначили, що очікують утримання облікової ставки на рівні 8,5% до кінця року.

Більшість учасників дискусії погодилися, що підвищення облікової ставки до 8,5% у 2021 році зі згортанням антикризових монетарних заходів буде достатнім для послаблення інфляційного тиску і приведення інфляції до цілі 5% у 2022 році. Натомість, на думку одного учасника дискусії, через помітне переважання проінфляційних ризиків, зокрема комбінацію зростаючого зовнішнього цінового тиску і високого внутрішнього попиту, НБУ повинен буде підвищити облікову ставку у 2021 році ще на 0,5 в. п. – до 9%.

Оцінюючи ризики, кілька членів КМП підкреслили, що за необхідності НБУ має бути готовим до сценарію з жорсткішою монетарною політикою на прогнозному горизонті. Вони зазначили, що в разі посилення зовнішнього цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань може знадобитися або додаткове підвищення облікової ставки, або утримання її на поточному рівні (8,5%) довше, ніж передбачає липневий макроекономічний прогноз НБУ. Згідно з ним початок циклу зниження облікової ставки очікується у ІІ кварталі 2022 року.

Рішення щодо встановлення ключової ставки на рівні 8,5% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 9 вересня 2021 року.