Ощадбанк готує на осінь продаж проблемних активів, за півроку списав NPLs на 22 млрд грн

Все про економіку та фінанси

Ощадбанк повідомив, що готується до старту продажу непрацюючих кредитів (NPL) на відкритих аукціонах, починаючи з осені 2020 року, зокрема, наразі банк визначає і погоджує відповідні активи для продажу, пише "Інтерфакс-Україна".

За інформацією прес-служби держбанку, механізми з управління проблемними активами стали більш доступними завдяки постанові НБУ №49 від 13.04.2020 та постанові Кабміну №281 від 15.04.2020. Ці документи визначають, що відповідні аукціони проходять за голландською моделлю (на пониження ціни) і включати етапи надання нерозголошуваних цінових пропозицій і цінової пропозиції з урахуванням ряду умов.

В Ощадбанку додали, що такі умови включають заборону на покупку лота боржником або пов`язаною з ним особою, установка стартової ціни на рівні валової балансової вартості фінансового активу, а мінімальної - на рівні не меншому мінімальної економічної вигоди.

Відповідні постанови НБУ і Кабміну також визначають порядок списання держбанками проблемних активів. Як констатується, відповідно до них, Ощадбанк в першому півріччі 2020 року списав непрацюючих активів на 22 млрд грн, що зумовило зниження питомої ваги поганих кредитів (NPL) у загальному кредитному портфелі з 55% станом на початок року до 48%.

Як повідомлялося, Рада фінстабільності 30 червня затвердила оперативні плани держбанків щодо зниження NPL, який для Ощадбанку передбачає скорочення поганих кредитів з 55% на початок 2020 року до 37% в 2021 році, до 11% у 2022-му і до 7% в 2023-му.

Довідково

Ощадбанк за перше півріччя декларував прибуток 3,59 млрд грн на фоні розформування резервів під кредити на 523,7 млн грн (у т.ч. в ІІ кварталі - на 689,5 млн грн) і заявленого позитивного результату від переоцінки фінансових інструментів (передусім, ОВДП) на 5,2 млрд грн і збитку від операцій з іноземною валютою на 1,94 млрд грн.

Нагадаємо, в червні НБУ наголошував банкам, що відповідно до МСФЗ 9, фінансові установи мають завчасно реагувати на погіршення макроекономічних прогнозів збільшенням обсягу резервів. Водночас, підкреслював регулятор, перші місяці кризи чітко свідчать, що банки ігнорують зміну макроекономічних умов і не поспішають підвищувати оцінки очікуваних кредитних збитків. Натомість поточна криза в економіці мала б призвести “до зростання оцінок очікуваних збитків, а отже, і резервів за кредитами” (цитата).

За результатами стрес-тесту, проведеного в 2019 році, в Ощадбанку за базовим макроекономічним сценарієм була встановлена потреба в капіталі на 13,5 млрд грн, а за несприятливим макросценарієм - на 28,25 млрд грн.

За даними держбанку, з урахуванням здійснених ним заходів (у т.ч. реструктуризації кредитного портфелю, - ред.), на 01.09.2019 потреба в капіталі за базовим макросценарієм зменшилася до 6,2 млрд грн, а за несприятливим макросценарієм - до 21,1 млрд грн.

Оцінка стійкості банків базувалася на таких макроекономічних припущеннях НБУ щодо курсу: для базового сценарію - 30 грн/дол на кінець 2019 року, для несприятливого сценарію - 37 грн/дол.

За 2019 рік Ощадбанк декларував прибуток 277 млн грн.

НБУ повідомляв, що в 2020 році провів експрес-стрес-тест, згідно з яким потреба в капіталі може виникнути в 9 банків, на які припадає 30% активів сектору. Серед них - два держбанки з часткою 25% активів (слід розуміти, йдеться про Ощадбанк та Укрексімбанк, - ред.).

За інформацією регулятора, потреба банків у капіталі протягом одного року може становити 10,3 млрд грн. Проте це значно менше порівняно з оцінками стрес-тесту 2019 року: тоді за базовим сценарієм, що передбачав продовження циклу економічного зростання, цей показник становив 14,1 млрд грн, а за несприятливим, що передбачав падіння економіки та глибоку девальвацію, – 37,4 млрд грн.

У липні перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова таким чином коментувала можливу потребу Ощадбанку в докапіталізації: "По Ощадбанку поки не готова сказати. Ощадбанк провів більше реструктуризацій [ніж Укрексімбанк], подивимося, як вони будуть відпрацьовуватися. І, звичайно, все залежить від того, яку держава прийме стратегію розвитку Ощадбанку”.

Постанова Кабміну №281 від 15.04.2020 "Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами" передбачає в т.ч., що

- Інструментами врегулювання заборгованості боржника/контрагента, які застосовуються для активів, що є непрацюючими відповідно до нормативно-правових актів Національного банку станом на відповідну дату або знеціненими відповідно до принципів міжнародних стандартів фінансової звітності, є, але не виключно:

продаж боргу/відступлення права вимоги до боржника/контрагента за ціною, що є нижчою від валової балансової вартості активу;

списання частини заборгованості боржника/контрагента за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - резерв) у зв’язку з частковим прощенням боргу;

конвертація (переведення) частини або всієї суми заборгованості боржника/контрагента в капітал боржника/контрагента.

Застосування зазначених інструментів врегулювання заборгованості боржника/контрагента здійснюється на підставі рішень, ухвалених відповідними органами банків-кредиторів згідно з їх статутами та внутрішніми положеннями.

- Продаж боргу/відступлення права вимоги до боржника/контрагента здійснюється шляхом проведення відкритих та прозорих торгів (аукціонів), які складаються з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції з урахуванням таких умов:

покупцем не може бути боржник/контрагент, кінцевий бенефіціарний власник боржника/контрагента, заставодавець, поручитель або пов’язана з ними особа;

початковою (стартовою) ціною лота є ціна, з якої розпочинаються відкриті торги (аукціон) щодо такого лота та яка діє до першого автоматичного покрокового зниження ціни лота. Початкова (стартова) ціна лота встановлюється на рівні валової балансової вартості фінансового активу;

мінімальна ціна продажу не може бути меншою за мінімальну економічну вигоду.

- Мінімальна економічна вигода (відшкодована сума) визначається на рівні балансової вартості фінансового активу. Якщо заборгованість боржника/контрагента не врегульовано протягом двох послідовних спроб, банк-кредитор проводить переоцінку активу відповідно до його внутрішньобанківської політики (відповідно до принципів міжнародних стандартів фінансової звітності) та переглядає раніше визначені ним заходи з управління проблемними активами та може знизити очікувану мінімальну економічну вигоду.

У разі необхідності зниження мінімальної економічної вигоди для активів (групи пов’язаних активів), що мають валову балансову вартість активу (групи пов’язаних активів) більше ніж 1 млрд. гривень на момент прийняття рішення, обґрунтування щодо рішення про здійснення нових заходів з управління проблемними активами повинне бути подано до комітету з урегулювання непрацюючих кредитів державних банків Ради з фінансової стабільності для його розгляду та надання висновку щодо доцільності такого зниження.

- Для досягнення максимальної економічної вигоди у разі застосування таких інструментів врегулювання заборгованості боржника/контрагента, як продаж боргу/відступлення права вимоги до боржника/контрагента, інших інструментів банки-кредитори за домовленістю між собою можуть об’єднувати свої вимоги до боржників/контрагентів, які входять до складу групи пов’язаних контрагентів/групи юридичних осіб під спільним контролем.

- Під час здійснення банками-кредиторами списання частини заборгованості боржника/контрагента за рахунок резерву у зв’язку з частковим прощенням боргу максимальний розмір частини заборгованості, яка може бути прощена, не повинна перевищувати різницю між сумою невиконаного боржником/контрагентом грошового зобов’язання, включаючи суму несплаченого основного боргу, нарахованих процентів, комісій, штрафів та пені, визначеного за договором з банком-кредитором станом на дату прощення частини заборгованості, та сумою балансової вартості.

- Для активів, щодо яких банком-кредитором сформовано стовідсоткове покриття резервом, банк-кредитор повинен визнати, що не має обґрунтованих очікувань щодо відновлення фінансового активу та здійснити його списання за дотримання хоча б однієї з таких умов:

погашення суми боргу або його частини (основної суми боргу та/або нарахованих доходів) за фінансовим активом прострочено на більше ніж 36 місяців;

за попередні 36 місяців банк не отримав суттєвих платежів за фінансовим активом (більше ніж 10 відсотків валової балансової вартості фінансового активу);

за фінансовим активом, забезпеченим заставою/забезпеченням, банк не отримав суттєвих надходжень грошових потоків (більше ніж 10 відсотків валової балансової вартості фінансового активу) від реалізації застави/звернення стягнення на забезпечення або банк не мав доступу/права викупу застави/стягнення забезпечення протягом попередніх 36 місяців;

банк не зміг здійснити продаж фінансового активу за три спроби підряд шляхом відкритого (відкритих) аукціону (аукціонів) з використанням електронних торгових систем або іншим способом;

у банку наявна інформація про те, що заборгованість за фінансовим активом щодо боржника списана іншим банком;

актив підлягає списанню банком-кредитором на підставі інших критеріїв відповідно до його внутрішніх положень або політик.

Списання банком-кредитором у бухгалтерському обліку боргу (фінансового активу), в тому числі часткове списання, за рахунок резерву не є прощенням (анулюванням) боргу, в тому числі частковим прощенням, якщо інше прямо не передбачено в рішенні банку-кредитора щодо списання/часткового списання заборгованості боржника/контрагента за рахунок резерву.

Банк-кредитор у разі списання/часткового списання заборгованості за непрацюючими активами з відображенням її в позабалансовому обліку відповідно до власної облікової політики за наявності правових підстав для її стягнення та достатнього економічного обґрунтування відповідно до пункту 3 цих критеріїв та умов продовжує вживати заходів до повернення такої заборгованості до моменту її повного погашення або здійснення всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на повернення заборгованості.

Управлінський персонал/колегіальний орган банку-кредитора з метою прийняття рішень щодо списання/часткового списання заборгованості боржника/контрагента за рахунок резерву формує судження щодо наявності або відсутності реальної можливості повернення заборгованості за непрацюючими активами. Якщо управлінський персонал/колегіальний орган банку-кредитора, незважаючи на будь-які із зазначених умов, визначить, що є обґрунтовані очікування повернення заборгованості за непрацюючими активами та відновлення фінансового активу, банк-кредитор надає відповідну інформацію та обґрунтування щодо недоцільності списання/часткового списання заборгованості боржника/контрагента за рахунок резерву Національному банку та зовнішньому аудитору, що здійснює аудит банку.