НБУ: зміцнення гривні ще не повною мірою позначилося на процесі сповільнення інфляції

Все про економіку та фінанси

Заступник глави НБУ Сергій Ніколайчук висловив думку, що можливе посилення карантину матиме значно менші наслідки для економіки порівняно з попередніми карантинами.

"Це пов`язано з пристосуванням бізнесу до роботи онлайн, а також із поступовим посиленням рівня вакцинації, що дає змогу і бізнесу, і населенню продовжувати роботу за нових умов", – зазначив С.Ніколайчук.

Водночас за його словами, карантини по-різному впливають на попит та пропозицію на ринку. Якщо під час перших хвиль пандемії у 2020 році вони значно пригнітили і попит, і пропозицію, то в другому півріччі минулого року з огляду на поступову адаптацію населення до пандемічних обмежень попит відновився і зараз залишається стійким. Натомість пропозиція відновлюється повільніше через розриви ланцюгів постачання у світі. Дисбаланс попиту та пропозиції на ринку генерує високоінфляційне середовище на глобальному рівні, що позначається і на українській економіці.

На думку С. Ніколайчука, здійснити розворот інфляційної динаміки в бік зниження допоможуть високі врожаї сільськогосподарських культур у цьому році. Їх вплив лише починає реалізовуватися. Наприкінці року НБУ очікує на суттєве зниження темпів зростання цін на соняшникову олію, цукор, а також інші продовольчі товари. Це стримуватиме не лише продовольчу інфляцію, але й базову.

"Поточне зміцнення обмінного курсу також лише частково позначилося на споживчій інфляції, і впродовж наступних місяців ми бачитимемо додаткові ефекти. На нашу думку, ці два чинники дадуть змогу акумулювати досить потужний дезінфляційний тренд", – підкреслив С. Ніколайчук.

За його словами, додатково тягнутимуть інфляцію донизу вичерпання ефектів низької бази порівняння минулого року, а також вплив від посилення монетарної політики НБУ.

"Наша політика плаваючого курсоутворення залишається незмінною. Ми даємо змогу ринку визначати напрям руху курсу гривні й одночасно намагаємося уникнути ситуації, коли ця зміна є надто різкою, згладжуючи надмірні коливання інтервенціями. Ситуація, що склалася в жовтні, була саме такою. Тож ми збільшили викуп валюти саме з метою уникнення різких коливань. Так, з початку жовтня, тобто за 10 робочих днів, ми купили більше 600 млн дол. США", – зазначив С. Ніколайчук.

Заступник глави НБУ наголошує, що головною причиною поточного зміцнення курсу гривні є сприятлива зовнішня кон`юнктура для основних товарів українського експорту. Ціни на сталь та на агропромислову продукцію в жовтні зберігалися на рекордно високих рівнях. Додатковий вплив мали високі врожаї. Зміцнення гривні зумовлювали також зростання обсягів грошових переказів з-за кордону та експорту ІТ-послуг, які за 8 місяців поточного року зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року на 19% та на 32% відповідно.

"За нашими оцінками, на прогнозному горизонті резерви перебуватимуть на рівні близько 30-31 млрд дол. США. Навіть з урахуванням запланованих виплат Національним банком за кредитом Міжнародного валютного фонду в наступному році ми очікуємо, що наш рівень резервів є цілком адекватним. Наша стратегія валютних інтервенцій та параметри, яких ми дотримуємося під час проведення інтервенції, відповідають таким прогнозам щодо резервів.

Що стосується цього року, то ми прогнозуємо, що за його підсумками резерви становитимуть близько 31 млрд дол. США. Очікується, що до кінця року Україна отримає транш від МВФ у розмірі близько 700 млн дол. США. Крім того, ми закладаємо у наші прогнози другий транш за лінією макрофінансової допомоги від ЄС (600 млн євро) та кредит від Світового банку (350 млн дол. США). Також ми прогнозуємо, що Міністерство фінансів залучить кошти через розміщення єврооблігацій", – резюмував С. Ніколайчук.