НБУ очікує, що глобальна цінова кон’юнктура для України на світових ринках після стрімкого поліпшення в першому півріччі 2021 року надалі поступово погіршуватиметься:
"Прискорене зростання пропозиції навіть за високого попиту поступово стабілізуватиме світові ціни на більшість товарних груп. Однак через посилення контролю за викидами у світі (внаслідок активізації виконання Паризької кліматичної угоди) середньостроковий рівень цін на більшість товарів буде вищим порівняно з попередніми роками.
У ІІ кварталі тривало стрімке подорожчання сталі через суттєвий дефіцит в умовах прискореного відновлення світової економіки та посилення екологічних вимог, що змушує змінювати технологічні процеси. Нарощування світової пропозиції поступово скоригує ціни донизу, однак реалізація плану регулювання викидів, насамперед Китаєм та ЄС, утримуватиме ціни на високих рівнях. З цієї ж причини значним залишатиметься попит на високоякісну руду. Проте через збільшення виробництва руди Австралією, Бразилією та Китаєм (на африканському залізорудному проєкті) вона поволі дешевшатиме.
Світові ціни на зернові та олійні культури зростали та були доволі волатильними через високе споживання з боку промислового, кормового та харчового сегментів. Додатковим негативним чинником були нижчі врожаї через погіршення погодних умов, зокрема в країнах Латинської Америки. Надалі, попри високий світовий попит, ціни знижуватимуться на ці товарні групи завдяки очікуваним рекордним урожаям.
Світові ціни на енергоносії стрімко зросли в умовах відновлення світової економіки, дії угоди ОПЕК+ та вичерпання запасів (запаси природного газу станом на кінець червня в Європі залишалися на 10-річному мінімумі для цього періоду). На прогнозному горизонті ціни на нафту коливатимуться близько 60–70 дол./бар. – високий попит задовольнятиметься суттєвими обсягами видобування, насамперед країнами поза ОПЕК, та очікуваним відновленням постачання з Ірану в межах виконання ядерної угоди. Натомість попит на природний газ як більш екологічно чистий продукт суттєво зростатиме, що утримуватиме ціни на нього, попри сезонні корекції, на високому рівні".
Нацбанк прогнозує подальну нормалізацію монетарної політики як розвинутими країнами, так і країнами ЕМ:
"Фінансові умови залишалися сприятливими як для розвинутих країн, так і для країн ЕМ та підтримували відновлення світової економіки. Зростання дохідності боргових цінних паперів провідних країн, насамперед США, компенсувалося для інвесторів високими цінами на акції та звуженням спредів корпоративних облігацій.
Премія за ризик для країн ЕМ поволі зменшувалася. У результаті після шокового відпливу капіталу з ризикових активів у березні 2021 року з квітня відновився приплив портфельного капіталу до цих країн. Більшість валют країн ЕМ протягом ІІ кварталу зміцнилася. Натомість наприкінці червня – у липні інтерес інвесторів до активів країн ЕМ знову послабився через сильні макроекономічні дані США та очікувані зміни в монетарній політиці ФРС, що зумовило зміцнення долара США до кошика валют.
Стрімке зростання інфляційного тиску під впливом не лише тимчасових чинників, а й масштабних програм стимулювання дедалі спонукає до нормалізації монетарної політики.
Наступного року очікується зменшення обсягів викупу цінних паперів ЄЦБ та Банком Японії. Збільшується кількість представників ФРС, схильних сигналізувати про початок зменшення QE поточного року, що співпадає з нашими очікуваннями та учасників фінансового ринку.
Попри помірну швидкість згортання стимулів, виходячи з наявних внутрішніх і зовнішніх ризиків, фінансові умови посилюватимуться для ЕМ. Також розглядається можливість більш раннього підняття ставок ФРС, ніж прогнозувалося (відповідно до прогнозу членів FOMC від червня 2021 року – двічі в 2023 році). Серед країн ЄС уже розпочали підняття ставок Чехія та Угорщина.
З огляду на очікуване ужорсточення світових фінансових умов, коротшу історію інфляційного таргетування та менш заякорені очікування, центральні банки багатьох країн ЕМ продовжили нормалізацію монетарної політики.
Підвищення процентних ставок підтримуватиме апетит інвесторів до ризикових активів. Однак, ураховуючи значні наявні обсяги світового боргу (за оцінками IIF, на кінець І кварталу 2021 року він перевищив 360% ВВП), інтерес інвесторів залежатиме, насамперед, від макрофінансової стабільності та проведення країнами структурних реформ".