НБУ: розворот інфляційної тенденції в Україні відбувся ще в 2021 році

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко озвучив причини інфляційного тиску на світову та українську економіку:

"Однією з ключових проблем макроекономічного порядку, до якої прикута увага, – це рекордне зростання інфляції у світі. Адже інфляція у США в грудні минулого року була найвищою за останні 40 років, у Єврозоні – з часу запровадження спільної валюти.

Глобальна інфляція стала наслідком кількох процесів. Перший – масштабні заходи монетарного та бюджетного стимулювання у провідних економіках. Це дало змогу дуже швидко відновити попит. Другий – порушення ланцюгів виробництва та постачання внаслідок дії карантинних обмежень, що обмежувало пропозицію.

Щодо інфляції в Україні, то значна її частина є відображенням загальносвітових процесів. Проте були і внутрішні причини: стрімке відновлення споживчого попиту та охоплення цін усе більшого переліку товарів і послуг вторинними ефектами від здорожчання сировини, робочої сили. Крім того, наприкінці минулого року на цінах особливо почав позначатися й фактор погіршення інформаційного середовища на тлі геополітичних подій.

Утім, складність та масштаб поточних інфляційних процесів – це ще один виклик для центрального банку, а не привід для бездіяльності.

Ще на початку минулого року ми не мали ілюзій, що інфляція мине сама собою. Необхідно було діяти. І Національний банк одним із перших центральних банків почав коригувати свою монетарну політику з урахуванням реалій макроекономічного середовища та високого ступеня невизначеності, зберігаючи при цьому три пріоритети: послідовність, передбачуваність і прозорість політики.

Ми розпочали підвищувати облікову ставку в березні минулого року і в цілому за 2021 рік підвищили її на три відсоткових пункти – до 9%.

У зв’язку з переходом до посилення монетарної політики виникла необхідність відмовитися від нетрадиційних інструментів, які було запроваджено у 2020 році для полегшення проходження економікою кризи. З огляду на те, що банківська система добре пройшла період турбулентності і жваво нарощувала активні операції, така підтримка вже не була необхідною. Проте, щоб уникнути потрясінь для фінансових ринків і шкоди для відновлення економіки, НБУ наголошував на потребі їхнього згортання заздалегідь і зробив це згортання поступовим.

Також НБУ дотримувався режиму плаваючого обмінного курсу. Сприятливі умови для українського експорту та зростання трудових переказів створювали фундаментальний ревальваційний тиск. Як і раніше, НБУ згладжував коливання на валютному ринку, збільшуючи одночасно свою “подушку безпеки” через накопичення міжнародних резервів.

Загалом Національний банк завершив 2021 рік з позитивним сальдо валютних інтервенцій в обсязі 2,4 млрд дол. США, що дало змогу наростити міжнародні резерви до 31 млрд дол. США (тобто на 6%). Водночас це не зашкодило укріпленню гривні, яке спостерігалося упродовж більшої частини минулого року, що створило умови для зламу інфляційної тенденції.

Так, завдяки укріпленню гривні та вжитим монетарним заходам інфляція наприкінці минулого року почала знижуватися. Після проходження піку в 11% у вересні минулого року споживча інфляція знизилася до 10% у грудні. Таким чином, розворот інфляційної тенденції в Україні, на відміну від багатьох інших країн, відбувся вже минулого року.

Саме тому протягом минулого року нам вдалося зберегти контроль за інфляційними очікуваннями. Останні хоча і підвищилися, але залишаються під контролем. Своєчасність реакції Нацбанку запобігла розкручуванню інфляційної спіралі. У разі її виникнення монетарна політика мала би бути значно жорсткішою, що завдало би шкоди економічному зростанню.

Наша політика протягом минулого року дала змогу зберегти довіру до гривні, зокрема продовжилася тенденція до дедоларизації. За 2021 рік доларизація депозитів знизилася з 37% до 32%, кредитів із 37% до 28%. Зростання депозитів відбулося виключно в гривні і становило 21% за минулий рік. У той час як у валюті вони залишалися майже незмінними".