НБУ інформує, що в 2022 році помітно зростають витрати на обслуговування держборгу (на 20% р/р, або 12% загального обсягу видатків), що є результатом значних залучень для фінансування попередніх дефіцитів, особливо у 2020 році.
Як зауважує Нацбанк, основне фінансування дефіциту передбачено за рахунок боргових джерел (обсяг залучень становитиме майже 11% ВВП). Хоча внутрішні запозичення переважають як джерело фінансування (420 млрд грн, або 7.8% ВВП), з огляду на значні виплати зростання чистих запозичень від гривневих ОВДП оцінюється НБУ на помірному рівні – близько 65 млрд грн.
"З урахуванням 100% роловеру валютних ОВДП (разом основної суми та відсоткових платежів) це зумовить подальше зниження співвідношення ОВДП у портфелях банків і депозитів (до рівня близько 36%)", - прогнозує НБУ.
Ще коментар Нацбанку:
"Значна підтримка очікується від міжнародних організацій, МВФ та інших МФО. Вартість таких залучень істотно нижча порівняно з ринковими інструментами. Водночас передбачено й вихід на міжнародні ринки капіталу.
Несприятлива зовнішня кон’юнктура як через загальносвітову тенденцію до зменшення інтересу до ризикових активів на тлі нормалізації монетарної політики ФРС, так і через високу премію за ризик для України внаслідок погіршення інформаційного середовища може в короткостроковому періоді стати цьому на заваді. За таких умов важливим є продовження співпраці з МВФ. Це дасть змогу не лише отримати пов’язане фінансування від інших партнерів, а й сприятиме швидшому поверненню України на міжнародні ринки капіталу після послаблення геополітичної напруженості.
Первинний дефіцит звужується практично до нуля (з 0.9% ВВП у 2021 році) через помірне нарощування загальних видатків на тлі підвищення витрат на обслуговування боргу. Зазначене свідчить про продовження фіскальної консолідації, що зумовить подальше скорочення боргу як співвідношення до ВВП. З одного боку, це має позитивно вплинути на сприйняття інвесторами ризиків макроекономічної стабільності, не пов’язаних із геополітичною напруженістю, адже низький рівень боргового навантаження збільшує простір для контрциклічної політики у випадку погіршення макроекономічної ситуації. З іншого боку, жорсткіша фіскальної політики стримуватиме все ще вразливе відновлення економічної активності".
За оцінками НБУ, на кінець 2021 року рівень державного і гарантованого державою боргу знизився до 49,5% ВВП.
“Поступова фіскальна консолідація та подальше зростання економіки сприятимуть закріпленню показника державного та гарантованого державою боргу на рівні близько 45% ВВП у 2022–2024 роках. Це підвищить фіскальну стійкість та інвестиційну привабливість країни, а також збереже можливості для нарощування державних стимулів на випадок погіршення загальної економічної ситуації”, - резюмує НБУ.
Нагадаємо, Мінфін оцінює рівень державного і гарантованого державою боргу за підсумками 2021 року на рівні 51,5% ВВП (на кінець 2020 року цей показник був 60,8% ВВП, на кінець 2019 року - 50,2% ВВП, на кінець 2018 року - 60,9% ВВП, на кінець 2017 року - 71,8% ВВП).