НБУ: профіцит зведеного платіжного балансу за 7 місяців знизився до $791 млн

Все про економіку та фінанси

За оцінками НБУ, профіцит зведеного платіжного балансу в січні-липні склав 791 млн дол (за цей же період минулого року - 1,11 млрд дол), у т.ч. в липні - 484 млн дол (тоді як у липні 2020 року був дефіцит 88 млн дол).

Дефіцит рахунку поточних операцій - 880 млн дол (за 7 місяців 2020 року був профіцит 4,1 млрд дол).

Профіцит фінансового рахунку - 1,66 млрд дол (за 7 місяців 2020 року був дефіцит 2,99 млрд дол).

Як зауважує Нацбанк, у липні дефіцит поточного рахунку розширився порівняно з червнем до 0.3 млрд дол. насамперед через подальше нарощування вартісних обсягів імпорту товарів. Так, внаслідок зростання цін на енергоносії та поступового відновлення закупівель природного газу порівняно з червнем збільшився енергетичний імпорт. Також зростав і неенергетичний імпорт: високий інвестиційний попит зумовлював нарощування імпорту окремої продукції машинобудування, а імпорт продукції хімічної промисловості збільшився за рахунок закупівель вакцин проти COVID-19 та добрив. Експорт товарів зростав завдяки подальшому нарощуванню вартісних обсягів експорту продукції ГМК, забезпеченому стрімким підвищенням світових цін. Водночас затримка збору нового врожаю та вичерпання запасів основних сільськогосподарських культур стримували зростання експорту. У результаті дефіцит торгівлі товарами розширився до 0.6 млрд дол.

Експорт товарів у липні зріс в 1.5 разів (у червні – в 1.6 разів), а їх імпорт – на 32.6% (у червні – на 36.2%). Порівняно з попереднім місяцем експорт товарів збільшився на 5.5%, тоді як їх імпорт зріс на 10.0%.

Обсяги експорту товарів становили 5.2 млрд дол. США. Спостерігалося зростання експорту за всіма основними товарними групами:

- чорними та кольоровими металами – у 2.2 раза (у червні – у 2.0 раза);
- мінеральними продуктами (у тому числі рудами) – у 2.4 разів (у червні – у 2.3 раза);
- продовольчими товарами – на 14.4% (у червні – на 32.5%);
- деревиною та виробами з неї – в 1.6 разів (у червні – в 1.5 раза);
- продукцією хімічної промисловості – на 19.1% (у червні – на 29.7%);
- продукцією машинобудування – на 14.7% (у червні – на 29.5%);
- промисловими виробами – на 26.9% (у червні – на 37.3%).

Обсяги імпорту товарів становили 5.8 млрд дол. США. Обсяги енергетичного імпорту збільшилися в 1.8 разів (у червні – в 1.7 разів) переважно за рахунок імпорту нафтопродуктів. Обсяги неенергетичного імпорту зросли на 25.9% (у червні – на 31.4%), зокрема:

- продукції машинобудування – на 27.1% (у червні – на 34.6%);
- продукції хімічної промисловості – на 35.4% (у червні – на 37.5%);
- чорних та кольорових металів – в 1.4 раза (у червні – в 1.4 разів);
- продовольчих товарів – на 15.5% (у червні – на 14.6%);
- промислових виробів – на 23.4% (у червні – на 27.1%);
- деревини та виробів із неї – на 17.4% (у червні – в 1.6 разів).

Профіцит торгівлі послугами становив 332 млн дол. США (у липні 2020 року – 326 млн дол. США). Імпорт послуг зростав активніше, ніж їх експорт: відповідно на 26.5% та на 20.3%. Основним чинником зростання імпорту послуг залишалося збільшення витрат осіб, які подорожують за кордон, і короткострокових мігрантів – на 31.1%. Крім того, зріс імпорт транспортних послуг (в 1.6 разів, зокрема за рахунок морського та повітряного транспорту), плата за використання інтелектуальної власності (на 36.7%) та імпорт інших ділових послуг (на 21.4%). Основним чинником зростання експорту послуг залишався експорт комп’ютерних послуг, що зріс на 39.0%. Також зріс експорт послуг із переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам (у 1.5 разів), експорт інших ділових послуг (на 18.5%) та витрати осіб, які подорожують Україною (у 3.3 разів).

Дефіцит балансу первинних доходів становив 439 млн дол. США (профіцит у липні 2020 року становив 361 млн дол. США), оскільки виплати за доходами від інвестицій зростали значно вищими темпами, ніж надходження за статтею “оплата праці” – відповідно у 2.3 разів та на 8.5%.

За фінансовим рахунком тривав приплив капіталу (0.8 млрд дол.). На відміну від попередніх місяців значна його частка була забезпечена реальним сектором. Так подальше покращення фінансових результатів підприємств сприяло нарощуванню реінвестованих доходів та, у свою чергу, ПІІ. Крім того, розміщення єврооблігацій Укрзалізницею (0.3 млрд дол.) забезпечило надходження за портфельними інвестиціями. Попри дорозміщення урядом єврооблігацій, залучення державного сектору знизилися через менший інтерес нерезидентів до ОВДП. У результаті платіжний баланс було зведено з профіцитом, а міжнародні резерви зросли до 29 млрд дол., що забезпечує фінансування 4.1 місяця майбутнього імпорту.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в 617 млн дол. США (у липні 2020 року – 59 млн дол. США) у тому числі за рахунок реінвестування доходів – 483 млн дол. США, тоді як у липні 2020 року вилучення реінвестованих доходів було оцінено у 23 млн дол. США. Чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) зріс до 112 млн дол. США порівняно з липнем 2020 року (49 млн дол. США). Чисті залучення за кредитами прямого інвестора становили 28 млн дол. США (у липні 2020 року – 78 млн дол. США).

За сім місяців 2021 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в 3.5 млрд дол. США, що зумовлювалося реінвестуванням доходів на 3.6 млрд дол. США. За відповідний період минулого року чистий відплив становив 249 млн дол. США (у тому числі вилучення реінвестованих доходів – 755 млн дол. США). Інвестиції в акціонерний капітал (крім реінвестування доходів) становили 542 млн дол. США (у січні – липні 2020 року – 519 млн дол. США). Чисті погашення за кредитами прямого інвестора становили 432 млн дол. США, тоді як за сім місяців минулого року чисті залучення – 168 млн дол. США.