НБУ: профіцит платіжного балансу за 2021 рік - $487 млн

Все про економіку та фінанси

За оцінками НБУ, за 2021 рік зведений платіжний баланс сформувався з профіцитом у розмірі 487 млн дол (у 2020 році – 2,0 млрд дол).

Поточний рахунок

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2021 році становив 2,1 млрд дол (1,1% від ВВП) порівняно з профіцитом 5,3 млрд дол (3,4% від ВВП) у 2020 році.

Експорт товарів за рік збільшився на 39,8% (у 2020 році скоротився на 2,1%) і становив 63,1 млрд дол. Основним чинником збільшення стало зростання експорту чорних та кольорових металів у 1,8 разів (у 2020 році зменшився на 12,1%) та продовольчих товарів на 24,9% (у 2020 році – на 0,2%). Також збільшився експорт:

- мінеральних продуктів – у 1,6 разів (у 2020 році – на 12,7%);
- продукції хімічної промисловості – на 37,6% (у 2020 році – на 6,2%);
- деревини та виробів із неї – на 41,5% (у 2020 році зменшився на 1,1%);
- продукції машинобудування – на 12,1% (у 2020 році зменшився на 1,1%);
- промислових виробів – на 31,1% (у 2020 році – на 3,5%).

За 2021 рік найбільше в номінальному вимірі зріс експорт до країн ЄС (на 8,3 млрд дол, або в 1,6 разів) та Азії (на 4,7 млрд дол, або 25,4%). Частка країн ЄС у загальному експорті збільшилася з 32,4% за 2020 рік до 36,3% у 2021 році, а країн Азії, навпаки, скоротилася з 40,5% до 36,3%. Також зріс експорт до країн Америки – на 1,7 млрд дол, або в 2,2 рази, а їх частка збільшилася з 3,3% до 5,1%. Експорт до країн Африки збільшився на 1,6 млрд дол, або на 38,4%, а їх частка залишилася на рівні 2020 року та становила 8,9%. Експорт до країн СНД зріс на 1,1 млрд дол, або на 20,3%, а їх питома вага в загальному експорті знизилася з 12,4% до 10,7%. Експорт до Росії збільшився на 515 млн дол, або на 23,4%, водночас її частка знизилася з 4,9% до 4,3%.

Імпорт товарів за 2021 рік збільшився на 34,5% (у 2020 році зменшився на 14%), його обсяги становили 69.8 млрд дол. Енергетичний імпорт збільшився в 1,8 разів (у 2020 році зменшився на 37%). Також зріс неенергетичний імпорт – на 26,7% (у 2020 році зменшився на 8.0%), зокрема:

- продукції машинобудування – на 25,3% (у 2020 році зменшився на 10,1%);
- продукції хімічної промисловості – на 34,9% (у 2020 році зменшився на 1,9%);
- чорних та кольорових металів – на 40,1% (у 2020 році зменшився на 14,4%);
- продовольчих товарів – на 18,5% (у 2020 році – на 13,5%);
- промислових виробів – на 21,9% (у 2020 році зменшився на 3,2%);
- деревини та виробів із неї – на 10,1% (у 2020 році – на 7,5%).

За 2021 рік найбільше зріс імпорт із країн ЄС – на 5,3 млрд дол (або 25,3%), їх частка в загальному обсязі імпорту зменшилася за 2021 рік з 40,3% до 37,5%. Імпорт з країн СНД зріс на 4,8 млрд дол (або в 1,6 разів), їх частка збільшилася з 16,7% до 19,3%. Водночас імпорт товарів з Росії зріс на 1.7 млрд дол (або 38,5%), а її частка в структурі збільшилася з 8.4% до 8,6%. Натомість імпорт товарів з інших країн СНД зріс на 3,1 млрд дол (або в 1,7 разів), а їх частка зросла з 8,4% до 10,7%. Імпорт з Азії зріс на 4,4 млрд дол (або 30,8%), його частка зменшилася за 2021 рік з 27,6% до 26,9%.

Профіцит торгівлі послугами знизився до 3.7 млрд дол. США (у 2020 році – 4.4 млрд дол. США) за рахунок вищих темпів зростання імпорту послуг (31.3%), ніж їх експорту (17.7%). Основним чинником зростання імпорту послуг у 2021 році стало збільшення витрат осіб, які подорожують за кордон, і короткострокових мігрантів – на 42.2%. Крім того, зріс імпорт транспортних послуг (на 43.7%, за рахунок морського та повітряного транспорту), плати за використання інтелектуальної власності (у 1.5 раза), інших ділових (на 18.1%) та комп’ютерних послуг (на 24.1%).

Основним чинником зростання експорту послуг залишався експорт комп’ютерних послуг – зріс на 38.1%. Також зросли витрати осіб, які подорожують Україною (у 2.5 раза), експорт інших ділових послуг (на 14.0%) та експорт послуг із переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам (на 23.0%). Водночас на 8.6% скоротився експорт транспортних послуг, переважно за рахунок скорочення експорту послуг трубопровідного транспорту (у 1.5 раза), тоді як інші транспортні послуги зростали.

Баланс первинних доходів у 2021 році сформувався з дефіцитом у 3.8 млрд дол. США порівняно з профіцитом у 3.5 млрд дол. США у 2020 році. Основними факторами стали зростання обсягів виплачених дивідендів (у 2.7 раза) підприємствами з прямими інвестиціями та реінвестованих доходів (оцінені в 4.2 млрд дол. США, тоді як у 2020 році сума від’ємних реінвестованих доходів становила 488 млн дол. США). З іншого боку, збільшення надходжень за статтею “оплата праці” становило 27.6%.

Профіцит балансу вторинних доходів становив 4.7 млрд дол. США (у 2020 році – 4.1 млрд дол. США).

Чисте запозичення від зовнішнього світу в 2021 році (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунку операцій із капіталом) становило 2.1 млрд дол. США (за 2020 рік чисте кредитування становило 5.3 млрд дол. США).

Фінансовий рахунок

Приплив капіталу за фінансовим рахунком (чисте запозичення) у 2021 році становив 2.6 млрд дол. США та зумовлювався як операціями приватного, так і державного секторів (у 2020 році чистий відплив становив 3.3 млрд дол. США).

Чистий приплив за операціями державного сектору становив 1.0 млрд дол. США (у 2020 році – 0.9 млрд дол. США) і зумовлювався головним чином чистими залученнями кредитів від міжнародних партнерів (1.3 млрд дол. США).

Крім того:
- чисті надходження від купівлі нерезидентами ОВДП становили 213 млн дол. США;
- чисті погашення за ОЗДП становили 212 млн дол. США;
- викуп на відкритому ринку державних деривативів становив 170 млн дол. США.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2021 році оцінено в 6.0 млрд дол. США (у 2020 році чистий відплив становив 58 млн дол. США). Приплив сформувався головним чином за рахунок реінвестування доходів – 4.2 млрд дол. США, тоді як у 2020 році вилучення реінвестованих доходів становило 488 млн дол. США. Інвестиції в акціонерний капітал (крім реінвестування доходів) збільшилися до 1.2 млрд дол. США порівняно з 760 млн дол. США за 2020 рік. Чисті залучення за борговими інструментами становили 1.3 млрд дол. США, із них за кредитами сестринських підприємств – 302 млн дол. США (у 2020 році чисті залучення за борговими інструментами становили всього 32 млн дол. США, у т.ч. за кредитами від сестринських підприємств – 53 млн дол. США).

Чисте збільшення зовнішньої позиції банківської системи за операціями з портфельними та іншими інвестиціями становило 814 млн дол. США (у 2020 році – 2.0 млрд дол. США) і зумовлювалося такими різноспрямованими чинниками:

- чистим погашенням євробондів на суму 583 млн дол. США;
- збільшенням чистої зовнішньої позиції за статтею “валюта і депозити” на суму 366 млн дол. США;
- чистим збільшенням зовнішньої позиції за кредитами та позиками на суму 170 млн дол. США;
- чистим продажем банками цінних паперів нерезидентів на суму 298 млн дол. США.

Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило 5.4 млрд дол. США (у 2020 році – 2.9 млрд дол. США). Це стало результатом дії таких різноспрямованих чинників:

- зростання обсягів готівкової валюти поза банками на 6.1 млрд дол. США (у 2020 році – на 4.7 млрд дол. США);
- зменшення чистої зовнішньої заборгованості за торговими кредитами на 633 млн дол. США (у 2020 році збільшення на 2.4 млрд дол. США);
- збільшення чистої зовнішньої позиції за цінними паперами, що дають право на участь у капіталі (на 282 млн дол. США);
- чистого збільшення заборгованості за кредитами та позиками на 345 млн дол. США (у 2020 році – зменшення на 287 млн дол. США);
- чистого надходження коштів від розміщення єврооблігацій (1.7 млрд дол. США).

У цілому чистий приплив за операціями приватного сектору (разом із помилками та упущеннями) становив 1.5 млрд дол. США (у 2020 році чистий відплив становив 4.2 млрд дол. США).

Чисте погашення боргу перед МВФ у 2021 році становило 685 млн дол. США. 

На 01 січня 2022 року обсяг міжнародних резервів становив 30.9 млрд дол. США, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3.8 місяця. Також збереженню рівня резервів сприяло надходження у серпні коштів у сумі 2.7 млрд дол. США (1 928.2 млн СПЗ) у межах загального розподілу від МВФ.