Заступник глави НБУ Юрій Гелетій розповів про ситуацію на валютному ринку:
“Для нас залишається пріоритетом збереження плаваючого курсоутворення. Ми лише згладжуємо надмірні коливання. За результатами минулого року курс гривні в нас укріпився на 3,5% - до 27,28 грн/дол. Ми поповнили наші резерви на 2,4 млрд дол та зайшли в цей рік станом на 1 січня з резервами близько 31 млрд дол.
Ще наприкінці жовтня в листопаді почалася ескалуватися ситуація, в січні - загострення ситуації на наших кордонах. Відповідно агресивні дії Росії, політична напруженість мала наслідки і для нашого валютного ринку, спостерігалося погіршення очікувань у поточному році. Як наслідок на ринку панував чистий попит з операціями клієнтів, що зумовило девальваційний тиск на гривню. Офіційний курс гривні станом на сьогодні [28.01.2022] девальвував на 6,2% до 28,99 грн/дол.
Минулого року ми вже проходили через подібні випробування. Вони, на щастя, будуть більш короткотерміновими (в квітні). І після припинення провокаційних дій Росії ситуація нормалізувалася.
Цього разу, на жаль, політична напруженість зберігається більш довгий період. Поведінка Росії є більш зухвалою і деструктивною. І це відчувають учасники ринку як всередині України, так і на міжнародних ринках. Відбувся розпродаж активів на внутрішньому і зовнішньому ринках. Світові ринки відповідно реагували. Сьогодні ситуація покращилася. Також спостерігаємо покращення ситуації щодо валютного курсу на міжбанківському ринку.
Поряд з деструктивним впливом Росії спостерігався також вплив певних глобальних і сезонних чинників. Це і, безумовно, ціни на енергоресурси, значні бюджетні видатки в грудні та зменшення продажу підприємствами АПК. Як наслідок чиста купівля валюти клієнтами за спот-операціями за 16 робочих днів січня становила близько 1,1 млрд дол.
Важливо, що ми не спостерігаємо панічної поведінки з боку населення. Ми оцінюємо попит за готівковими та безготівковими операціями як помірний. Він становить близько 230 млн дол з початку року.
Якщо підсумувати, що є головними причинами чистого попиту.
Перш за все, це психологічний чинник. Він провокував попит на валюту з боку нерезидентів. Він становив з початку року понад 380 млн дол. Населення - понад 230 млн дол. Наголошу - психологічний чинник основний, всі ми бачимо новини, відслідковуємо їх, живемо в очікуванні позитивних новин щодо деескалації. Навіть незначні новини, які спрямовані на деескалацію, вони відразу знаходять своєї відображення на ринках - як на міжнародних ринках капіталу, так і нашому валютному ринку.
Також один з чинників - це збереження попиту з боку імпортерів енергоресурсів, високий попит на споживчі товари з боку населення.
Ми не спостерігаємо суттєвого зростання попиту з боку юридичних осіб, ФОПів по каналу валютної лібералізації, яку ми зробили, - це купівля валюти без зобов`язань. Якщо середній показник попиту протягом минулого року на день становив 11-12 млн дол, то протягом січня ми спостерігали зростання лише до 15 млн дол. Цей канал - як добрий лакмус відображення якихось панічних настроїв. Він доволі помірковано реагує на ситуацію геополітичну та ескалаційну.
Наразі на ринку, попри напругу, доступ до купівлі валюти є вільним, як за безготівковими, так і готівковими операціями. Абсолютно адекватні залишки по рахунках банків в іноземних банках. Вони становлять понад 6 млрд [дол]. Абсолютно адекватні розміри валюти в касах банків - це понад 1 млрд дол. Також важливо зазначити, що готівковий курс несуттєво відрізняється від міжбанківського.
Наша політика буде залишатися послідовною - це плаваючий курс. Наголошу, що ми не бачимо підстав для запровадження валютних чи адміністративних обмежень. Цього робити ми не плануємо. Ми будемо продовжувати зі свого боку згладжувати надмірні курсову коливання. Ми виходили протягом поточного місяця практично кожний день з інтервенціями. Сьогодні ми бачимо покращення ситуації на ринку.
Щодо минулого року. Торік ми спостерігали подальший розвиток валютного та грошового ринку. Обсяг операцій між банками на валютному ринку порівняно з 2020 роком зріс на 12%. Зросли також більш ніж на 35% порівняно з показником 2020 року операції клієнтів з купівлі-продажу валюти - становили близько 350-360 млн дол у середньому за день. Спостерігається розширення використання банками інструментів хеджування валютних ризиків.
Для нас пріоритетом залишається рух вперед по нашій карті валютної лібералізації. Ціла низка кроків нами була вжита минулого року. Один з таких найбільш помітних - це скасування обмеження щодо купівлі валюти під зобов`язання. Воно було позитивно сприйняте бізнес-колами, фінансовими колами. Також нами було здійснено низку інших кроків - це скасовано заборону на операції фізичних осіб з купівлі та продажу іноземної валюти на умовах форвард. Доповнено перелік операцій з експорту та імпорту, на які не поширюються граничні строки розрахунків. Було здійснено лібералізацію щодо умов організації розміщення українськими компаніями власних єврооблігацій.
Наголошую, що ми готові рухатися вперед. Минулого року ми збільшували е-ліміти. Я знаю, що є зараз запит від бізнесу продовжувати цю практику. Можливо, ми розглянемо після стабілізації ситуації і збільшення лімітів купівлі валюти і без зобов`язань".