НБУ в своєму звіті констатує, що після глибокого падіння компанії реального сектору поступово відновлюють операційну діяльність, адаптуючись до роботи в умовах війни та невизначеності. Головні перепони для пожвавлення їх роботи – проблеми з логістикою та втрати ринків збуту. Кредитний попит залишається низьким, а стандарти кредитування посилилися. За таких умов рушієм кредитування є державні програми підтримки, які уряду варто фінансувати й надалі. Банки неохоче визнають очікувані кредитні збитки, що можуть бути дуже значними. Знизити негативний вплив кризи на кредитний портфель можуть своєчасні реструктуризації.
Реальний сектор поволі оговтується від шоку війни
Напад росії на Україну став потрясінням для бізнесу. Опитування НБУ свідчать про те, що станом на середину березня більше половини підприємств не працювали або скоротили виробництво більш як удвічі. Після деокупації північних областей та локалізації бойових дій на сході та півдні країни економіка потрохи адаптується до нових умов роботи. Наприкінці травня частка підприємств, які повністю зупинили діяльність, становила 14%, а які скоротили виробництво більш ніж на половину – 22%. На довоєнному рівні працює майже чверть компаній, які переважно розташовані на заході України. Згідно з опитуваннями підприємств завантаженість виробництва скоротилася на 40% порівняно з довоєнним рівнем.
На сьогодні однією з головних причини низької економічної активності є проблеми з логістикою та втрати ринків збуту. Внутрішній попит суттєво скоротився та залишатиметься пригніченим через зниження реальних доходів населення. Доступ до зовнішніх ринків збуту обмежено. До початку війни понад 62% усього експорту та 98% зернових культур транспортувалося морем.
Блокування морської інфраструктури України та обмежена пропускна спроможність залізниці спричинили логістичний колапс і розірвали виробничі ланцюги. Логістичні труднощі змушують українських експортерів зменшувати обсяги виробництва. Налагодження логістики стримується дефіцитом палива та зростанням його вартості. Високі ціни на газ, нафту та нафтопродукти тиснуть на всі галузі економіки.
Для відновлення виробництва потрібне припинення бойових дій, відведення російських військ з України та інвестиції на відбудову. Держава та МФО вже зараз мають впроваджувати механізми компенсації для компаній, що найбільше постраждали від війни, особливо капіталомістких. Без сильних стимулів та додаткових гарантій безпеки інвестиції навряд чи відновляться навіть у найближчі кілька років.
Найбільше постраждали галузі, потужності яких сконцентровано в зоні бойових дій
Близьке розташування до лінії фронту найбільших промислових центрів ставить під загрозу роботу багатьох бізнесів. Від війни вже постраждали найбільші металургійні заводи та нафтопереробна інфраструктура, пошкоджено підприємства машинобудівної та хімічної галузі. Через руйнування та окупацію металургійні потужності скоротилися приблизно на третину, експорт деякої продукції металургії не здійснюється взагалі. Чи не найбільше скоротилася діяльність підприємств добувної промисловості та переробки нафтопродуктів.
Дефіцит вугілля, спричинений насамперед логістичними труднощами, ускладнює роботу ТЕЦ, частка яких в генерації електроенергії становить близько 30%. Роботу низки компаній хімічної галузі законсервовано або припинено, відтак практично призупинено виробництво добрив. Постраждалі галузі потребують значних капіталовкладень для відновлення з огляду на фізичне руйнування об’єктів.
Сільське господарство, торгівля, харчова та легка промисловість відновлюються найшвидше
Сільськогосподарські виробники провели весняну посівну кампанію. Сівба ярих зернових та зернобобових культур завершена на 82% площ порівняно з показниками минулого року. Виробники пристосовують структуру посівів до поточних умов, зосереджуючись на високомаржинальних культурах і таких, експорт яких потребує менше транспортних потужностей. Проте врожай очікувано скоротиться чи не вдвічі.
Переповненість елеваторів ставить під загрозу зберігання нового врожаю. Також через близькість до території бойових дій або окупацію 22% елеваторних потужностей втрачено. Високі ризики не відновити роботу є в олієпереробних заводів, основні потужності яких розташовані біля портів, де проходить лінія фронту.
Сфера послуг, торгівля, діяльність ТРЦ та ресторанів чутливі до попиту у відповідних регіонах. Підвищення попиту у сфері гостинності на заході країни частково компенсувало падіння у решті областей. Деякі підприємства легкої та харчової промисловості активно нарощують виробництво через збільшення державних замовлень для забезпечення армії. Окремі підприємства переробної промисловості, що виробляють товари з глибокою переробкою, зберегли довоєнні обсяги експорту. ІТ-галузь лишається однією з небагатьох, яка наростила обсяги і виявилася найбільш стійкою до кризи.
Банки підтримують економіку під час війни
Зниження бізнес-активності з початку повномасштабної війни призвело до падіння попиту бізнесу на кредити, про що банки зазначили в опитуванні про умови кредитування. Водночас погіршення макроекономічних очікувань значно знизило ризик-апетит банків. Відповідно фінансові установи посилили стандарти кредитування для бізнесу. Тож зростання кредитного портфеля майже припинилося: обсяг валютних кредитів зменшувався, а гривневих збільшувався в рази повільніше, ніж торік.
Гривневий чистий корпоративний кредитний портфель із початку повномасштабної війни зріс на 8%. Потребу в нових залученнях банків мали переважно підприємства критичної інфраструктури, оборонної промисловості та аграрії для проведення посівної кампанії. Для задоволення попиту останніх банки широко використовували державні програми підтримки, які було спеціально поширено на агропідприємства.
Умови Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” поліпшено і за березень‒травень надано 33 млрд грн позик, більшість – агровиробникам. Уряд навесні для забезпечення проведення посівної кампанії прогарантував позики на суму 24 млрд грн. Банки часто поєднували ці дві програми, забезпечуючи позичальникам помірні ставки та знижуючи власні кредитні ризики. Кредитування за державними програмами забезпечило понад половину приросту гривневого кредитного портфеля.
Державні банки були найактивнішими в нарощенні кредитного портфеля в межах державних програм. Вони здійснювали фінансування підприємств критичної інфраструктури, у тому числі державних корпорацій.
Обсяг боргу державних компаній перед банками за період воєнного стану зріс на 27% через збільшення підтримки підприємств оборонного та енергетичного секторів. Проте частка кредитів державних компаній залишається не значною – 10% від працюючого портфеля.
Для збереження кредитування необхідна державна підтримка
Кредитний попит залишатиметься помірним через все ще низьке виробництво та значну невизначеність. На думку банків, у підприємств виникатиме дедалі більша потреба в реструктуризації боргів, залучених до війни.
Фінустанови також зосереджуватимуться на реструктуризаціях, адже тимчасово втратили апетит до нового кредитування. Для підтримки бізнесу варто використовувати можливості рефінансування через держпрограму “Доступні кредити 5-7-9”. Комфортні умови програми знижують кредитні ризики. Частка дефолтів за цим портфелем до війни була вдвічі нижчою, ніж за рештою – усього 1.7% за сумою боргу. У квітні–травні банки надали рекордні обсяги позик у межах держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%”. Через зростання портфеля уряд вже збільшив фінансування програми майже вчетверо.
Банки зазнають значних втрат від кредитного ризику
Банки увійшли в кризу з якісним кредитним портфелем: боржники мали низьке боргове навантаження та хорошу платіжну дисципліну. Більшість банків мали добре диверсифікований за видами економічної діяльності та за регіональним розташуванням бізнесу кредитний портфель. Покриття працюючого портфеля резервами не перевищувало 2‒9% залежно від галузі. Ураховуючи це, банки поки уникли значних концентрованих кредитних втрат.
Виробничі потужності найбільших ста боржників, які формують третину працюючого кредитного портфеля, за публічною інформацією на початок травня значно не постраждали. Проте всеохопне зниження ділової активності та пов’язане з цим зниження доходів і грошових потоків боржників суттєво погіршить їхню платоспроможність щонайменше в короткостроковій перспективі. Під високим ризиком галузі, виробництво яких сконцентровано в зоні активних бойових дій або поряд, – машинобудування, металургія, “зелена” енергетика. Очікувано частка компаній, що зазнають дефолту, перевищить 20%.
Банки поступово визнають проблеми з обслуговуванням кредитів. Окремі фінустанови в березні–травні рекласифікували близько чверті корпоративних кредитів у 2 стадію зменшення корисності, оскільки за ними відбулося суттєве збільшення кредитного ризику. Водночас фактів знецінення за МСФЗ (3 стадія) чи за пруденційними вимогами (подія дефолту) банки майже не фіксували. Частка непрацюючих кредитів надалі близька до лютневого значення – 32.5%. Хоча банки і відобразили міграцію кредитів між стадіями зменшення корисності, параметри оцінки кредитного ризику (PD, LGD, очікувані збитки) майже не змінилися. Тож у підсумку лише окремі банки сформували значні обсяги резервів під очікувані кредитні збитки за МСФЗ. Покриття резервами працюючих кредитів збільшилося всього на 2 в. п. ‒ до 6.2%.
НБУ наголошує, що банкам варто консервативніше підходити до оцінки очікуваних збитків. До цього стимулюватиме поступове скасування регуляторних пом’якшень у частині оцінки кредитного ризику. Водночас своєчасні реструктуризації зменшать тиск на ліквідність компаній, фінансові труднощі яких спричинені впливом військової агресії. Це дасть змогу бізнесу відновитися, а отже, зменшить довгострокові втрати кредитів.
Ризик роздрібного кредитування
З початком війни роздрібне кредитування суттєво сповільнилося. Іпотека не надається взагалі, споживче кредитування значно обмежене як падінням попиту, так і посиленням кредитних стандартів банків. Сповільнення кредитування та “кредитні канікули”, які запровадила більшість банків, знизили дохідність роздрібного сегмента. Водночас значно зросли ризики кредитних збитків, що можуть перевищувати 20% вартості працюючого портфеля з огляду на глибину поточної кризи. Банки все ще надто оптимістичні у відображенні очікуваних збитків. Сформований раніше запас капіталу, зокрема за незабезпеченими споживчими позиками, підвищує стійкість фінансової системи до впливу кредитного ризику.
Кредитний портфель скорочується з початку війни
Від початку повномасштабного вторгнення росії роздрібний кредитний портфель скорочується. Попит населення на незабезпечені кредити, що також залежить від споживчого попиту, значно знизився. За оцінками банків, наданими у відповідях на опитування про умови кредитування, попит на споживчі кредити опустився до рівня початку коронакризи, а на іпотечні був найнижчим щонайменше з 2013 року.
На думку фінустанов, падіння попиту на споживчі кредити спричинене зменшенням витрат на товари тривалого вжитку, а на іпотеку – погіршення перспектив ринку нерухомості. За березень – травень чистий портфель кредитів домогосподарствам скоротився на 10.3%. Кредитування нерухомості зупинилося.
Зниження попиту – не єдиний чинник скорочення кредитного портфеля. Банки швидко відреагували на вищі ризики та посилили стандарти схвалення заявок як для іпотеки, так і для незабезпечених позик. У перші дні бойових дій великі фінустанови суттєво обмежили кредитні карткові ліміти навіть постійним клієнтам. Згодом ці обмеження послабилися.
Більшість роздрібних позичальників отримали “кредитні канікули”
В очікуванні зниження доходів позичальників та намагаючись підтримати клієнтів, банки масово пропонували “кредитні канікули”. Досвід їх застосування під час пандемії COVID-19 був позитивним, тож банки скористалися ним повторно. Переважно “канікули” були доступні широкому колу позичальників, навіть без їхніх запитів, у межах універсальних пропозицій. Фінустанови пропонували такі послаблення в різних комбінаціях:
- відміна обов’язкового платежу на строк від одного до трьох місяців;
- тимчасове зниження ставок вдвічі або більше;
- відмова від нарахування штрафів за прострочення;
- дисконт у разі дострокового погашення боргу.
“Кредитні канікули” ефективні в короткостроковому періоді, адже знижують боргове навантаження на клієнтів та підвищують лояльність клієнтів до установи. Однак з часом банки мають відходити від масштабних “кредитних канікул”, аби мати змогу фінансувати процентні та операційні витрати.
Процентні доходи від роздрібного портфеля швидко скоротилися
Скорочення темпів кредитування стрімко знизило процентні доходи від роздрібного кредитного портфеля. “Кредитні канікули” лише підсилили цей ефект. Обсяг нарахованих процентних доходів від роздрібного портфеля скоротився у березні–квітні на 17% порівняно із січнем–лютим. Деякі банки втратили до половини доходів за цей період.
Відновлення роздрібного кредитування потребуватиме часу
Для відновлення незабезпеченого споживчого кредитування необхідне пожвавлення економічної активності та стабілізація доходів населення. Рівень невизначеності вже знижується, і банки повертають доступ до своїх продуктів клієнтам із хорошою кредитною історією. Виважені кредитні стандарти вбережуть банки від надмірних втрат через реалізацію кредитних ризиків.
Водночас в іпотечному сегменті нині немає навіть ознак відновлення попиту з огляду на кволий стан ринку нерухомості та невизначеність довгострокових доходів потенційних клієнтів.
Втрати банків від погіршення якості роздрібних кредитів очікуються значними
НБУ системно наголошував на високих ризиках незабезпеченого споживчого кредитування через значну залежність платоспроможності позичальників від стану економіки та поступове послаблення стандартів кредитування банками. Із падінням доходів низки категорій населення починаючи з березня їхнє боргове навантаження різко зросло. Це було непомітно, доки в більшості великих банків тривали “кредитні канікули”.
Повною мірою ризики реалізуються після поступового виходу на стандартні графіки платежів. Ураховуючи досвід попередніх криз та глибину цієї, втрати працюючого портфеля незабезпечених споживчих кредитів можна очікувати на рівні понад 20%.
Ситуація на ринку іпотеки також загрозлива. Житло в заставі в низці регіонів могло бути пошкоджене або зруйноване через бойові дії. Близько десятої частини застави розташовано на територіях, тимчасово окупованих, та на яких ведуться активні бойові дії. Втрата доходів підсилює ризики неплатоспроможності боржників за іпотечними кредитами, боргове навантаження за якими переважно вище, ніж за роздрібними, через значні суми боргу. Дещо менші ризики за кредитами, що надавалися в межах державної програми “Доступна іпотека 7%”. Ці позичальники мають кращі умови обслуговування боргу та переймаються їх збереженням. Проте частка кредитів за цією програмою в іпотечному портфелі становить близько 5%, оскільки програма діяла лише обмежений час до початку війни.
Банки мають збільшити резерви за кредитами
Досі банки були досить оптимістичними в оцінках кредитного ризику за роздрібним портфелем. Покриття резервами працюючого портфеля хоч і збільшилося більш як вдвічі порівняно із лютим, проте становить усього до 10%. Зростання резервів частково спричинене міграцією кредитів із першої стадії знецінення до другої стадії відповідно до МСФЗ.
З лютого банки рекласифікували до другої стадії більше п’ятої частини роздрібного портфеля. До другої стадії потрапляють кредити, за якими відбулося суттєве зростання кредитного ризику, зокрема через прострочення платежів на понад тридцять днів. Очікувані збитки за цими кредитами мають оцінюватися не на горизонті 12 місяців, а на весь строк кредиту. Уже починаючи з квітня частину кредитів банки повернули на першу стадію знецінення.
Водночас параметри оцінки очікуваних збитків за роздрібними кредитами (PD, LGD, очікувані збитки) відповідно до МСФЗ суттєво не змінилися. Порівняно із січнем дещо зросли очікувані втрати лише для незабезпечених готівкових та карткових позик. Для іпотечних та автокредитів параметри ризику залишаються докризовими. НБУ вже зазначав, що модельні оцінки параметрів очікуваних збитків, які використовують банки, часто нечутливі до зміни макроумов. Тож банки можуть недооцінювати потенційні збитки. Якщо використовувані моделі не забезпечують реалістичної оцінки ризиків, банкам варто здійснити необхідні експертні коригування, ураховуючи досвід попередніх криз. Зокрема, в Україні у 2008–2009 роках та 2014 році частка непрацюючих кредитів зростала на близько 13–17 в. п. Економічний спад через війну очікувано буде значно глибшим, ніж під час попередніх криз. Тож і кредитні збитки можуть бути вищими.
Аби банки своєчасно визнавали стан кредитного портфеля, НБУ повертає вимогу до оцінки кредитного ризику залежно від прострочення. НБУ тимчасово дозволив банкам призупинити відлік днів прострочення, проте з кінця червня ця практика буде поновлена. У часі це збігається із завершенням більшістю фінустанов “кредитних канікул”. Надалі банки зможуть визначити боржників, які потребують індивідуальних умов обслуговування, та запропонувати їм реструктуризацію. Натомість за кредитами, обслуговування яких надалі неможливе, мають бути визнані збитки.
Банки використають запас капіталу, сформований під споживчі кредити, щоб покрити збитки Банки мають запас капіталу, аби покрити значну частину збитків, які виникнуть внаслідок кризи за роздрібним портфелем. Вони тримали додатковий капітал під незабезпечені споживчі кредити. До цього їх спонукали підвищені з 1 січня ваги ризику – 150%. Тепер цей накопичений запас міцності фінустанови зможуть використати: відповідно до рішення НБУ ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами знизяться до 100% починаючи із кінця липня. У майбутньому залежно від динаміки розвитку роздрібного кредитування підвищені ваги ризику можуть бути відновлені.