Заступник глави НБУ Юрій Гелетій під час брифінгу прокоментував запроваджені Нацбанком під час війни валютні обмеження та перспективи повернення до режиму плаваючого курсоутворення:
“Валютні обмеження, що були запроваджені на початку війни, безумовно, були жорсткими. Достатньо сказати, що купівля та перекази валюти за операціями, пов`язаними з рухом капіталу, були дуже і дуже обмежені. Ми не сподівалися і годі було очікувати, що запроваджені 24 лютого валютні обмеження не будуть коригуватися упродовж дії воєнного часу.
Наш валютний ринок до цього ніколи не функціонував під час [такої] війни, тому передбачити всі нюанси та все врахувати наперед з практичної точки зору було не можливо. Ми постійно моніторимо детально ситуацію на валютному ринку. І з врахуванням цього, можна сказати, "тюнінгуємо", удосконалюємо обмеження на підставі проведеного аналізу інформації, з огляду на те, що відбувається на ринку.
І коригування, як ви могли переконатися впродовж останніх місяців, власне, відбуваються як в бік послаблення, так і в деяких моментах у напрямку впровадження більш жорстких заходів.
Упродовж останніх трьох місяців наш валютний ринок функціонує в безпрецедентних умовах. Ми постійно аналізуємо, відслідковуємо ситуацію і по мірі необхідності готові оптимізувати, удосконалювати наші валютні обмеження.
<...> Ми в Національному банку протягом останнього часу неодноразово наголошували, що рано чи пізно настане час, коли ми повернемося до режиму плаваючого курсу. До війни це був режим, у якому ми працювали. І ми не розглядали варіант відходу від нього. Але, на жаль, війна внесла свої значні корективи.
Поки що цей час повернення до плаваючого курсу не настав, і наразі достеменно зазначити, коли це відбудеться, назвати конкретну дату, коли почнеться відбуватися перехід/повернення до плаваючого курсоутворення, ми не можемо. Для цього необхідно, щоб настали відповідні макроекономічну передумови. І це має забезпечити, щоб цей перехід був м`яким для ринку та не супроводжувався шоками на ньому чи надмірними курсовими коливаннями.
Важливою умовою переходу від фіксованого курсу до плаваючого є активніша робота, переш за все, фінансового ринку та стабілізація валютних надходжень.
Для цього важливо спочатку, на нашу думку, - і зараз, ми сподіваємося, ця ініціатива буде реалізована парламентом - повернутися до оподаткування імпорту та запровадження додаткового імпортного збору на некритичні категорії імпорту. Це сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, зниженню обсягів імпорту і відповідно стимулюватиме українських виробників. Як наслідок, повинний зменшитися тиск на валютний ринок.
Наступним важливим кроком є встановлення справедливої вартості, винагороди для власників гривневих ОВДП. Це також опосередковано сприятиме зростанню відсоткових ставок за депозитами і таке рішення дасть змогу знизити перетікання гривні на валютний ринок і пом`якшити девальваційний тиск”.