НБУ погіршив прогноз інфляції на 2022 рік до 7,7%

Все про економіку та фінанси

НБУ прогнозує, що в 2022 році інфляція сповільниться, але повернеться до цілі 5% лише в 2023 році.

Заява НБУ:

"Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 10% річних. Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагає посилення монетарної політики НБУ для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%.

Після проходження піку восени 2021 року інфляція знижувалася, але повільніше, ніж очікувалося, а фундаментальний інфляційний тиск навіть посилився.

Наприкінці року інфляція знижувалася завдяки рекордним врожаям і корекції окремих світових цін на продовольство, ефектам від зміцнення гривні в попередні місяці, вичерпанню низької бази порівняння та посиленню монетарної політики. Стримували інфляцію також адміністративні рішення щодо фіксації тарифів на деякі житлово-комунальні послуги (ЖКП). У результаті зростання споживчих цін сповільнилося з пікових 11% у вересні до 10% у грудні.

Водночас швидшому сповільненню інфляції завадили перенесення на вартість товарів і послуг подальшого зростання світових цін на енергоносії та тиск з боку інших виробничих витрат бізнесу, у тому числі й на оплату праці. Також зберігався вплив стійкого споживчого попиту. Це, зокрема, мало наслідком подальше зростання базової інфляції до 7,9% на кінець року.

У 2022 році інфляція сповільниться, але повернеться до цілі 5% лише в 2023 році.

Національний банк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, зважаючи на реалізацію низки проінфляційних чинників.

Зокрема, світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося раніше. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, але й потребуватиме поступової корекції тарифів на житлово-комунальні послуги. Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень. Надалі реалізовуватимуться вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину й оплату праці. Суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат підживлюватиметься підвищенням попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном, а також професійно-кваліфікаційними диспропорціями на ринку праці. На тлі зростання доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який також стримуватиме сповільнення інфляції.

Крім того, погіршення інформаційного фону на тлі геополітичного напруження наприкінці минулого року позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню. Це в найближчі місяці формуватиме додатковий ціновий тиск через курсовий канал і канал очікувань.

Поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних врожаїв. Додатковий вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику.

Посилення монетарної політики Національним банком також сприятиме зниженню фундаментального інфляційного тиску. Очікується, що базова інфляція в наступні роки сповільниться до близько 4%, а основний внесок у подорожчання споживчого набору матиме адміністративна складова.

Водночас інфляційна динаміка протягом 2022 року буде доволі волатильною через ефекти бази порівняння. Крім того, як і в багатьох країнах світу, в Україні інфляційний сплеск буде тривалішим, ніж передбачалося раніше. Зважаючи на потужність проінфляційних чинників та потребу подальшої підтримки постпандемічного відновлення економіки, повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. за дотримання закладених у базовий сценарій монетарних умов передбачається в середині 2023 року.

Ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі.

Нагнітання інформаційного фону навколо потенційної військової агресії відображається в падінні вартості українських активів та девальваційному тиску. Тривале збереження геополітичного напруження може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів. Також воно буде значною перешкодою для інвестицій в економіку та ускладнюватиме залучення зовнішнього фінансування. У разі загострення геополітичних ризиків НБУ буде готовий до посилення монетарної політики.

Вагомим ризиком залишається й подальше розгортання світового інфляційного сплеску, у тому числі через збереження високих цін на енергоносії та продовольство. Деякі країни, у тому числі торговельні партнери України, лише наближаються до пікових значень інфляції. Подальша цінова динаміка у світі суттєво залежатиме від швидкості реакції провідних центральних банків на інфляційні виклики. Зволікання призведе до зростання зовнішнього цінового тиску. Натомість швидке посилення монетарної політики ключовими центробанками містить ризики значного відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються.

Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає подальше зниження впливу пандемії на українську економіку. Проте поява нових варіантів коронавірусу на тлі все ще недостатнього рівня вакцинації створює ризики додаткових економічних втрат у 2022 році. Нові спалахи пандемії навряд чи сильно вдарять по споживчому попиту, натомість пригнічуватимуть ділову активність. Це супроводжуватиметься посиленням інфляційного тиску.

Є й інші ризики проінфляційного характеру.

Так, суттєве погіршення умов торгівлі та/або різке скорочення врожаїв після минулорічних рекордів можуть сформувати додатковий девальваційний та ціновий тиск.

Пожвавлення трудової міграції на тлі поступового згасання пандемії може посилити диспропорції на внутрішньому ринку праці та призведе до більшого зростання витрат бізнесу на оплату праці, що згодом теж позначиться на споживчих цінах.

Окремим ризиком є питання швидкості змін адміністративно-регульованих тарифів. Одномоментне приведення тарифів на ЖКП до економічно обґрунтованих рівнів усуне дисбаланси в енергетичному секторі, однак створить значний інфляційний тиск та призведе до погіршення очікувань. Натомість відтермінування рішень щодо тарифів на ЖКП акумулюватиме квазіфіскальні дисбаланси й ціновий тиск у майбутньому.

Як і раніше, Національний банк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.

З огляду на це Національний банк продовжуватиме цикл посилення монетарної політики й готовий діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників".