НБУ переміг позичальника "Златобанку" в судовому спорі на 500 млн грн

Все про економіку та фінанси

03.06.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив позов НБУ до ТОВ "Соларенерго" (в справі №910/3264/19) та визнав недійсним односторонній правочин - заяву ТОВ "Соларенерго" №12 від 12.02.2015 про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Соларенерго" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013.

Згідно з судовими матеріалами, ліквідатор "Златобанку" наводив інформацію, що на 01.08.2017 заборгованість ТОВ "Соларенерго" перед "Златобанком" за вказаним кредитним договором № 8/33/13-KLMV становила 501 млн грн.

Відповідні права кредитної вимоги "Златобанк" у березні 2014 року передав у заставу для НБУ як забезпечення своїх боргових зобов`язань по рефінансуванню.

Разом з тим, у лютому 2015 року ТОВ "Соларенерго" повідомило "Златобанк" про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013.

Свої заяви ТОВ "Соларенерго" мотивувало набуттям у лютому 2015 року права вимоги до "Златобанку" на 14,25 млн дол від трьох структур, які в свою чергу мали права депозитної вимоги до "Златобанку" (йдеться про ТОВ "Агрофірма сошників плюс", ТОВ "Будинок Краусса", Національним університет "Львівська політехніка").

У своєму позові НБУ наголошував, що заява ТОВ "Соларенерго" про зарахування однорідних грошових вимог порушує права та інтереси Національного банку, оскільки майнові права за кредитним договором№8/33/13-KLMV від 21.01.2013 перебувають у заставі Нацбанку відповідно до договору застави №12/ЗМП/2 від 26.03.2014 року.

Крім того, НБУ вказував, що зобов`язання ПАТ "Златобанк" перед ТОВ "Соларенерго" за трьома договорами відступлення права вимоги визначені в гривні, євро, доларах США, російських рублях, а вимоги за кредитним договором №8/33/13-KLMV визначені в гривнях та доларах США, що свідчить про неоднорідність вимог за вказаними договорами.

Госпсуд м. Києва погодився з аргументацією Національного банку:

"Оскільки зобов`язання за договорами відступлення права вимоги підлягають виконанню у різних валютах - гривні, євро, російських рублях та доларах США відповідно, такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що гривня, євро, російські рублі та долари США хоч і є грошовими коштами, проте є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними.

Таким чином, оскільки зустрічні вимоги ТОВ «Соларенерго» і ПАТ «Златобанк» не є однорідними, зарахування таких зустрічних вимог за відповідним одностороннім правочином не відповідає статті 601 Цивільного кодексу України.

<...> Враховуючи, що майнові права за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013 перебувають у заставі Національного банку України відповідно до договору застави майнових прав №12/ЗМП/2 від 26.03.2014, погашення заборгованості за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013 року зарахування однорідних вимог, на думку суду, порушують права та інтереси Національного банку України, як заставодержателя за договором застави майнових прав № 12/ЗМП/2 від 26.03.2014 року.

Отже, зарахування однорідних вимог без згоди Національного банку України безпосередньо впливає на втрату Національним банком України предмета застави за договором застави майнових прав № 12/ЗМП/2 від 26.03.2014 року".

<...> З наведеного вбачається, що односторонній правочин - заява ТОВ "Соларенерго" № 12 від 12.02.2015 року про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ «Златобанк» за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013 року суперечить актам чинного законодавства, що свідчить про обґрунтованість позову”.

Нагадаємо, бенефіціаром “Златобанку”, який був визнаний неплатоспроможним у 215 році, офіційно значилася Олена Якіменко, водночас на ринку фінустанову пов`язували з Леонідом Юрушевим.

У держреєстрі бенефіціаром ТОВ “Соларенерго” вказаний Юрій Келестин.

У лютому 2021 року Фонд гарантування заявив, що де-юре і де-факто відновив контроль над "Златобанком". Як зауважував ФГВФО, майже два роки "Златобанк" перебував у статусі "зомбі-банку": колишні акціонери у судовому порядку домоглися оскарження рішень про визнання банку неплатоспроможним і тим самим заблокували процедуру його ліквідації.

14.01.2021 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу НБУ і ФГВФО та скасував рішення суду першої інстанції про порушення судової справи про банкрутство "Златобанку".

Раніше НБУ в контексті “Златобанку” наголошував, що “ліквідація банків має відбуватись не за загальною процедурою банкрутства, а виключно у межах процедур, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими пріоритетне право на отримання коштів мають не акціонери, а кредитори банку” (цитата).

10.12.2020 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ПАТ “Злато” та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 22.07.2020 (в справі №640/15294/19), яким було задоволено позов ФГВФО і скасовано вчинену держреєстратором дію від 17.07.2019 - держреєстрацію зміни назви “Златобанку” (на “Злато”), а також інформації про його засновників, місцезнаходження

Суд апеляційної інстанції констатував, що навіть у разі скасування судами рішень НБУ та ФГВФО щодо виведення банку з ринку (що мало місце у випадку “Златобанку”), “банк все одно має залишатись під управлінням Фонду аж до того моменту, поки власники не приведуть діяльність банку у відповідність із вимогами законодавства та НБУ прийме рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству та поверне банк під свій нагляд” (цитата).

05.02.2019 Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яким, по суті, визнала неправомірним віднесення "Златобанку" до категорії неплатоспроможних.

У травні 2020 року Верховна Рада за наполяганням МВФ прийняла т.зв. "закон про банки" (також відомий як “антиколомойський” закон). Згідно з цим документом, якщо навіть суд скасує рішення НБУ про виведення банку з ринку, процедура неплатоспроможності або ліквідації банку не припиняється, а продаж активів і розрахунки з кредиторами банку тривають. При цьому законом для відповідних випадків визначено передумови та процедура отримання колишніми власниками виведених з ринку банків компенсацій та їх форма. Основну роль у цьому питанні має відігравати спеціальний суб’єкт – «міжнародно визнана аудиторська фірма», яка після аналізу фінансового стану банку має підтвердити розмір шкоди, якщо така була завдана власникам виведеного з ринку банку. 

У травні 2021 року ТОВ "Авангард-Експо", яке було власником 97,94% акцій збанкрутілого "Златобанку", звернулося в Госпсуд м. Києва з позовом до НБУ про стягнення 499,6 млн грн (справа №910/8301/21).

02.07.2021 ФГВФО планує "англійський" аукціон з продажу права кредитної вимоги "Златобанку" до МАУ на 830,6 млн грн.