НБУ: падіння ВВП у другому півріччі може сповільнитися до 37,5% із 39,3% у ІІ кварталі

Все про економіку та фінанси

Спад реального ВВП України у третьому та четвертому кварталах 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 37,5% із 39,3% у другому кварталі. Такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному огляді на своєму сайті, пише "Інтерфакс-Україна".

Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 19%, враховуючи базу першого кварталу цього року, коли спад становив 15,1%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.

Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 17,5%, у третьому – 13,2% та у четвертому – 12,3%.

В інфляційному звіті, як раніше і анонсував Нацбанк, загалом за підсумками цього року прогнозується спад ВВП на 33,4% та його зростання на 5,5% у 2023 році та 4,9% – у 2024 році.

Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,54 трлн грн з 5,46 трлн грн минулого року. Однак завдяки високій інфляції (31% цього року, 20,7% – у наступному та 9,4% у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 5,99 трлн грн, а у 2024 році – 7,1 трлн грн, очікує Нацбанк.

"У базовий сценарій закладається повноцінне відновлення роботи чорноморських портів України з початку 2023 року. Загалом у 2023–2024 роках ризики безпеки суттєво знизяться, але залишатимуться актуальними, що зумовлюватиме низьку схильність до інвестицій з боку внутрішніх та зовнішніх приватних інвесторів", – зазначає НБУ.

Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $13 млрд у 2023 та 2024 роках порівняно з $26,8 млрд цього року (наразі отримано близько $13 млрд). Зокрема, передбачається успішна реалізація протягом 2023-2024 років нової програми із МВФ, можливий обсяг якої глава НБУ Кирило Шевченко у нещодавньому інтерв`ю оцінив у $20 млрд.

"Політики НБУ та уряду будуть поступово нормалізовані. НБУ повернеться до традиційних засад режиму інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням. Емісійне фінансування бюджетних потреб буде поступово (з 2024 року, - ред.) припинено", – перераховує Нацбанк інші умови базового сценарію.

Відповідно до них, зокрема, уряд повернеться до ринкових залучень для покриття дефіциту бюджету за рахунок встановлення належної їх прибутковості, а також проводитиме політику фіскальної консолідації та скорочення квазі-фіскальних дисбалансів.

"Зокрема, цей сценарій враховує мобілізацію додаткових доходів, підтримку вітчизняного виробника за рахунок додаткового оподаткування імпорту та наближення тарифів на ЖКГ до ринкового рівня (у 2023 році – до 50%, у 2024 році – до 100%)", – йдеться в інфляційному звіті. 

Альтернативний сценарій

Згідно з альтернативним макросценарієм НБУ, зростання економіки України у разі воєнних дій у 2023 році становитиме 2% за інфляції 19,4%, проте через продовження блокування портів та чистого відтоку капіталу міжнародні резерви скоротяться до $9,8 млрд, або 1,5 місяців імпорту.

"За основними макроекономічними параметрами альтернативний сценарій не суттєво відрізняється від базового...Водночас ризики макрофінансової дестабілізації в цьому сценарії суттєво зростають, що робить ще більш критичними жорсткі економічні заходи з боку влади та міжнародну підтримку у значних обсягах", – зазначає НБУ.

У базовому сценарії Нацбанк прогнозує наступного року зростання ВВП на 5,5% за інфляції 20,7% і зростання резервів з $20,8 млрд до $21,2 млрд.

Близькість основних макропоказників центробанк пояснює, перш за все, тим, що альтернативний сценарій передбачає такі самі обсяги зовнішньої допомоги, наявність програми з МВФ, суттєвіше використання накопичених буферів у вигляді міжнародних резервів та адекватну реакцію заходів економічної політики.

Водночас, зазначається в документі, окрім прямих соціально-економічних втрат, більш тривалий період воєнних дій суттєво погіршить споживчі настрої населення, негативно позначиться на намірах громадян, що поїхали, повернутися з-за кордону, що стримуватиме споживчу активність наступного року. Інвестиційна діяльність у цей період також буде пригнічена і полягатиме насамперед у відновленні найбільш критичної інфраструктури як для суспільних потреб, так і для діяльності приватного бізнесу.

"Фіскальна політика залишиться вимушено м`якою. Посилиться потреба у подальшій монетизації дефіциту бюджету. Ресурси бюджету скеровуватимуться, перш за все, на потреби оборони та підтримку населення під час війни…Це призведе до значного нарощування державного боргу та вимагатиме жорсткішої фіскальної політики у майбутньому", – прогнозує НБУ.

Нацбанк зазначає, що для компенсації проінфляційних факторів, пов`язаних із продовженням війни, монетарна політика НБУ у цьому сценарії буде жорсткішою, ніж у базовому.

"Стримування тиску на міжнародні резерви вимагатиме суттєвішого зростання облікової ставки, ніж у базовому сценарії. Однак основним інструментом монетарної політики у 2023 році залишатимуться валютні інтервенції", – зазначено в інфляційному звіті.

Згідно з ним, гривня у цьому сценарії сильніше девальвує, проте прогнозований рівень девальвації відсутній в обох сценаріях.