Стрес-тест 30 банків: НБУ оприлюднив результати

Все про економіку та фінанси

НБУ оприлюднив результати оцінки стійкості банків. Вона передбачала оцінку якості активів (asset quality review - AQR), а для найбільших банків ще й стрес-тестування (цього року його проходили 30 фінустанов, на які загалом припадає 93% активів банківської системи).

За підсумками оцінки стійкості НБУ встановив вищий за мінімальний необхідний рівень достатності капіталу для низки банків. Цей цільовий рівень розраховано в такий спосіб, щоб навіть за умови реалізації стресових подій капіталу банку було достатньо для покриття можливих збитків.

Цільові рівні достатності капіталу були визначені з урахуванням балансу на початок 2021 року, проте для багатьох банків вони були переглянуті (знижені) з урахуванням фактично вжитих та запланованих у програмах реструктуризації заходів. Було враховано ті заходи, що призведуть до зниження ризиків діяльності банків.

За базовим макроекономічним сценарієм підвищений рівень нормативів достатності капіталу було встановлено лише для дев’яти банків. Водночас для 20 банків було встановлено підвищений необхідний рівень нормативів достатності капіталу за несприятливим сценарієм. Успішно пройшли стрес-тестування дев’ять банків.

Усі банки, для яких встановлено потребу в капіталі, вже розробили та погодили з НБУ програми капіталізації або реструктуризації. Надалі фінустанови повинні виконувати їх, щоб досягнути встановлених необхідних рівнів достатності капіталу: визначеного за базовим сценарієм – до кінця цього року, а за несприятливим – до 30 червня 2022 року. З урахуванням погоджених НБУ програм реструктуризації/капіталізації банків станом на початок грудня норматив достатності основного капіталу лише п’яти банків перебував нижче необхідного рівня, визначеного за несприятливим сценарієм, констатує регулятор.

Коментар НБУ:

"Результати стрес-тестування потрібно інтерпретувати виключно в контексті ключових припущень моделі. Поперше, баланс банків припускався статичним, тобто на нього впливала лише зміна якості активів та обмінного курсу. На практиці ж активи банків зростають, а структура їхніх балансів змінюється порівняно з датою стрестестування. По-друге, припускалася капіталізація поточних прибутків упродовж усього прогнозного періоду. Фактично банки часто приймають рішення про виплату отриманого прибутку акціонерам. Водночас у моделюванні враховувалися заплановані регуляторні зміни.

Основний негативний ефект для капіталу банків за базовим сценарієм спричинило вирахування вартості непрофільних активів. Загальна сума таких активів становила 11.7 млрд грн. З них 79% припадає на державні банки, Кредит Дніпро та Мегабанк. Для останніх двох фінустанов вартість такого майна на дату стрестестування перевищила розмір основного капіталу. Упродовж року банки поступово продавали непрофільні активи, проте цей процес варто прискорити.

За несприятливого сценарію для 20 банків був визначений підвищений необхідний рівень достатності капіталу. Кумулятивний вплив гіпотетичної кризи на основний капітал банків сягнув 6.8 в. п. нормативу достатності – цей показник знизився до 7.6% у трирічному прогнозному періоді.

Найпомітніше за несприятливим сценарієм знизився норматив достатності основного капіталу державних банків. Ключовим ризиком для них є процентний. У стрес-тестуванні припускалося зменшення спреду між кредитними та депозитними ставками, що зазвичай відбувається під час кризи. Втім протягом 2021 року державні банки значно знизили вартість фондування та підвищили чисту процентну маржу. Це зменшило для них необхідний рівень достатності капіталу, що відображено у їхніх програмах реструктуризації. Вперше у стрестестуванні застосовані припущення про реалізацію ризиків інвестування у державні цінні папери. Вартість гривневих ОВДП знижувалася у відповідь на зростання очікуваної дохідності за ними, а за ОВДП в іноземній валюті зростав кредитний ризик. Це також суттєво вплинуло на результати оцінки стійкості державних банків. Однак банки не мали враховувати ці ризики, готуючи програми реструктуризації.

Середньозважений рівень нормативу достатності основного капіталу банків з приватним українським капіталом був найнижчим за несприятливим сценарієм. Вже згадана амортизація непрофільних активів стала вагомим чинником зниження капіталу для окремих банків цієї групи. Крім того, низька операційна ефективність та висока концентрація державних цінних паперів зробили їх чутливими до процентного ризику. Проте вплив кредитного ризику для вітчизняних банків значно зменшився порівняно з попереднім стрес-тестом. Для банків іноземних груп найсуттєвіший негативний вплив на капітал мав валютний ризик".