НБУ очікує, що депозитні ставки будуть зростати

Все про економіку та фінанси

НБУ в своєму звіті констатує, що під час повномасштабної війни росії проти України, як і під час коронакризи, ставки за депозитами населення знижувалися, сягаючи нових історичних мінімумів. Банки суттєво знизили спершу ставки за поточними коштами, а згодом і за строковими, адже не відчували загрози ліквідності.

"Це підтверджує довіру населення до банків. Проте пришвидшення інфляції створює ризики для подальшого утримання вкладів насамперед строкових. Підвищення НБУ в червні ключової ставки до 25% – це сигнал для подальшого поступового підвищення депозитних ставок.

Банкам варто принаймні частково компенсувати вкладникам знецінення коштів через зростання цін та девальвацію на готівковому ринку. Однак загальна вартість фондування зростатиме пропорційно частці строкових коштів", - коментує регулятор.

Разом з тим, він вказує, що вартість коштів бізнесу, на відміну від роздрібних, зростала з початку повномасштабної війни. Зниження залишків та пошук бізнесом надійніших банків змусили фінустанови використовувати і цінові, і не цінові стимули аби втримати клієнтів. Опитані НБУ менеджери банків очікують зростання вартості коштів бізнесу і надалі.

Контекст

НБУ зауважує, що з початку року поведінка вкладників свідчила про можливе посилення ризиків ліквідності в разі повномасштабної війни. Через негативне інформаційне поле, сповнене повідомленнями про очікуваний напад росії, спостерігався поступовий відплив гривневих депозитів із банків. Тож із початком активних бойових дій НБУ прийняв низку рішень для підтримки системи:

- встановив м’які ліміти на зняття гривневих коштів населення – в Україні – 100 тис. грн у день, ліміти знаття готівки за кордоном із часом було обмежено до 50 тис. грн на місяць;

- спершу заборонив знімати валютні вклади, згодом поетапно збільшив ліміт до еквіваленту 100 тис. грн у день;

- запровадив бланкове рефінансування для покриття можливих відпливів коштів населення. Ліміт рефінансування встановив у розмірі 30% довоєнного обсягу вкладів домогосподарств.

Парламент також запровадив повну гарантію на банківські вклади населення на період дії воєнного стану та три місяці після нього.

Ризик ліквідності не реалізувався, населення зберегло довіру до банків

Як зауважує Нацбанк, ризики суттєвих відпливів коштів із початком повномасштабного наступу не реалізувалися. Банківське фондування навпаки зросло передусім завдяки припливу гривневих коштів на рахунки населення. Роботодавці виплатили значні обсяги заробітної плати авансом. Додатковим джерелом коштів на рахунках у банках було надходження пенсій та соціальних виплат від держави. За 10 днів лютого та березень обсяг гривневих коштів населення на банківських рахунках зріс на близько 20%.

У перші тижні повномасштабної війни постачання готівки в банкомати в окремих регіонах було ускладнене. Банківські відділення майже не працювали там, де ризики окупації були найвищими. Натомість безперебійно працювала система онлайн-платежів. Також ініціатива великих мережевих магазинів видавати готівку з карток за запитом збільшила доступ населення до готівки і зменшила витрати на інкасацію.

У квітні–травні приріст гривневих коштів населення на рахунках сповільнився. Надалі кошти населення навряд стрімко зростатимуть через зниження доходів.

Результати опитування банків свідчать, що вони також очікують майже незмінного обсягу депозитів населення найближчим часом. Валютні вкладення домогосподарств спочатку були майже незмінні, незначні відпливи розпочалися із послабленням обмежень на їх зняття.

Структура роздрібних вкладів змінилася

Від початку повномасштабної війни зростає частка дрібніших вкладів. Обсяг гривневих вкладів у діапазоні від 10 до 200 000 грн зріс за березень–квітень на 21.8%, а більших – лише на 10.8%. Ця тенденція відрізняється від довоєнної, коли більші вклади зростали швидше. Зростає також частка поточних рахунків. Під час війни населення прагне мати безперешкодний доступ до власних грошей. Тож попит на строкові депозити очікувано зменшився і ймовірно буде низьким найближчим часом. Частка вкладів на вимогу в коштах населення в усіх валютах зросла з 56.1% у січні до 64.7% на кінець травня.

Зміна коштів бізнесу корелює з рівнем економічної активності

Кошти суб’єктів господарювання знижувалися перші декілька тижнів після повномасштабного наступу. Відпливи були зумовлені виплатами зарплат і податків та значним зниженням надходжень від виручки. Ця тенденція була подібною і для гривневих, і для валютних вкладів. Для гривневих вкладів падіння вже в середині березня змінилося зростанням. Поступове економічне відновлення сприяло накопиченню гривневих коштів на рахунках підприємств. Валютні вклади теж зросли, проте їхня динаміка значно стриманіша. Ураховуючи подальше пожвавлення економічної активності, обсяг коштів на рахунках корпорацій надалі поволі зростатиме.

Банківський сектор – “тиха гавань” на час кризи

Одним із можливих ефектів від кризи, що спостерігався неодноразово в минулому, є перетікання коштів клієнтів у банки, що вважаються більш надійними. Цього разу помітного перерозподілу коштів фізичних осіб між групами банків не було. Вкладення населення зростали в банках усіх груп. Найвищі темпи спостерігалися у фінустанов, що мають зарплатні проєкти та рахунки для соцвиплат. Натомість корпорації більше уваги звертали на власні оцінки стійкості банків. Спостерігався приплив депозитів у фінустановах, що традиційно вважаються стійкішими: державних та іноземних банках. Натомість кошти корпоративних клієнтів у приватних банках знизилися. У деяких фінустанов зниження сягало 50% за два місяці війни. Проте з поступовим відновленням економіки ці відпливи припинилися.

Допомога НБУ, як і в коронакризу, не знадобилася

Попит банків на запропоноване НБУ бланкове рефінансування був обмежений. Банки в очікуванні відпливу коштів швидко отримали близько 25 млрд грн таких кредитів. Проте вони вже за два тижні почали їх повертати. Найперше це зробили банки, що мають роздрібне або змішане фондування, згодом та, – у фондуванні яких переважають кошти корпорацій.

Погашення кредитів вмотивоване зростанням коштів клієнтів та значно меншою вартістю депозитів порівняно з кредитами рефінансування. Уже наприкінці травня майже всі позики було повернуто. Частка кредитів НБУ в зобов`язаннях знизилася до 6.4% на кінець травня. Через незначний попит та відсутність потреби НБУ обмежив доступ до бланкового рефінансування. Зараз воно доступне лише у випадку суттєвого відпливу коштів.

Ризик ліквідності залишається помірним

Як зазначає НБУ, в червні вільна ліквідність банків є найвищою за десятиріччя, ураховуючи приплив коштів у банківську систему та обмежені напрями їх розміщення. Вкладення у депозитні сертифікати банків переважно тримаються на позначці близько 8% активів, а загалом високоякісні ліквідні активи становлять близько 38% усіх активів станом на кінець травня. Коефіцієнт короткострокової ліквідності LCR у цілому за системою, як і до початку активної фази війни, більш ніж удвічі перевищує нормативне значення. Ліквідність в іноземній валюті дещо знизилася через скорочення залишків валюти в банках. Проте і валютний LCR у цілому за сектором значно перевищує норматив.

Попри помітне погіршення строкової структури вкладень, більшість банків із запасом виконують норматив довгострокової ліквідності (NSFR), нормативне значення якого становить 90%. Тож поточний стан ліквідності не створює занепокоєнь для банківського сектору. Проте банки повинні і надалі припускати, що ризик ліквідності все ще може реалізуватися.

Банки не залежать від залучень на зовнішніх ринках

Обсяги коштів, залучених банками на зовнішніх ринках, напередодні наступу росії були незначними – 4% зобов’язань, більшість із них – від МФО. Тож фактичне закриття міжнародних ринків для України та погіршення суверенних кредитних рейтингів майже не відображається на стійкості фінустанов. Банкам дозволено надалі обслуговувати зовнішні кредити.