НБУ очікує падіння ВВП у 2022 році на третину: назвав умову зростання в 2023-2024 роках

Все про економіку та фінанси

НБУ повідомив, що його правління ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних.

Заява Нацбанку:

"Ухвалене в червні рішення про підвищення облікової ставки і надалі позначатиметься на зростанні ринкових ставок. Збільшення привабливості гривневих активів разом із коригуванням офіційного обмінного курсу та додатковими заходами економічної політики знизить попит на валютному ринку. Ураховуючи заплановані надходження офіційного фінансування, це допоможе підтримувати достатній рівень міжнародних резервів і відповідно забезпечувати курсову та макрофінансову стабільність.

Інфляція стрімко зростала та сягнула 21,5% р/р у червні переважно внаслідок шоків, зумовлених війною, та через глобальний ціновий тиск.

Війна призвела до порушення ланцюгів постачання, скорочення пропозиції окремих товарів, збільшення витрат бізнесу, фізичного руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, а також тимчасової окупації окремих територій. Збереження високих цін на енергоносії та рекордні рівні інфляції в країнах-партнерах також значно посилювали ціновий тиск в Україні. Суттєво зросли й інфляційні очікування бізнесу та домогосподарств. На практиці це відобразилося в погіршенні строкової структури депозитів у банківській системі та збільшенні витрат на окремі товари довгострокового користування, переважно імпортовані. У результаті впродовж останніх місяців інфляція зростала високими темпами та сягнула 21,5% р/р у червні. Цінова динаміка була географічно нерівномірною – пікових значень сягали темпи зростання цін у регіонах під тимчасовою окупацією чи поблизу ведення бойових дій.

Як і раніше, ключовими важелями у стримуванні інфляції залишалися адміністративні заходи Національного банку та Уряду України, передусім фіксація курсу гривні та тарифів на газ і тепло. Стримуючий ефект на ціни мали також налагодження поставок продукції через західні кордони та сформована унаслідок блокади морських портів надлишкова пропозиція сільськогосподарської сировини.

Інфляційний тиск зберігатиметься й надалі: за підсумками 2022 року інфляція перевищить 30%. У наступні роки вона суттєво сповільниться, хоча все ще перебуватиме значно вище цілі Національного банку в 5% передусім через наслідки війни.

Шоки пропозиції в умовах повномасштабної війни і надалі матимуть значний вплив на цінову динаміку. Базовий сценарій прогнозу передбачає повноцінне відновлення роботи чорноморських портів з початку наступного року. Водночас у найближчі місяці й надалі є висока ймовірність подальших терористичних атак росії на об’єкти інфраструктури та виробничі потужності в містах України, що підриватиме логістику, підвищуватиме ризики бізнесу та розхитуватиме очікування. Зберігатимуться також високі світові ціни на енергоносії. У таких умовах Національний банк проводитиме жорстку монетарну політику передусім для недопущення розбалансування очікувань, а також для підживлення інтересу до гривневих активів і зниження тиску на міжнародні резерви. Це підтримає фінансову стабільність і частково послабить інфляційний тиск, але інфляція все ж зростатиме і наприкінці року дещо перевищить 30%.

Базовий прогноз Національного банку містить низку припущень, зокрема про те, що у 2023 році відновиться логістика, знизяться ризики для бізнесу та поступово зростатимуть врожаї. Такий розвиток подій позитивно позначиться на очікуваннях, а також безпосередньо послабить проінфляційний ефект шоків з боку пропозиції. Також зниженню інфляції в Україні сприятимуть поступове вщухання світової інфляції та жорстка монетарна політика Національного банку.

Споживчий та інвестиційний попит після війни ще досить тривалий час залишатиметься стриманим, що також сприятиме сповільненню інфляції в наступні роки. Натомість збереження на високих рівнях цін на енергоносії заважатиме суттєвішому зниженню інфляції та вимагатиме перегляду тарифів на ЖКГ для збалансування державних фінансів. Ураховуючи наслідки війни та значний внесок від підвищення адміністративних цін, інфляція у 2023 році знизиться до 20,7%, а в 2024 – до 9,4%. Її повернення до цілі 5% передбачається в 2025 році.

Економіка України скоротиться на третину у 2022 році, але за умови розблокування чорноморських портів повернеться до зростання у 2023‒2024 роках.

Повномасштабний напад росії призвів до різкого зниження економічної активності в Україні. На початку війни третина підприємств зупинила діяльність. Причини цього – фізичні руйнування та тимчасова окупація цілих регіонів, високий рівень невизначеності та ризиків, розірвання логістичних і виробничих зв’язків, вимушена масова міграція населення. У результаті в березні ВВП стрімко впав, що зумовило його зниження за підсумками І кварталу на 15,1% р/р, відповідно до оперативної оцінки ДССУ.

Утім, уже з квітня економічна активність почала пожвавлюватися, бізнес та населення поволі адаптуються до нових умов діяльності. Цьому сприяло також звільнення північних областей та зменшення кількості регіонів з активними бойовими діями. За оперативними опитуваннями Національного банку, наприкінці весни не працювало лише 14% підприємств. Утім, завантаженість потужностей працюючого бізнесу залишалася значно нижчою довоєнного рівня. У результаті за підсумками II кварталу, за оцінками Національного банку, падіння економіки було близьким до 40% р/р.

Бойові дії на сході та півдні, руйнування інфраструктури в інших регіонах, блокада морських портів і низький попит у більшості секторів стримуватимуть відновлення економіки й у наступні місяці. Значний внесок у падіння ВВП матимуть зниження активності в сільському господарстві через тимчасову окупацію та мінування земель, втрати техніки та елеваторів, а також подекуди несвоєчасну і недостатню обробку земель добривами і засобами захисту рослин.

У результаті цього року економіка скоротиться на третину. Із завершенням активної фази війни очікується помірне посилення споживчого попиту, налагодження технологічних та логістичних процесів, пожвавлення інвестиційної діяльності, у тому числі завдяки перспективам євроінтеграції України. Утім, ураховуючи значні втрати виробничого та людського потенціалу, а також усе ще високі безпекові ризики, темпи відновлення економіки України у 2023–2024 роках становитимуть близько 5–6% на рік.

Міжнародна допомога сприяла формуванню тимчасового профіциту поточного рахунку, утім надалі він повернеться до від’ємних значень через високі потреби економіки в імпорті, у тому числі для відновлення.

Обсяги зовнішньої торгівлі України різко знизилися на початку російського вторгнення, утім поступово відновлювалися в наступні місяці. Порівняно з показниками березня-квітня імпорт відновлювався швидше, ніж експорт завдяки меншій залежності від заблокованих морських шляхів, відновленню внутрішнього попиту та розширенню переліку товарів критичного імпорту. У результаті розширювався дефіцит зовнішньої торгівлі.

Масштабна міграція призвела до значних витрат громадян за кордоном і збільшення зняття готівки з карток в інших країнах. Відплив валюти частково компенсувався міжнародною допомогою, у тому числі грантами, стійкими переказами трудових мігрантів, а також скороченням реінвестованих доходів. У результаті, незважаючи на те, що поточний рахунок за підсумками січня‒травня залишався профіцитним, загальне сальдо платіжного балансу було від’ємним.

Надалі поточний рахунок повернеться до від’ємних значень через високі потреби економіки в імпорті, у тому числі для відновлення. Це компенсуватиметься значними обсягами міжнародної допомоги.

Подальша співпраця з міжнародними партнерами залишатиметься одним із ключових чинників підтримки функціонування економіки в умовах повномасштабної війни та відновлення після завершення активної фази бойових дій.

Подальша військова та фінансова допомога країн ‒ міжнародних партнерів дасть змогу підтримувати обороноздатність держави та закривати значну частку бюджетних потреб у 2022 році. У 2023-2024 роках очікується подальша активна робота з міжнародними фінансовими організаціями, у тому числі запуск нової програми МВФ для підтримки платіжного балансу та макроекономічної стабільності. Співпраця з МВФ та подальший прогрес євроінтеграції України сприятиме посиленню державних інституцій та проведенню інших структурних реформ.

Необхідною передумовою для забезпечення макроекономічної стабільності та реалізації базового сценарію Національного банку є також проведення виваженої економічної політики. Зокрема, важливими є такі заходи, ефект від яких враховано в базовому сценарії:

- звуження дефіциту бюджету за рахунок пріоритезації видатків та мобілізації доходів, а також поетапне зменшення дисбалансів в енергетичному секторі;
- заміщення емісійного фінансування бюджету ринковими залученнями;
- зменшення попиту на імпорт за рахунок додаткового його оподаткування.

Ключовим ризиком для прогнозу є триваліший термін визвольної війни проти російських загарбників.

Реалізація цього ризику затримає процес економічного відновлення та повернення інфляції до цілі.

Для прогнозу актуальними є також інші ризики різноспрямованого характеру, зокрема:

- розбалансування державних фінансів (зокрема внаслідок відсутності заходів, спрямованих на фіскальну консолідацію та активізації ринкових механізмів фінансування бюджетного дефіциту), що загрожуватиме втратою макрофінансової стабільності, у тому числі контролю над інфляційними процесами;
- посилена еміграція, що загрожуватиме скороченням робочої сили та довгостроковими негативними ефектами на ринок праці та економічне зростання після війни;
- рецесія світової економіки, що призведе до падіння цін на світових сировинних ринках і відповідного зниження експортних надходжень із подальшим посиленням тиску на обмінний курс гривні та споживчі ціни;
- швидке затвердження і початок реалізації плану відновлення для України з відповідним припливом іноземних інвестицій та значними обсягами фінансування проєктів відновлення країни, що може суттєво пришвидшити економічне зростання та повернення інфляції до цілі порівняно з базовим сценарієм прогнозу Національного банку.

Ураховуючи тривалий період суттєвого цінового тиску та переважання інфляційних ризиків на горизонті прогнозу, а також необхідність забезпечення привабливості гривневих активів та утримання курсової стабільності, Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 25%.

Операційний дизайн монетарної політики залишається незмінним, зокрема ставки за депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування овернайт. Це забезпечить подальше перенесення ефектів від червневого підвищення облікової ставки та ставок за монетарними операціями НБУ на ринкові ставки.

Національний банк вітає рішення Міністерства фінансів щодо підвищення ставки за річними гривневими ОВДП на останньому первинному аукціоні та очікує на подальше наближення дохідності за облігаціями до ринкових рівнів, які стимулюватимуть попит на ці інструменти з боку банків та інших портфельних інвесторів. Збільшення привабливості гривневих активів є важливим елементом стабілізації очікувань та забезпечення макрофінансової стабільності.

Базовий сценарій макроекономічного прогнозу передбачає збереження облікової ставки на рівні 25% щонайменше до ІІ кварталу 2024 року. Водночас баланс ризиків для прогнозу облікової ставки зміщений вгору. У разі реалізації ризиків, Національний банк може підвищити облікову ставку та ставки за своїми монетарними операціями понад поточні рівні для збереження стабільності грошово-кредитної сфери та керованості інфляційними процесами.

Національний банк готовий за потреби застосовувати додаткові заходи для захисту міжнародних резервів, поліпшення монетарної трансмісії та стримання інфляційного тиску".