НБУ - про зростання гривневих кредитів для корпсектору та зниження прибутків банків

Все про економіку та фінанси

НБУ повідомляє, що банківський сектор у І кварталі 2021 року збільшив кредитний портфель як у корпоративному, так і в роздрібному сегментах та зберіг позитивну динаміку залучення коштів від населення. Зниження вартості гривневих бізнес-кредитів та депозитів населення призупинилося у відповідь на підвищення облікової ставки НБУ. Збільшення попиту на банківські послуги сприяло відновленню темпів зростання чистого процентного та комісійного доходу. Відрахування в резерви були помітно нижчими, ніж торік:

"Активізація попиту на кредити з боку бізнесу й населення триває. Портфель чистих гривневих корпоративних кредитів зріс на 5.3% за I квартал та на 5.8% у річному вимірі.

Три чверті номінального приросту зумовили кредити одній з державних компаній. Єдиною категорією клієнтів, що знизили попит на кредити, були дочірні компанії іноземних корпорацій. Найпомітніші темпи кредитування демонстрували приватні банки.

Валютні кредити [для корпоративного сектору] зменшилися в доларовому еквіваленті на 2.9% за I квартал та 7.4% у річному вимірі.

Після торішнього гальмування прискорилося зростання чистих гривневих кредитів фізичним особам – на 6.0% за I квартал цього року та на 8.2% р/р. Лідерами в обох сегментах були приватні банки.

Частка непрацюючих кредитів за I квартал знизилася на 1.1 в. п. до 39.9%. Банки списали значно менше непрацюючих кредитів, ніж у попередньому кварталі.

Упродовж І кварталу зобов’язання банків зросли на 0.3%. Зміни відбулися в основному через збільшення коштів бюджету й обсягів рефінансування НБУ. Частка останнього в загальних зобов’язаннях сектору зросла до 4.3% – це найвище значення з 2016 року. Водночас унаслідок погашення зобов’язань державних банків за євробондами суттєво зменшилися обсяги зовнішніх запозичень – кредитів МФО та інших організацій (-18.2% за квартал). Основою фондування банків залишаються кошти клієнтів: 84.7% зобов’язань.

У І кварталі гривневі вклади населення зросли на 2.6% (24.2% р/р), найсуттєвіше – у банках із приватним та іноземним капіталом. Оскільки гривневі строкові депозити зростали швидше за кошти на вимогу, частка останніх за квартал знизилася на 0.6 в. п. (до 54.5%). Обсяг валютних вкладів фізичних осіб суттєво не змінився.

Обсяги корпоративних коштів у національній валюті сезонно зменшилися на 2.3% за квартал після стрімкого зростання в IV кварталі попереднього року. Падіння відбувалося протягом перших двох місяців, а в березні приплив коштів відновився. Обсяги гривневих коштів зросли лише в державних банках. Водночас обсяги валютних коштів суб’єктів господарювання в доларовому еквіваленті збільшилися на 6.4% за квартал.

Найістотніший приріст валютних коштів зафіксовано в банках із приватним капіталом (30.4%). Як наслідок рівень доларизації коштів клієнтів зріс за квартал на 0.3 в. п. (до 38.3%).

Прибуток банківського сектору за І квартал 2021 року був майже на третину меншим, ніж у відповідному періоді 2020 року і становив 10.9 млрд грн. Сім установ залишалися збитковими, проте їхній сукупний збиток був незначним. Відрахування в резерви були на 58.3% нижчими, ніж торік, і не відіграли значної ролі в зниженні фінансового результату.

На скорочення прибутку сектору вплинув насамперед від’ємний результат переоцінки вартості цінних паперів: -9.3 млрд грн порівняно з +18.2 млрд грн торік. Це позначилося зокрема на результатах двох найбільших за активами держбанків [Приватбанку і Ощадбанку], прибуток яких знизився порівняно з І кварталом 2020 року. Співвідношення операційних витрат і операційного доходу (CIR) за результатами кварталу було гіршим, ніж у відповідному кварталі минулого року: 61.0% порівняно з 47.4% торік. Проте без урахування переоцінок цінних паперів, валюти і похідних фінансових інструментів операційний дохід зріс на 16.3% р/р, а СІR становив 50.7%.

Чистий процентний дохід зріс на 21.9% р/р передусім у зв’язку з помітним зниженням відсоткової ставки за депозитами за останні 12 місяців. Попри жорсткішання карантинних обмежень, яке торік негативно вплинуло на обсяг комісій, чистий комісійний дохід за І квартал зріс на 15.1% р/р, насамперед завдяки зростанню обсягів безготівкових розрахунків.

Перспективи та ризики

Призупинення зниження вартості депозитів призведе до загального звуження спреду, тож позначиться й на процентних доходах банків. Меншою мірою це стосуватиметься банків зі значними обсягами ультракоротких кредитів, за якими банки змінювали ставки практично синхронно зі зміною облікової ставки НБУ.

Хоча сформовані в І кварталі резерви були помірними, кредитний ризик, імовірно, залишається високим. Щоб упевнитися, що заявлена банками якість кредитного портфеля відповідає дійсності, НБУ опрацьовує результати оцінки якості активів банківського сектору, які банки мали подати до завершення квітня. 30 банків додатково пройдуть стрес-тестування, яке було відмінено торік через пандемію. У квітні НБУ затвердив методологію та макроекономічні сценарії стрес-тестування банків.

Із початку квітня почав діяти коефіцієнт чистого стабільного фондування (NSFR), його мінімальний рівень у 80% перевищили всі банки, крім одного невеликого. Значення нормативу до квітня 2022 року буде поступово збільшене до 100%. З 1 квітня впроваджено ваги ризику для цінних паперів в іноземній валюті, емітованих українським урядом. Від початку липня розпочнеться перший етап підвищення ваг ризику для незабезпечених споживчих кредитів – до 125%, з початку 2022 року вони будуть підвищені до 150%".