НБУ: інфляція лише частково "з’їла" цінові переваги девальвації для експортерів

Все про економіку та фінанси

Корекція номінального курсу гривні щодо долара в березні-травні 2015 року та висока інфляція в Україні призвели до укріплення реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) гривні. У травні РЕОК зміцнився на 1.6% у річному вимірі. Водночас рівень РЕОК залишався нижчим ніж у 2013 році, що свідчить про збереження цінових конкурентних переваг для українських товаровиробників, констатують експерти Нацбанку.

Як нагадують в НБУ, економічний зміст РЕОК полягає у відображенні зміни обмінного курсу національної валюти, відкоригованого на рівень інфляції в країні та її торговельних партнерах. Укріплення РЕОК вказує на те, що конкурентоспроможність національних товарів як на світових ринках, так і на внутрішньому ринку відносно закордонних аналогів знижується. Відповідно, девальвація РЕОК вказує на зростання конкурентоспроможності.

Зростання цінової конкурентоспроможності країни забезпечується відносним зниженням рівня цін у країні або зниженням номінального валютного курсу (його девальвацією), тоді як ріст інфляції або номінального валютного курсу національної валюти (ревальвація) ведуть до зниження її цінової конкурентоспроможності.

Теоретично, підтримання цінової конкурентоспроможності на незмінному рівні можливе й в умовах перевищення показників інфляції в країні над темпами зростання цін у країнах-торговельних партнерах шляхом зниження номінального валютного курсу. Проте даний ефект можливий лише у короткостроковій перспективі, оскільки зниження курсу провокує подальше зростання цін і необхідність чергового зниження номінального курсу.

Як зауважують фахівці НБУ, значна девальвація гривні у 1999-2000 роках (більш ніж у 3 рази) дозволила не лише компенсувати втрату цінової конкурентоспроможності вітчизняних виробників у попередні роки, а й створила певний “запас” на кілька наступних років. Разом зі сприятливими світовими цінами на сировинні товари, це сприяло відновленню виробництва та експорту, внаслідок чого українська економіка в середньому зростала на 7.5% на рік протягом 2000 – 2007 років

Водночас прискорення інфляції з 2003 року за умов фіксованого обмінного курсу гривні та його укріплення у середині 2005 року та у І половині 2008 року внаслідок суттєвого припливу іноземного капіталу, призвело до зміцнення РЕОК гривні. Втрата конкурентоспроможності проявилася у зміні балансу поточного рахунку зі значного профіциту на рівні 10.6% ВВП у 2004 році на дефіцит у 2005 році та його суттєвому збільшенні до 7.0% ВВП у 2008 році.

Різка девальвація гривні (близько 60%) у IV кварталі 2008 року дозволила частково компенсувати втрату конкурентоспроможності. Проте девальвація національної валюти не завжди забезпечує стале поліпшення стану поточного рахунку. Для забезпечення тривалого ефекту потрібні не лише цінові переваги, а й поліпшення якісних характеристик. Так після різкої девальвації гривні наприкінці 2008 року ефект скорочення дефіциту не був тривалим – дефіцит скоротився до 1.5% ВВП у 2009 році, однак відновив зростання вже наступного року та суттєво збільшився у 2011-2012 роках. За умов відносно незмінного РЕОК гривні це може бути пояснене погіршенням торговельних відносин з Росією (низка торговельних війн та погіршення умов контракту щодо імпорту природного газу), у результаті чого дефіцит поточного рахунку почав зростати та досяг 8.7% ВВП у 2013 році.

Досить швидке повернення до значних обсягів дефіциту поточного рахунку було результатом повільних структурних реформ, неефективного використання зовнішніх позик, які здебільшого використовувалися на стимулювання споживчого попиту, високої енергомісткості вітчизняного виробництва та повільного процесу підвищення якості товарів вітчизняного виробництва.

Стрімка девальвація гривні, яка розпочалася у 2014 році сприяла зниженню РЕОК та обсягів імпорту, проте прискорення інфляції частково ці переваги нівелювало. Утримання дефіциту поточного рахунку на низькому рівні в подальшому та/чи досягнення профіциту значною мірою залежатиме від швидкості та глибини запроваджуваних структурних реформ, зазначають в НБУ.