НБУ: економіка має достатній запас міцності для протистояння ризикам, але потрібні інвестиції

Все про економіку та фінанси

НБУ констатує, що ескалація конфлікту з Росією, високі ціни на енергоносії, поширення нового варіанту коронавірусу сукупно погіршили очікування розвитку економіки.

Премія за український ризик зросла, що ускладнює доступ до ресурсів на світових фінансових ринках, тож важливе збереження співпраці з МВФ.

Зростання країн-партнерів уповільнюється, зокрема через загрозу поширення нових варіантів коронавірусу та згортання програм фіскальної політики.

Різке здорожчання енергоресурсів за корекції цін на товари українського експорту погіршує умови торгівлі.

Підвищення безризикових ставок та премії за ризик ускладнить залучення коштів.

За оцінками НБУ, економіка має достатній запас міцності для протистояння зазначеним ризикам, однак зростає повільніше, ніж очікувалося. Для її прискорення потрібні інвестиції.

Стримана фіскальна політика, помірні дефіцит бюджету та державний борг, достатній обсяг міжнародних резервів та співпраця з МВФ підвищують стійкість економіки до шоків.

За оперативною оцінкою ВВП у ІІІ кварталі 2021 року зріс лише на 2.7% у річному вимірі.

Інфляція залишається вищою за попередні прогнози, тому НБУ продовжив підвищення ключової ставки.

Доходи підприємств за три квартали 2021 року зросли на 39%, переважно завдяки високим цінам. У реальному вимірі відновлення значно повільніше.

Окремі галузі досягають максимуму завантаження виробничих потужностей, подальше зростання без нарощення інвестицій буде малоймовірним.

Банківський сектор

НБУ зауважує, що банки прибуткові, добре капіталізовані та ліквідні, тож готові активно кредитувати. Посилився інтерес іноземних інвесторів до банківського сектору.

Попит на позики з боку населення та бізнесу підживлювали вищі доходи, нижчі ставки та державні програми: кредитний портфель стрімко зростав.

Гривневе кредитування корпорацій зростає на понад 40% у річному вимірі, найшвидше – кредитування малого, середнього та мікробізнесу.

Зростання кредитного портфеля майже повністю забезпечили чотири галузі: оптова торгівля, сільське господарство, харчова промисловість та будівництво.

Банки кредитують прибуткові компанії із прийнятними борговими метриками.

Темпи зростання роздрібного кредитного портфеля відновилися до понад 30%.

Із 1 січня 2022 року ваги ризику незабезпечених споживчих кредитів зростуть до 150%.

За десять місяців 2021 року банки видали в 2.5 раза більше іпотечних кредитів ніж за цей період рік тому, проте іпотечний портфель залишається несуттєвим відносно ВВП.

Ринок роздрібного кредитування концентрований та сегментований.

Якість кредитного портфеля покращується, тож відрахування в резерви банків суттєво скоротилися.

Фондування банків достатнє для подальшого кредитування. Однак фінустанови зацікавлені у подовжені строковості депозитів, тож у ІІ півріччі почали підвищувати ставки. Інша причина зростання ставок – підвищення облікової ставки НБУ.

Подальше зниження кредитних ставок звужує чисту процентну маржу банків, проте доходи зростають через швидке зростання кредитного портфеля.

Середньозважена достатність капіталу банків більш як вдвічі перевищує мінімальні вимоги, а потреба в капіталі за несприятливим сценарієм стрес-тестування вдвічі менше ніж до кризи.

Основний ризик банківської системи – процентний включно з ризиком втрати вартості державними цінними паперами.

Прибутковість банків та наявний запас капіталу свідчать, що підстав для зволікання із запровадженням нових регуляторних змін немає.

З урахуванням рекордної прибутковості банків, зараз сприятливий час для активації
буферів капіталу.

У І кварталі 2022 року буде прийнято рішення про встановлення вимог до буферів консервації капіталу та системної важливості:

- з 1 січня 2023 року у розмірі половини буфера консервації капіталу (1.25%) та повного розміру буфера системної важливості (1–2% залежно від значення показника системної важливості банку);

- до 1 січня 2024 року в повному розмірі обох буферів.