НБУ: дефіцит бюджету буде меншим, ніж планувалося, - біля 4% ВВП

Все про економіку та фінанси

НБУ прогнозує, що до кінця поточного року фіскальна політика пом`якшиться, хоча дефіцит очікується меншим, ніж заплановано (близько 4% ВВП). Надалі триватиме помірна фіскальна консолідація:

"У ІІІ кварталі зведений бюджет виконано з профіцитом. За винятком 2020 року, це є доволі типовим для зазначеного періоду. Первинне сальдо, скориговане на циклічну позицію економіки України, залишалося додатним у ІІІ кварталі та навіть дещо збільшилося порівняно з попереднім. Податкові надходження зросли на 31.5% р/р у ІІІ кварталі, тоді як витрати – лише на 7.4% р/р. Усе це свідчило про стримуючий вплив фіскальної політики на сукупний попит.

З одного боку, такий підхід дав змогу успішно пройти пікові зовнішні виплати за зобов’язаннями цього року та накопичити значні обсяги коштів для фінансування майбутніх витрат. З другого, − нерівномірність бюджетних витрат з традиційним нарощенням наприкінці року знижує ефективність заходів з підтримки економіки й ускладнює планування підприємствами своєї діяльності.

До кінця 2021 року очікується істотне надолуження видатків. Проте за підсумками року від’ємне сальдо бюджету (близько 4% ВВП) буде меншим, ніж заплановано, у тому числі через вищий номінальний ВВП.

У наступні роки стійке економічне зростання дасть змогу привести дефіцит до передбачених Бюджетним кодексом параметрів. Очікується скорочення дефіциту до 3.5% ВВП у 2022 та 3.0% ВВП у 2023 роках. Фінансування такого дефіциту є реалістичним в умовах продовження співпраці з МВФ та подальшого поліпшення інвестиційної привабливості країни.

Податкові надходження зростали значними темпами завдяки сталому попиту та високим цінам на товарних ринках

Поліпшення епідемічної ситуації в ІІІ кварталі дало змогу працювати бізнесу з незначними обмеженнями, що позитивно позначилося на податкових надходженнях. Як і в попередньому кварталі, високі ціни на сировинні товари сприяли збільшенню надходжень від рентних платежів та податку на прибуток підприємств. Значні темпи зростання заробітних плат зумовлюють стабільне зростання ПДФО. Сталий внутрішній попит та високий імпорт сприяли значним надходженням ПДВ та акцизів.

Сприятливі умови для зростання податкових надходжень (зокрема високі темпи росту номінального ВВП) збережуться до кінця року. Це дасть змогу компенсувати скорочення неподаткових надходжень у першому півріччі, що пов’язане з нижчими, ніж у минулому році, надходженнями від НБУ та дивідендами від підприємств з державною формою власності. Надалі очікується, що зростання доходів уповільниться через помірніші темпи збільшення заробітних плат та споживчого попиту, а також погіршення умов торгівлі, що зумовлюватиме слабші фінансові результати підприємств-експортерів.

Видатки в ІІІ кварталі зростали стримано через сприятливу епідемічну ситуацію та високу базу порівняння

У ІІІ кварталі, за винятком окремих напрямів, видатки зростали помірними темпами та залишалися нижчими, ніж було заплановано.

Одним із ключових напрямів залишалися витрати на охорону здоров’я, однак їх темпи зростання суттєво сповільнилися, зокрема через поліпшення епідемічної ситуації та менші витрати на вакцинацію порівняно з попереднім кварталом (саме в ІІ кварталі проведена основна закупівля вакцини та розпочата вакцинація).

Також помірно фінансувалася низка колективних послуг, зокрема державне управління та оборона, а зростання витрат на дорожню інфраструктуру сповільнилося та залишалося нерівномірним протягом кварталу. Проте тривало зростання інших капітальних видатків.

Уповільнилося зростання соціальних видатків, насамперед через менші витрати на підтримку окремих категорій працюючих в умовах кращої епідемічної ситуації влітку. Водночас високими темпами й надалі зростали індивідуальні споживчі витрати СЗДУ, зокрема на освіту, культуру та спорт.

Витрати на обслуговування боргу скоротилися внаслідок зміцнення гривні та зниження дохідності державних цінних паперів, розміщених як поточного року, так і в попередні періоди.

Додатково на динаміку видатків впливав ефект високої бази порівняння з огляду на активне витрачання коштів фонду Covid-19 з ІІІ кварталу 2020 року.

Уже наприкінці ІІІ кварталу зростання видатків почало прискорюватися. Також традиційно очікується надолуження видатків у IV кварталі. Утім, за підсумками року зростання видатків сповільниться. Це насамперед відображатиме менші витрати на окремі антикризові програми та помірне збільшення капітальних видатків.

Темпи зростання видатків соціального характеру як цьогоріч, так і надалі перевищуватимуть рівень інфляції, що підтримуватиме зростання реальних доходів населення. Уповільнення зростання загальних видатків триватиме і в наступні роки, відображаючи заходи фіскальної консолідації на етапі стійкого зростання економіки та контрциклічність фіскальної політики.

Співвідношення державного та гарантованого державою боргу і ВВП продовжить зменшуватися

Боргові залучення у ІІІ кварталі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку були порівняно незначними з огляду на очікуване надходження, а згодом отримання коштів від загального розподілу СПЗ МВФ та понадпланові доходи. Утім, і попит на державні цінні папери на внутрішньому ринку залишався слабким.

Роловер основних сум ОВДП в гривні становив 75%. Водночас розміщення ОВДП в іноземній валюті практично відповідали виплатам. Також у ІІІ кварталі розміщено ОЗДП та використано частину коштів, отриманих від загального розподілу СПЗ МВФ. Виплати за борговими зобов’язаннями перевищили залучення, адже ІІІ квартал був піковим з точки зору розрахунків за зовнішніми зобов’язаннями. Тож, бюджетні потреби частково було профінансовано за рахунок коштів в іноземній валюті, накопичених раніше. Через чисті виплати за борговими зобов`язаннями та вплив переоцінки внаслідок зміцнення гривні обсяг державного та гарантованого державою боргу зменшився в абсолютному вимірі, а завдяки зростанню номінального ВВП – і як відношення до ВВП (за оцінками НБУ – нижче 50%).

До кінця 2021 року державний та гарантований державою борг дещо збільшиться порівняно з кінцем ІІІ кварталу. Це стане наслідком розширення бюджетного дефіциту. Також додатковими факторами можуть стати випуск ОВДП з метою капіталізації ПАТ “Українська фінансова житлова компанія”, надання державних гарантій та погашення заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ. Завдяки зростанню економіки та скороченню дефіциту бюджету державний та гарантований державою борг коливатиметься близько рівня 50% ВВП у середньостроковій перспективі. Такий рівень боргового навантаження виглядає прийнятним для України і навіть залишає простір для фіскального стимулювання економіки в разі погіршення загальної економічної ситуації в країні".