НБУ: частка ОВДП в активах банків у 2021 році може скоротитися

Все про економіку та фінанси

НБУ констатує, що під час пандемії Україна, як і більшість країн світу, розширила дефіцит бюджету. Банки активно його фінансували, інвестуючи в ОВДП, дохідність яких зростала. Зростання вкладень стимулювали значна ліквідність сектору, послаблення попиту на кредити, впровадження довгострокового рефінансування НБУ. Водночас купівля державних облігацій не замінювала кредитування, найбільші банки поєднували зростання кредитного портфеля з інвестиціями в державний борг. Нацбанк очікує, що в 2021 році частка ОВДП в активах банків може скоротитися, а поступове скорочення фіскального дефіциту та розширення можливостей уряду залучати кошти знизять роль банків у фінансуванні бюджету.

Нижче - витяг зі звіту НБУ:

"Вкладення банків у ОВДП зросли під час кризи

У 2020 році уряд повинен був здійснити значні витрати на подолання наслідків пандемії COVID-19. На цей період також було заплановано реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів. Тож дефіцит державного бюджету був максимальним за десятиліття. Водночас офіційне зовнішнє фінансування було обмеженим, зокрема через відтермінування програми з МВФ, а попит нерезидентів на ОВДП – слабким. Потреба у фінансуванні зростала протягом року, закономірно підвищуючи очікувану дохідність за інструментами державного боргу.

Отримати частину необхідного фінансування вдалося завдяки купівлі ОВДП банками. Вони мали значний запас вільної ліквідності, а попит на кредити від початку пандемії помітно послабився. Крім того, попит на держоблігації посилився через зростання їхньої дохідності. В цілому за 2020 рік обсяги гривневих ОВДП на балансах банків зросли на 68% за сумою основного боргу. Як результат, частка основного боргу за ОВДП у чистих активах банків зросла на 6 в. п. до 28.5%. Невелика частина цього приросту пояснюється докапіталізацією державного банку – 4.1% від загального обсягу.

Суттєве зростання вкладень банків у державні боргові інструменти під час коронакризи спостерігалося і в інших країнах. Переважно так фінансувалося розширення дефіциту бюджету. Як і в Україні, в більшості країн пік вкладень банків у державні цінні папери був минулого року, у 2021 році їхній обсяг стабілізувався або скоротився.

Кредити рефінансування підживлювали купівлю ОВДП

Для протидії впливу епідемії на економіку та фінансовий сектор у квітні 2020 року НБУ запровадив довгострокове рефінансування на строк від 1 до 5 років. Тож банки отримали доступ до стабільного довгострокового фондування, яке могли використовувати на власний розсуд, зокрема для кредитування чи купівлі ОВДП.

Загалом частка кредитів рефінансування в зобов’язаннях банків зросла з квітня 2020 року від 0.6% до 4.4%. У п’ятої частини банків, переважно малих, рефінансування НБУ формує понад третину зобов’язань.

Залучення рефінансування прискорилося наприкінці минулого року. Протягом ІV кварталу 2020 року спред між дохідністю гривневих ОВДП та вартістю рефінансування ситуативно зріс із 3 в. п. до 5 в. п.

Скориставшись сприятливими умовами на ринку, багато банків стали нарощувати портфель ОВДП. Зараз 35 банків, серед яких один державний, мають частку рефінансування у зобов’язаннях понад 5%. Вони сконцентрували 88% кредитів від НБУ та збільшили свій портфель ОВДП майже втричі протягом кризи, частково за рахунок рефінансування.

У 2021 році різниця між дохідністю ОВДП та вартістю кредитів рефінансування помітно скоротилася. Це послабило попит зі сторони банків, особливо невеликих, які розглядали такі вкладення як основне джерело доходів. Загалом обсяги вкладень фінустанов у ОВДП від початку року залишалися майже незмінними.

Інвестуючи в ОВДП, банки не обмежували кредитування

Інвестування в державний борг не обмежувало можливості банків кредитувати економіку. Фінустанови мали значний запас ліквідності та отримали доступ до кредитів рефінансування, тож могли вкладатися в ОВДП, не зменшуючи апетити до кредитування. Великі банки здебільшого нарощували кредитний портфель співмірно збільшенню вкладень у державні цінні папери. У довгостроковій перспективі кредитування значно вигідніше для банків, адже, крім процентного доходу, воно приносить додаткові переваги: надходження від обслуговування операцій клієнтів та приплив коштів на поточні рахунки. Протягом останнього року зростання корпоративного гривневого кредитування прискорюється, хоч і незначно. З найбільших двадцяти банків лише у п’яти банків кредитний портфель не зростав разом з інвестуванням у ОВДП.

Приріст портфеля ОВДП буде помірним

Разом із відновленням економіки Україна, як і інші країни світу, буде поступово зменшувати дефіцит бюджету. Відповідно до Бюджетної декларації дефіцит поступово знизиться до 2.7% ВВП у 2024 році, а відтак і потреби уряду в фінансуванні зменшаться. Зниження ризиків, пов’язаних із коронакризою, поступово розширюватиме можливості фінансування дефіциту з інших джерел. Тож цьогоріч потреба уряду в залученні фінансування від банків суттєво зменшиться. Крім того, НБУ найближчим часом згортатиме екстрені заходи з підтримки банків, зокрема довгострокове рефінансування. Отже обсяг портфелів ОВДП очікувано стабілізується, а частка в чистих активах банків має знижуватися.

Вкладення в ОВДП несуть процентні ризики

ОВДП, особливо в національній валюті, традиційно вважалися банками безризиковим інструментом. Це пов’язано з відсутністю кредитних ризиків та вимог до капіталу для їх покриття. Водночас вартість ОВДП чутлива до зміни ринкових умов, зокрема ставок. Останні зазвичай суттєво зростають у періоди стресу, відповідно цінні папери втрачають вартість, що відображається в збитках інвесторів. Цьогоріч цей ризик вперше враховуватиметься НБУ під час проведення щорічного стрес-тестування банків. Це відповідає усталеним європейським підходам до стрес-тестування та методології МВФ".