За даними НБУ, банківська система в червні збільшила портфель гривневих кредитів для корпоративного сектору на 2,5%, а за перше півріччя - на 10,4% - до 464 млрд грн.
При цьому портфель валютних позик для корпсектору в червні зменшився на 0,8%, а за перше півріччя - на 5,2% до 10,63 млрд дол.
Портфель гривневих кредитів для населення в червні зріс на 2,5%, з початку року - на 13,2% до 190,7 млрд грн.
Портфель валютних позик для населення в червні знизився на 2,2%, а з початку року - на 11% до 980 млн дол.
Контекст
Раніше НБУ констатував, що помірне відновлення реального сектору триває. Хоча обсяги виробництва більшості галузей ще не досягли докризового рівня, фінансові показники підприємств здебільшого є прийнятними. Банки досить повільно нарощують корпоративне кредитування, орієнтуючись здебільшого на якісних боржників та зберігаючи високі кредитні стандарти. Такий підхід дав можливість банківській системі досить м’яко пройти коронакризу. Для зростання кредитування й надалі підприємства реального сектору мають виконати домашнє завдання – підвищити прозорість бізнесу та якість розкриття інформації для банків.
Нижче - витяг зі звіту Нацбанку:
"У реальному секторі відновлення нерівномірне
Світова пандемія та жорсткий карантин призвели до стрімкого падіння доходів підприємств реального сектору в першому півріччі минулого року. Після пом’якшення обмежувальних заходів в Україні та за кордоном обсяги реалізації бізнесу почали поступово відновлюватися та для більшості галузей досягли докризового рівня вже у третьому кварталі минулого року. Зростання доходів у другій половині 2020 року повністю знівелювало їх падіння під час найгострішої фази кризи, тож сумарний обсяг реалізації товарів та послуг за рік зріс на 4%. Проте виторг підприємств перевищив минулорічний показник переважно за рахунок цінової складової, адже обсяги виробництва в натуральному виразі більшості галузей нижчі за показники 2019 року.
Ключові рушії післякризового росту доходів – високий внутрішній споживчий попит, підтримуваний зростанням доходів населення, та сприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків. Водночас періодичні жорсткі карантинні заходи та зміна поведінки споживачів, зокрема зниження мобільності, стримують відновлення доходів сфери послуг. На окремі галузі важкої промисловості негативно впливає слабкий внутрішній інвестиційний попит. Тож відновлення реального сектору є нерівномірним. Значна частина корпоративного сектору є стійкою та прибутковою, але для багатьох підприємств тимчасова криза переростає в структурні довгострокові проблеми.
У 2020 році середнє співвідношення валового боргу та EBITDA збільшилося до 2.7х порівняно з 2.0х минулого року. Попри зростання, боргове навантаження більшості підприємств є прийнятним. Це контрастує з попередніми кризами, коли боргове навантаження ставало надмірним.
Погіршення боргового навантаження в минулому році зумовлене переоцінкою боргів у іноземній валюті через помірну девальвацію, а також скороченням прибутків бізнесу. Агрегована рентабельність за EBITDA підприємств реального сектору в 2020 році становила 8.7%, що на 1.5 в. п. нижче минулорічного показника.
Основною причиною скорочення операційної прибутковості є падіння обсягів виробництва за незмінних постійних витрат. Також негативно позначилися неповторювані витрати, переважно переоцінки. Хоча середнє боргове навантаження є прийнятним, воно все ж таки є зависоким у машинобудуванні, управлінні нерухомістю, готельному бізнесі, хімічній промисловості, постачанні е/е та інших ЖКП.
Споживчий попит та високі ціни на сировинні товари – ключові фактори відновлення реального сектору
Попри кризу, галузі, що напряму залежать від кінцевого споживчого попиту, збільшили доходи в минулому році. Також бізнес пристосувався до роботи в умовах адаптивного карантину, що теж сприяло нарощуванню товарообігу. Роздрібна торгівля, харчова промисловість та фармацевтика збільшили доходи впродовж року. Пандемія стала драйвером зростання онлайн-торгівлі та сервісів доставки товарів.
Стрімке зростання цін на сировинні товари суттєво збільшило прибутковість двох найбільших експортних галузей у 2020 році. Рентабельність за EBITDA металургії зросла на 10 в. п. до 8%, а сільського господарства – на 5 в. п. до 23%. Позитивна тенденція триває досі. В другому кварталі поточного року ціни на залізну руду, сталь, зернові та олійні зросли вдвічі з мінімальних минулорічних значень та сягнули багаторічного максимуму.
Позитивний ціновий тренд вже позначився на фінансових результатах гірничо-металургійного комплексу у першому кварталі. Найбільший виробник галузі збільшив EBITDA більше ніж в чотири рази порівняно з попереднім роком.
Зростання цін на сільськогосподарську продукцію ще не відобразилося повністю на прибутках бізнесу через довгий виробничий цикл галузі. Кон’юнктура світових сировинних ринків є визначальним фактором для українських експортерів. Якщо поточні ціни збережуться, 2021 рік може бути рекордно прибутковим для виробників експортної продукції.
Окремі галузі сфери послуг не зможуть відновити доходи до докризового рівня
Карантин найбільше позначився на сфері послуг, зокрема на закладах громадського харчування, ТРЦ, пасажирських перевезеннях, туризмі та секторі гостинності. Пасажирські перевезення не запрацювали повноцінно через регіональні карантинні обмеження. Доходи готелів скорочувались у минулому році та у першому кварталі поточного року. Ймовірно, ці галузі не зможуть повністю відновити операційну діяльність до повного зняття карантинних обмежень. Натомість більшість закладів громадського харчування працювали під час адаптивного карантину. Частота відвідування кафе та ресторанів суттєво знизилась, проте зростали обсяги доставки страв. Це позитивно вплинуло на їх виторг – у першому кварталі 2021 року він зріс на 11% відносно аналогічного показника торік. Також нарощували доходи постачальники мобільного та Інтернет-зв’язку.
Попит на кредити росте завдяки малому бізнесу
Після активної фази кризи обсяги кредитування підприємств помірно, але стійко зростають. З початку року гривневі корпоративні кредити зросли на 6% на валовій основі та 10% на чистій. Обсяг валютних кредитів бізнесу майже не змінився. Скорочення диференціалу між гривневими та валютними процентними ставками сприяє дедоларизації корпоративних портфелів. За умови збереження фінансової стабільності частка валютного кредитування й надалі скорочуватиметься.
Найшвидші темпи кредитування в сегменті малих та мікропідприємств. Обсяги зростали і під час коронакризи. За останні 12 місяців чистий портфель цих клієнтів зріс на 26% до 93 млрд грн. Державна програма компенсації відсотків та загальне зниження процентних ставок були головними рушіями нарощування кредитування цього сегменту.
Кредитування великих корпоративних позичальників навпаки скорочувалося. Банки потроху позбавляються старих кредитів найбільших бізнес-груп з поганою кредитною історією. Кредитори вимушені здебільшого резервувати та списувати ці неякісні позики. Натомість нового кредитування великих боржників недостатньо для заміщення обсягів активів, що вибули. Банки підвищили стандарти кредитування та здебільшого намагаються залучати прозорих позичальників з хорошою кредитною історією. Такі нові практики оцінки великих експозицій є позитивом, адже вони суттєво зменшують ймовірність накопичення системних ризиків.
Державні компанії зверталися в банки через кризу
Чотири найбільші державні компанії – Нафтогаз, Укрзалізниця, Укренерго та Енергоатом – серед найбільших позичальників банків. Усі вони отримали суттєві збитки в 2020 році. Укрзалізниця скоротила дохід на 17% через падіння перевезень унаслідок карантинних обмежень та нижчу ділову активність. Укренерго та Енергоатом мали збитки через кризу на енергетичному ринку, яка і досі впливає на сектор. Збитки Нафтогазу зумовлені списанням заборгованості газопостачальних компаній. Поганими показники були у інших великих державних підприємств транспортної галузі.
Протягом двох років до пандемії держкомпанії скоротили обсяг кредитів майже вдвічі. Проте під час гострої фази кризи вони знову активно залучали кредити в банках. На кінець першого півріччя 2020 року частка державних підприємств в чистому корпоративному портфелі сягнула 15%. Найбільш постраждалі підприємства шукали підтримку в державних банках. З завершенням активної фази кризи портфель кредитів державним компаніям знову знижується і наразі становить 13%.
Фінансові показники корпоративних позичальників є неоднорідними, але в цілому прийнятними
Під впливом кризи фінансові показники корпоративних позичальників погіршилися. Торік середньозважене співвідношення чистого боргу та EBITDA зросло до 4.9х з 3.8х роком раніше. Найвище боргове навантаження в галузях, на які суттєво вплинули карантині обмеження: операції з нерухомістю, готельний та ресторанний бізнес.
Для інших галузей зростання не було критичним, подекуди боргові метрики навіть покращилися. Погіршення боргового навантаження – це частково результат одноразових або негрошових витрат кількох великих позичальників.
Показники суттєво відрізнялися залежно від розміру боржників. Найсуттєвішим скорочення прибутків та погіршення боргових метрик було у сегменті великих позичальників. Це відбулося з двох причин. По-перше, впали прибутки державних монополій, які становлять значну частку кредитного портфеля. По-друге – погіршення фінансового стану компаній, що входять до великих бізнес-груп та мають старі реструктуризовані кредити.
Старі проблеми мають найбільший вплив на якість корпоративного портфеля
Рівень дефолтів корпоративних кредитів є меншим, ніж НБУ очікував на початку коронакризи. Частка від загальної кількості боржників, за кредитами яких було визнано дефолт протягом 12 місяців до кінця квітня поточного року, становила 4%. Проте в сегменті найбільших позичальників ризики суттєво зросли. Тому сума боргу, яка мігрувала в дефолт становила 6%.
У секторах нерухомості, готельного бізнесу та електроенергетиці відбувся дефолт лише декількох позичальників. Однак, через значну концентрацію кредитів показники міграції є суттєвими. Загалом проблеми великих кредитів переважно стосувалися старих боргів найбільших бізнес-груп. З початку кризи 8 млрд грн кредитів великих бізнес-груп “пішли” в дефолт та ще 25 млрд грн були реструктуризовані у зв’язку із впливом кризи. Найактивніше такі реструктуризації здійснювали державні банки. Проте навіть після кількох раундів реструктуризацій та поступок банків, своєчасне повернення боргів кількох великих проблемних боржників все ще перебуває під питанням".