НБУ описав середньострокові інфляційні ризики світової економіки для України

Все про економіку та фінанси

НБУ опублікував Основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу, затверджені рішенням Ради Нацбанку від 13.09.2021.

У документі окремий розділ присвячений глобальній економіці:

"Після рецесії 2020 року світова економіка відновлюється стійкими темпами завдяки масштабним монетарним та фіскальним стимулам центральних банків та урядів провідних країн світу. Суттєво активізувалася світова торгівля як товарами, так і послугами. Обсяги глобального попиту вже випереджають можливості глобальних ланцюгів поставок, створюючи тиск на витрати багатьох компаній. Попри введення на початку 2021 року локдаунів, зумовлених поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та суттєвого погіршення епідемічної ситуації в багатьох країнах світу, рівень ділового оптимізму поліпшився завдяки стрімкому поширенню вакцинації. Активізація глобальної економіки в умовах стимулюючої фіскальної та монетарної політики призвела до посилення інфляційного тиску, зокрема через прискорення зростання цін на сировинних ринках. В окремих країнах ринки активів сигналізують про ознаки перегрів навіть попри повернення зайнятості на докризовий рівень. Відповідно центральні банки як розвинутих країн, так і країн, ринки яких розвиваються, розглядають можливість переходу до нормалізації монетарної політики або вже розпочали цей процес.

Очікується, що глобальна економіка надалі зростатиме завдяки активізації світової торгівлі, трансформації ланцюгів поставок та заходам стимулювання в умовах зняття карантинних обмежень. Прискорене відновлення економіки розвинутих країн ґрунтуватиметься, зокрема, на реалізації інвестиційних проєктів завдяки фіскальній і монетарній підтримці, розвитку ринку праці, що супроводжуватиметься зростанням доходів та відповідним зменшенням рівня безробіття. Натомість економічне відновлення в країнах, ринки яких розвиваються, залишатиметься відносно стійким завдяки нарощуванню світової торгівлі та сприятливим очікуванням щодо глобального попиту. Підтримку світовій економіці для полегшення виходу з кризи та пом’якшення боргового навантаження забезпечить програма підвищення ліквідності країн-членів з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) у загальному розмірі близько 650 млрд доларів США. Ця програма позитивно позначиться на зниженні волатильності глобальних потоків капіталу, пов’язаних із нестабільністю на ринках країн з низькими доходами та структурно слабких економік.

Після стрімкого зростання в 2021 році очікується, що інфляція у світі поступово сповільниться в 2022–2023 роках. Зростання цін на енергоносії та продовольство на тлі обмеженої пропозиції окремих товарів, ефект від перенесення девальвації національних валют окремих країн у попередні періоди, а також низька статистична база порівняння минулого року призвели до суттєвого зростання інфляції в 2021 році. Проте пандемія може мати триваліший, ніж раніше очікувалося, вплив на ринок праці та споживчий попит через усе ще наявну невизначеність щодо виникнення її нових хвиль. Водночас швидке зростання цін на продукти харчування та енергоносії прискорило темпи інфляції, особливо в тих країнах і регіонах, де вони мають значну частку в споживчому кошику. Це відповідно впливає на підвищення інфляційних очікувань та посилює інфляційний вплив у цих країнах та ускладнюватиме завдання із забезпечення цінової стабільності центральними банками в середньостроковій перспективі.

Тому очікується поступова нормалізація монетарної політики як провідними центральними банками світу, так і банками країн, ринки яких розвиваються. Ураховуючи пришвидшення темпів інфляції, прогнозується, що центральні банки провідних країн світу зменшать обсяги викупу цінних паперів у 2022 році (Європейський центральний банк, Банк Японії) або припинять його зовсім [Федеральна резервна система (ФРС), Банк Англії)]. Зі свого боку центральним банкам країн, ринки яких розвиваються, буде важче ігнорувати сплеск інфляції у 2021 році, ураховуючи коротшу історію інфляційного таргетування, більшу структурну вразливість до волатильності потоків капіталу та менш заякорені інфляційні очікування.

Переваги від швидкого зростання цін на основні товари українського експорту поступово зменшуватимуться: прискорене нарощення пропозиції навіть за умови високого попиту поступово стабілізуватиме світові ціни на більшість товарних груп. Водночас через активізацію процесів контролю за викидами забруднюючих речовин у світі середньостроковий рівень цін на більшість товарів зросте порівняно з попередніми роками.

Незважаючи на оптимістичну тональність базового сценарію розвитку світової економіки, існують суттєві ризики, реалізація яких може спричинити відхилення від зазначеного вище сценарію продовження економічного зростання в середньостроковій перспективі та матиме значний вплив на економіку України.

Такими ризиками є:

- суттєве сповільнення попиту в країнах – торговельних партнерах України. Поява та поширення нових штамів COVID-19 може призвести до необхідності посилення заходів безпеки та відповідно до закриття значної кількості підприємств, насамперед у країнах Азії та інших регіональних торговельних партнерів України;

- різке падіння світових цін на товари українського експорту. Прискорене нарощення пропозиції навіть в умовах високого попиту завдяки значній державній підтримці (наприклад, у Китаї та Індії) або рекордним урожаям може призвести до накопичення запасів та перенасичення світового ринку товарами;

- стрімке зростання світових цін на енергоносії, зокрема на нафту та природний газ. Продовження прискореного зростання світової економіки може призвести до підвищеного попиту на енергоносії з боку промислового виробництва. Додатковим чинником може стати посилення екологічних норм окремими країнами;

- погіршення зовнішньоторговельного балансу за рахунок втрати фінансових ресурсів від скорочення транзиту газу;

- недооцінення провідними центральними банками світу тривалості інфляційного шоку та розбалансування очікувань. Подальше зростання світових цін на окремі товари, насамперед енергоносії, в умовах збільшення споживчого попиту завдяки поступовому відновленню ринку праці може призвести до зміни структури інфляційного шоку та його більшої тривалості;

- відплив капіталу з країн, ринки яких розвиваються. Підвищення дохідності цінних паперів розвинутих країн через очікування нормалізації монетарної політики провідними центральними банками призведе до зменшення зацікавленості іноземних інвесторів до активів країн, ринки яких розвиваються.

Незважаючи на структурну неоднорідність перелічених ризиків, їхній вплив у підсумку матиме проінфляційний характер для економіки України".