НБУ - про поступову активізацію економіки в тилових та звільнених регіонах України

Все про економіку та фінанси

НБУ констатує, що в березні бойовими діями були охоплені 10 областей та м. Київ, які в минулому разом формували більше 55% ВВП. У квітні ж їх кількість зменшилася до шести, які раніше формували близько 20% ВВП.

Водночас падіння економічної активності спостерігалося й у порівняно спокійних областях через розриви ланцюгів постачання та виробництва, невизначеність та збільшення ризиків, відплив робочої сили та додаткові витрати.

Проте, як наголошує Нацбанк, навіть у таких умовах бізнес поступово адаптується.

Згідно з результатами опитування, яке провів НБУ, кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, скоротилася майже вдвічі порівняно з початком військових дій (з 32% до 17%). Утім 60% підприємств працює нижче довоєнного рівня завантаженості, майже 23% – більш ніж удвічі.

Наприкінці квітня найбільше підприємств працювало в с/г, відновлювали роботу транспорт та переробна промисловість. Найскладніша ситуація в будівництві та добувній промисловості, значно нижче довоєнного рівня залишається завантаженість торгівлі. Насамперед поліпшилася завантаженість деокупованих територій, але в регіонах з активними бойовими діями/окупованих регіонах ситуація складна.

Друга хвиля опитування ЄБА представників МСБ засвідчила скорочення кількості непрацюючих підприємств із 42% до 26%. 17% МСБ уже відновило роботу, ще 23% готується до відновлення, збільшилась і кількість підприємців, які працюють у повному обсязі – з 13% до 20% (серед великих компаній – 41%, за даними AmCham)

Поліпшилася і фінансова стійкість, але стан виплат зарплат майже не змінився: 25% платять у повному обсязі (серед великих компаній – 88%, за даними AmCham), 27% скоротили виплати, 15% відправляють співробітників у неоплачувану відпустку, а 9% звільняють персонал.

Промислові підприємства запускаються, переорієнтовуються на потреби війни, але працюють на нижчих потужностях:

ГМК та добувна промисловість

- Частину металургійних потужностей втрачено чи законсервовано.
- У квітні деякі підприємства відновили роботу, проте працюють лише на 40‒50% потужностей через ускладнену логістику та збут.
- Частину ресурсів та працівників переорієнтовано на потреби сектору оборони, напрацьовуються альтернативні маршрути поставок – через порти Румунії та Балтики.
- Рівень завантаження в добувній промисловості – один із найгірших серед усіх галузей.

Енергетика

Попри руйнування інфраструктури, енергосистема України працює стабільно. Виробництво та споживання е/е з початком війни скоротилося приблизно на 30%.

Машинобудування

- Сектор зазнав суттєвих втрат: численні підприємства на півдні та сході зруйновані (Азовський судноремонтний завод) або зупинені (НКМЗ), деякі – у процесі релокації.
- Машинобудування відновлюється передусім у західних областях та завдяки замовленням автовиробників Європи, агросектору, залізниці, енергетики, металургії.

Харчова промисловість

- У західних областях підприємства вже працюють на повну потужність, у звільнених регіонах (Київщина, Сумщина, Чернігівщина) – активно відновлюють виробництво.
- Державне замовлення частково компенсує зниження споживчого попиту, пов`язане з падінням доходів та міграцією громадян, а також труднощі з експортом; надлишок сировини на внутрішньому ринку додатково підтримує харчове виробництво.

Легка промисловість, фармацевтика

- Деокупація півночі, релокація потужностей на захід, а також збільшення потреб оборонного сектору (одяг, бронежилети, підсумки тощо) сприяли пожвавленню легкої промисловості.
- Окремі фармацевтичні компанії навіть в умовах війни виводять на ринок нові продукти та ведуть перемовини про залучення іноземних інвестицій.

Портова інфраструктура

Практично паралізована. Утім, відновлюються залізничне та автотранспортне сполучення, налагоджуються нові шляхи постачання.

Морські порти Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ, Херсон закриті до відновлення контролю над територіями. Робота портів Миколаєва та Одеси заблокована окупантами. Працюють лише порти Дунаю, триває робота над збільшенням їх пропускної здатності

Триває відновлення залізничних та автотранспортних сполучень зі звільненими регіонами; у відносно спокійних регіонах пасажиропотік зростає, вводяться нові маршрути.

Триває робота щодо переорієнтації експорту з України через залізничні та автомаршрути:

• з румунської Констанци відправилося перше судно з українською кукурудзою
• готується до прийому порт Галац (Румунія)
• налагоджено щоденний експорт зерна залізницею через Чехію та Словаччину до Німеччини
• Болгарія та Литва готують порти у Варні та Клайпеді.

Водночас УЗ зіштовхується з труднощами через пошкодження та перевантаженість колій. Черги вантажів на західному напрямку зростають.

"Ураховуючи підвищену роль УЗ (експорт-імпорт, складська логістика, релокація підприємств), залізнична інфраструктура ймовірно буде однією з головних цілей подальших ракетних ударів росії для сповільнення поставок ЗСУ та гальмування українського експорту", - зауважує НБУ.

Хоча кількість підприємств, які не працюють, скорочується, наприкінці квітня значна частина підприємств (54%) змушена утримувати менше персоналу, а 34% ‒ платити нижчу зарплату, ніж до війни. Частка підприємств, які не змінили зарплату (38%), також знижується.

У квітні сектор послуг, с/г та переробна промисловість частіше підвищували зарплату, ніж інші.

Натомість торгівля та будівництво – частіше знижували. Серед тих, хто не працює та вивів персонал у простій з оплатою 2/3 зарплати, переважно підприємства промисловості та транспорту. Будівельні підприємства частіше надавали матеріальну допомогу, утім, саме вони переважають серед тих, хто повністю зупинив роботу та виплати працівникам.

За даними ООН, протягом квітня 2022 року Україну покинуло 1.5 млн людей, що більш ніж удвічі менше за показники березня. Загалом станом на 01.05.2022 кількість біженців з України перевищила 5.5 млн, із них до Польщі – понад 3 млн.

Водночас розпочалися і зворотні процеси ‒ кількість громадян, які повертаються в Україну, збільшується. Це, серед іншого, може пояснюватися бажанням українців бути вдома на Великодні свята, стабілізацією безпекової ситуації в окремих регіонах та вичерпанням ресурсів для перебування за кордоном.

Кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб досягла 3.4 мільйона людей, із них понад 2 млн – це люди, які вимушено перемістилися після впровадження воєнного стану. Із них 1.9 мільйона – вимушено перемістилися вперше.