НБУ - про курсові коливання на готівковому ринку

Все про економіку та фінанси

Заступник голови Національного банку Юрій Гелетій у коментарі "Економічній правді" зазначив, що впродовж останнього тижня валюта на готівковому ринку здорожчала через психологічний чинник і фактор "карткового туризму".

Так, долар в обмінниках подорожчав з 35,2/35,35 грн 5 липня до 37,43/37,65 грн 13 липня. Тенденція до ослаблення гривні почалася у небанківських обмінниках, проте поширилася на банківські. 

Із 24 лютого НБУ зафіксував офіційний курс долара на рівні 29,25 грн. За близьким до цього курсом імпортери можуть купувати валюту для ввезення товарів в Україну, а експортери обмінюють свою валютну виручку на гривні. Водночас курс коливається на готівковому сегменті ринку, участь у якому бере населення і тіньовий бізнес.

Одною з причин нинішнього здорожчання готівкової валюти у Нацбанку називають рішення найбільших за кількістю клієнтів банків зрівняти свої курси за картковими операціями з готівковим курсом. Цей крок спровокував дефіцит готівкової валюти в Україні, адже "карткові туристи" забезпечували помітну частку пропозиції валюти на ринку. Водночас у Нацбанку вітають це рішення великих банків.

"Це необхідний крок для боротьби з "картковим туризмом" – схемою, відповідно до якої громадяни знімали валюту за кордоном за "кращим" курсом і потім продавали її в Україні, й таким чином заробляли", — вважає Юрій Гелетій.

Оскільки експорт в Україні відновлюється повільно, то на оплату розрахунків зі зняття готівкової валюти за кордоном Нацбанк витрачав золотовалютні резерви. Їхній обсяг у червні скоротився на 9%.

"Припинення "карткового туризму" сприятиме уповільненню зниження міжнародних резервів, які сьогодні дають змогу безперебійно здійснювати оборонні закупівлі, імпорт продукції, розрахунки за кордоном тощо", — додав заступник глави Нацбанку.

Нагадаємо, що з 20 травня НБУ дозволив українським банкам вільно встановлювати курс готівкової валюти. До цього банківський курс не міг перевищувати офіційний більш ніж на 10%. Попри це, частина великих банків залишила курс за картковими операціями на низькому рівні. 6 липня Приватбанк, а згодом і Монобанк, вирішили встановити за картковими операціями такий же курс, як і курс готівкової валюти.

Основною ж причиною зростання курсу валют на готівковому ринку у Нацбанку вважають навіть не зниження пропозиції у звʼязку з припиненням схеми "карткового туризму", а психологічний чинник.

"Що відбувалося наприкінці минулого тижня? Гривня почала потрохи просідати, і на цьому тлі у медіапросторі почали з`являтися коментарі про майбутнє значне послаблення гривні. Це тим чи іншим чином вплинуло на настрої населення та сприяло пожвавленню попиту на готівкову валюту", — зазначає Гелетій.

Він вважає, що реально спрогнозувати, яким буде курс долара у майбутньому неможливо, адже наразі він залежить від дуже великої кількості факторів: ситуації на фронті, ритмічності надходження міжнародної допомоги, економічних та інших чинників.

"Тому частина з відповідних коментарів були спекулятивними", — резюмує заступник голови НБУ.

Національний банк традиційно не дає прогнозів щодо того, яким буде курс валют у майбутньому. Однак там не припиняють нагадувати, що гривня може як знецінюватися, так і зміцнюватися.

"Також хочу нагадати, що курс у готівковому сегменті валютного ринку може як послаблюватися, так і зміцнюватися – саме так і працює ринкове ціноутворення. Це ми бачили у перші місяці війни, це ж відбувалося у травні-червні", — підкреслює Гелетій.

Він вважає, що й цього разу ситуація з ростом курсу валют на готівковому ринку може змінитися. "Відповідна ситуація є тимчасовою й коливання зменшаться у міру насичення пропозиції".

Що НБУ та уряд роблять для підтримки гривні?

По-перше, 20 травня НБУ дозволив банкам вільно встановлювати курс валют у своїх готівкових обмінниках. Після цього банки почали конкурувати з небанківськими обмінниками і курс в останніх почав знижуватися. Водночас обсяги операцій з торгівлі готівковою валютою між банками та населенням суттєво зріс.

"Це рішення дало результат, й середньоденний обсяг торгів між банками та клієнтами у готівковому сегменті валютного ринку після 20 травня зріс більш ніж у чотири рази порівняно з першими двома декадами травня – до 38 млн дол. США, а в червні – до майже 80 млн дол. США", — підкреслюють у Нацбанку.

По-друге, на початку червня НБУ підняв рівень облікової ставки з 10% до 25% річних.У регуляторі очікують, що після цього гривневі інструменти, такі як депозити та ОВДП, будуть дорожчати та стануть привабливішими для населення. Як наслідок, люди купуватимуть менше валюти і створюватимуть менший тиск на курс.

"Процес підвищення ставок за депозитами вже розпочався. Водночас банкам потрібен час, щоб адаптувати новий рівень облікової ставки у свої інструменти фондування. Ми також перебуваємо у діалозі з Міністерством фінансів та очікуємо, що дохідність за гривневими ОВДП зросте", — зазначає Юрій Гелетій.

По-третє, НБУ та Мінекономіки скасували перелік критичного імпорту. Іншими словами, бізнес зараз може купувати валюту для ввезення будь-яких товарів. Щоправда, одночасно Рада повернула на імпорт мита, акцизи та ПДВ.

"Яке відношення має це рішення до готівкового ринку? Частина готівкової валюти на ньому купувалися з метою фінансування званого "сірого" імпорту, який не входив до переліку товарів критичного імпорту. Зараз бізнес матиме змогу імпортувати будь-яку продукцію, відповідно попит на готівкову валюту поступово знизиться", — пояснив Гелетій.