НБУ - про кредити для бізнесу: чистий гривневий портфель банків зріс на 40% у 2021 році

Все про економіку та фінанси

НБУ констатує, що кількість банків, які працюють в Україні, за ІV квартал 2021 року не змінилася і становила 71 фінустанову. Чисті активи приватних банків зростали найшвидше, тому їхня частка в чистих активах банківської системи збільшилася за квартал на 0.9 в. п., а від початку року – на 4.9 в. п. (до 22.1%). Натомість питома вага державних банків знизилася на 0.8 в. п., а від початку року – на 5.8 в. п. (до 46.7%). Рівень концентрації сектору надалі знижувався внаслідок швидкого зростання активів менших за розміром фінустанов.

Активи

Чисті активи банків зросли за квартал на 6.3% за рахунок приросту гривневої складової. Збільшилися вкладення у державні цінні папери та кредитний портфель клієнтів.

Квартальні темпи зростання чистих гривневих кредитів суб’єктам господарювання сповільнилися до +2.3%. За 2021 рік чистий гривневий кредитний портфель зріс на 40.2%. Найактивнішими у кредитуванні були державні банки, крім ПриватБанку (54.7% р/р). У грудні гривневі кредити зменшилися внаслідок сезонного погашення позик аграріями та підприємствами, що виконували державні замовлення у межах проєкту “Велике будівництво”. Наприкінці року активізувалося кредитування іноземними банками в іноземній валюті. Чисті валютні кредити зросли на 7.8% за квартал та на 9.6% р/р.

Темпи роздрібного кредитування перевищили докоронакризовий рівень. Чистий гривневий портфель кредитів населенню зріс за квартал на 8.0% (36.9% р/р). Приріст чистих гривневих позик на нерухомість в кінці 2021 року знову оновив максимум: +62.4% р/р.

Частка непрацюючих кредитів і далі знижувалася: на 3.2 в. п. за квартал та загалом на 11.0 в. п. за рік – до 30.0%. Найбільший внесок у це скорочення зробили державні банки. Вони мали високі темпи зростання кредитного портфеля та списували старі непрацюючі позики на виконання відповідних стратегій.

Фондування

За квартал обсяги зобов’язань банків зросли на 5.7% значною мірою з огляду на приплив коштів клієнтів. Вони і надалі переважають у структурі банківського фондування: наприкінці року їхня частка в зобов’язаннях становила 84.9%. Частка коштів НБУ залишилася на рівні ІІІ кварталу – 5.3%.

Обсяг гривневих коштів фізичних осіб у банках за IV квартал зріс на 8.1% (15.3% р/р). Лідерами за цим показником виявилися приватні та іноземні банки: +41.0% р/р та 22.4% р/р відповідно. Водночас строкові депозити населення в національній валюті зростали повільніше – на 9.6% за рік. Переважна більшість нових строкових депозитів залучалася на строк від трьох місяців. Загальна сума вкладів фізичних осіб в іноземній валюті за рік знизилася на 1.8% (в еквіваленті дол. США) через відплив строкових коштів.

Кошти суб’єктів господарювання в національній валюті за квартал зросли на 15.5% (26.4% р/р). Банки з приватним капіталом були лідерами і за цим показником, продемонструвавши зростання на 35.1% за квартал (63.2% р/р). Кошти в іноземних валютах (в еквіваленті дол. США) знизилися за квартал на 4.7% внаслідок відпливу коштів з приватних та іноземних банків. У річному обчисленні валютні кошти бізнесу зросли на 3.9%.

Частка валютних коштів клієнтів знизилася на 2.6 в. п. до 32.9% незважаючи на ослаблення обмінного курсу національної валюти. Сприяло дедоларизації швидше зростання гривневих депозитів порівняно з валютними

Процентні ставки

Упродовж останньої чверті 2021 року НБУ продовжив цикл підвищення облікової ставки, піднявши її до 9% річних, а в січні 2022 року – до 10%. Проте лише кілька банків з найбільших двадцяти підвищили ставки за гривневими депозитами фізичних осіб слідом за обліковою. Середня вартість 12-місячних депозитів зросла до 9.2% річних на кінець ІV кварталу. Спред між вартістю тримісячних та річних депозитів досяг 1.7 в. п. Ставки за депозитами в доларах США залишалися в межах 1% річних, хоча й дещо зросли протягом кварталу.

Вартість гривневих кредитів суб’єктам господарювання вперше за півтора року перевищила 10% річних. Найбільш чутливими до підвищення облікової ставки, як і раніше, були ультракороткі (до одного місяця) позики. Натомість вартість валютних кредитів бізнесу знизилась у грудні до 3% річних. Ставки за новими споживчими кредитами населенню знизилися на 1.5 в. п. до 28.7% річних у грудні. Вартість нових іпотечних позик підвищилася протягом кварталу на 0.7 в. п. до 12.6%.

Фінансові результати і капітал

За 2021 рік банківський сектор отримав історично найвищий прибуток – 77.5 млрд грн (+95.4% р/р), передусім через швидкий приріст операційного доходу та скорочення відрахувань до резервів. У ІV кварталі прибуток банківського сектору в 12.6 раза перевищив результат ІV кварталу 2020 року. Крім суттєвих темпів зростання доходу, на це вплинуло розформування резервів під юридичні ризики та на 71.1% нижчі, ніж торік, відрахування до резервів під очікувані кредитні збитки. Кількість збиткових банків за квартал скоротилась із семи до п’яти, їхній сукупний збиток залишався несуттєвим. Рентабельність капіталу зросла до 35% порівняно з 19% торік.

Операційні доходи зростали швидше за операційні витрати, особливо в ІV кварталі. Співвідношення операційних витрат і операційного доходу (CIR) становило 54.8% порівняно з 65.3% торік. Зростання чистого процентного доходу прискорювалося протягом року, в останній чверті року він зріс на 47.7% р/р. Серед основних чинників такого зростання – активне кредитування та нижчі за минулорічні ставки за короткостроковими депозитами населення. Тож процентні доходи стрімко зростали, а процентні витрати залишалися помірними. Подальше зростання обсягів безготівкових операцій, зокрема карткових, забезпечило збільшення комісійних доходів банків. Темпи зростання чистого комісійного доходу були найвищими в ІІ кварталі, після чого почали сповільнюватися – до 16.4% р/р у ІV кварталі. Крім статистичного ефекту від збільшення бази порівняння, уповільнення спричинило зниження провідними платіжними системами комісій інтерчейндж, а за ними і заявлене окремими банками зменшення комісій за еквайринг.

Перспективи та ризики

Як зауважує НБУ, на початку 2022 року військово-політична напруга навколо України спричинила помірний відплив вкладів населення. Станом на середину лютого зрозуміло, що банки спокійно зустріли відпливи, маючи значний запас ліквідності. Оскільки строкові кошти були стабільними, фінустанови майже не підвищували депозитні ставки, адже не мали потреби додатково конкурувати за клієнтів.

Коментар НБУ:

"Подальше посилення монетарної політики очікувано впливатиме на умови залучення коштів та здорожчуватиме фондування. Тож процентний ризик банків посилюватиметься.

В умовах невизначеності банкам потрібно ретельно контролювати ризики ліквідності. Для цього необхідно аналізувати власну спроможність покрити наявними високоякісними ліквідними активами (ВЛА) суттєві відпливи коштів, які можуть реалізуватися протягом коротких періодів. Водночас ВЛА має бути достатньо не лише для конвертації у грошові кошти за потреби для повернення клієнтам, але і для здійснення подальшої операційної діяльності".

Регулятор додає, що державні банки були лідерами гривневого кредитування у 2021 році. Разом із реалізацією стратегії скорочення непрацюючих кредитів це істотно знизило частку непрацюючих кредитів. "Такі дії підвищують інвестиційну привабливість та наближають держбанки до стратегічної цілі – їх приватизації", - зауважує НБУ.

НБУ планує найближчим часом ухвалити рішення про графік поступового відновлення буферів капіталу, деактивованих під час розгортання коронакризи. Буфери капіталу підвищують спроможність банків протистояти ризикам у період фінансової та економічної нестабільності. Сформований запас капіталу можна буде використати як для поглинання можливих збитків, так і для подальшого кредитування. За оцінками НБУ, поточна висока прибутковість та наявний запас капіталу дають змогу банкам без труднощів виконати такі регуляторні вимоги.