Найбільш прибуткові та збиткові банки за 5 місяців: дані НБУ

Все про економіку та фінанси

За даними НБУ, за підсумками січня-травня найбільші прибутки декларують Приватбанк (8,69 млрд грн), Сбербанк (1,94 млрд грн), Райффайзен Банк Аваль (1,87 млрд грн), ПУМБ (1,65 млрд грн), Універсал Банк (1,35 млрд грн), Альфа-банк (1,28 млрд грн), ОТП Банк (1,07 млрд грн), Укрексімбанк (894,9 млн грн), Сітібанк (598,5 млн грн), Креді Агріколь (569 млн грн).

Найбільші збитки отримав Правекс-Банк (-88,85 млн грн), "Земельний капітал" (-33,8 млн грн), БТА Банк (-22,3 млн грн), Юнекс Банк (-17,6 млн грн), Індустріалбанк (-15,3 млн грн), УБРР (-6,7 млн грн), Альпарі Банк (-5,8 млн грн), Перший інвестиційний банк (-3,8 млн грн), АП Банк (-3,6 млн грн), Траст-Капітал (-1,3 млн грн).

Нагадаємо, за 5 місяців 2020 року в Приватбанку був прибуток 19,6 млрд грн, в Сбербанку - 1,4 млн грн, в Райффайзен Банку Аваль - 1,7 млрд грн, в ПУМБ - 1,13 млрд грн, в Універсал Банк - 226 млн грн, в Альфа-Банку - 370 млн грн, в ОТП Банку - 728 млн грн, у Сітібанку - 760 млн грн, в Креді Агріколь - 519 млн грн, тоді як в Укрексімбанку був збиток 1,58 млрд грн.

Контекст

За даними НБУ, банківська система в січні-травні 2021 року отримала прибуток 23,84 млрд грн, що на 17,7% менше, ніж за цей же період минулого року.

Доходи банків зменшилися на 7,2% - до 101,7 млрд грн, у т.ч. процентні доходи зросли на 3,2% до 65,2 млрд грн, комісійні доходи - на 32,4% до 34,05 млрд грн, тоді як результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу став від`ємним - "мінус" 3,05 млрд грн (за 5 місяців 2020 року був "плюс" 17 млрд грн).

Витрати банків знизилися на 3,4% - до 77,83 млрд грн, у т.ч. процентні витрати впали на 26,5% до 21,2 млрд грн, відрахування в резерви - на 40,1% до 4,8 млрд грн, тоді як комісійні витрати зросли на 44,3% - до 12,8 млрд грн, адміністративні витрати - на 11,2% до 30,36 млрд грн.

НБУ в Звіті про фінансову стабільність констатував, що фінансовий сектор продемонстрував високий рівень стійкості та пройшов кризовий період без значних втрат. Високий рівень ліквідності та капіталізації дають змогу банкам нарощувати кредитування, підтримуючи відновлення економіки.

"Національний банк, зважаючи на позитивну економічну динаміку, міцний стан і прибутковість банківського сектору, поступово згортає антикризові заходи", - зауважував регулятор.

Нижче - коментар НБУ:

"Відновлення економіки триває завдяки високому внутрішньому попиту та сприятливим умовам на зовнішніх ринках. Монетарна політика НБУ залишається м’якою, попри підвищення в березні та квітні облікової ставки у відповідь на посилення інфляційних ризиків. Відновлюється інтерес іноземних інвесторів до боргів українських емітентів. Проте волатильність світових ринків капіталу та паузи у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями створюють певні ризики для фінансування дефіциту бюджету та рефінансування зовнішніх боргів.

Реальний сектор відновлюється нерівномірно, втім більшість галузей проходять коронакризу без значних втрат та поступово збільшують попит на кредитні ресурси. Державні програми кредитування стимулюють зростання кредитних портфелів малих та середніх позичальників.

Темпи зростання кредитування населення також помітно прискорюються. Сегмент незабезпеченого кредитування формує основу портфеля, має найвищу прибутковість і вищі кредитні ризики порівняно з іншими банківськими продуктами. Підвищення ваг ризику за цими активами з поточних 100% до 150% до кінця 2021 року створить запас капіталу на випадок неочікуваних збитків від можливої недооцінки банками кредитних ризиків цього сегмента.

Низка банків активно нарощує іпотечні портфелі. Високі темпи зростання іпотеки можуть зберігатися тривалий час, зважаючи на низький – менше 1% ВВП – поточний рівень проникнення іпотечного кредитування.

Вплив коронакризи на якість кредитів виявися значно слабшим, ніж НБУ очікував на початку кризи. Витрати на формування резервів у 2020 році зросли вдвічі порівняно з попереднім роком, проте суттєво не вплинули на прибутковість сектору. Результати оцінки якості активів підтвердили загальну відповідність сформованих банками резервів реалізованим та очікуваним кредитним збиткам. Консервативна кредитна політика банків до кризи сприяла тому, що втрати від кредитного ризику були помірними. Високі кредитні стандарти й надалі сприятимуть збалансованому зростанню та належній диверсифікації кредитного портфеля.

У період кризи частка коштів на вимогу в структурі фондування банків зросла через зниження процентних ставок та бажання вкладників мати постійний доступ до заощаджень. Утім, фондування залишається стійким, зміна його строкової структури не несе помітних ризиків ліквідності. Новий норматив чистого стабільного фінансування NSFR, що запрацював з 1 квітня 2021 року, додатково мінімізуватиме можливі ризики ліквідності.

Зниження вартості фондування дало змогу більшості банків утримати прийнятну процентну маржу. А нарощення операцій збільшило чистий процентний дохід. Надалі банки змушені будуть пристосуватися до роботи в умовах нижчої процентної маржі. Потенціал здешевлення фондування майже вичерпано, а зниження ставок за кредитами триватиме.

Комісійний дохід також зростав високими темпами. Він виявився стійким до впливу карантинних обмежень завдяки своєчасній адаптації фінустанов до нових умов роботи з фокусом на віддалене обслуговування. Зростанню комісійних доходів сприяло й загальне зростання попиту бізнесу та населення на банківські послуги. Доходи банків із запасом покривають операційні витрати та відрахування в резерви, що суттєво знизилися у 2021 році.

Середнє значення достатності основного капіталу банків більш як удвічі перевищує регуляторний мінімум. НБУ незабаром визначиться з графіком упровадження буферів капіталу. Втім, більшість банків фактично вже виконують вимоги до буфера консервації та системної важливості.

НБУ продовжує гармонізувати банківське регулювання із європейським законодавством. На 1 січня 2022 року заплановано запровадження вимог до капіталу під операційний ризик. Наступного року розпочнеться тестовий розрахунок банками внутрішнього капіталу в рамках ICAAP. Він підвищить якість управління та планування капіталу. Надалі відбудеться зміна структури регулятивного капіталу, зміни до банківського законодавства дадуть регулятору право встановлювати індивідуальні підвищені вимоги до капіталу банків.

Регуляторне поле для небанківських фінансових установ також активно удосконалюється. Парламент розглядає нові закони про фінансові послуги та фінансові компанії, страхування та кредитні спілки. Їх ухвалення та запровадження дасть змогу забезпечити належне регулювання та стійкість небанківського фінансового сектору".