У ВР та уряді хочуть зобов`язати НБУ віддавати в бюджет відсотки з ОВДП, - законопроект

Все про економіку та фінанси

Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №7429 (про 260 млрд грн для "Нафтогазу"), який серед іншого зобов’язує НБУ перераховувати в держбюджет отриманий від ОВДП дохід. Ухвалення цієї норми може поставити під питання фінансову незалежність Нацбанку та, відповідно, співпрацю України із партнерами та євроінтеграційний рух, пише "Економічна правда".

Згаданий законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення)" був прийнятий у першому читанні 21 червня.

До другого читання було подано понад 1,4 тис поправок.

16 липня комітет ВР з питань бюджету підтримав  в т.ч. "непрофільну" поправку в "газовий" законопроект, яка зобов’язує Нацбанк перераховувати до бюджету весь дохід, який він отримує за придбаними під час війни в уряду облігаціями. Після набрання чинності норми перераховувати ці кошти НБУ повинен буде протягом 10 днів з дня отримання доходу.

Технічно дохід від облігацій має стати частиною прибутку НБУ, який і так направляється до бюджету. Проте такі перерахування Нацбанк здійснює раз на рік, після підготовки та погодження фінансової звітності.

Прибуток НБУ – це різниця між доходами та витратами, і відповідно це не одне й те ж, що дохід від ОВДП. Крім цього, до того як направити прибуток до бюджету, НБУ вираховує з нього відрахування до резервів.

Таким чином, автор правки (нардеп Олексій Кузнєцов з фракції "Слуга народу", який є членом комітету з питань прав людини) пропонує фактично змусити Нацбанк виплачувати частину свого прибутку авансом, без віднімання від цієї суми витрат та відрахувань до резервів. Більше того, такі перерахування НБУ буде змушений здійснювати навіть у збиткові роки.

На 18 липня НБУ придбав в уряду облігацій на суму 225 млрд грн, з яких по 120 млрд грн ставка дохідності становить 11% річних. Тобто, лише за цими паперами щороку потрібно буде направляти уряду по 13,2 млрд грн. За облігаціями, які з червня купує НБУ, діє плаваюча ставка. Розмір купонного платежу за ними дорівнює середньому розміру облікової ставки за 12 місяців до дати виплати доходу.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради, який погодив правку Кузнєцова, Юрій Арістов зазначив, що на цій правці наполягало Міністерство фінансів. "Як я розумію, то саме за їхньої (Мінфіну) ініціативи цю правку і внесли. Вони мотивували її тим, що сьогодні Нацбанк викуповує ОВДП і отримуватиме за ними прибутки у майбутньому. Ця правка дасть можливість всі ці надлишкові доходи долучати до бюджету", – заявив Арістов.

У комітеті розуміють, що схваленням таких змін порушують незалежність Нацбанку, що може негативно вплинути як на фінансову стабільність, так і на довіру до України зі сторони міжнародних партнерів. "Але на сьогодні, в умовах війни, всі повноваження по управлінню бюджетом ми передали на Мінфін. Роль нашого комітету більше допоміжна. Тому якщо Мінфін наполягає на цій позиції, то у таких випадках комітет підтримує його", – каже нардеп.

Офіційних коментарів щодо запропонованої норми в НБУ не дають. Із 14 липня у Нацбанку почався "режим тиші" до оголошення рішення щодо облікової ставки – протягом тижня регулятор утримується від коментарів, які стосуються цієї теми.

Неофіційно ж високопосадовці Нацбанку кажуть, що правка є інструментом примусу до прихованої емісії. Також вона порушує норми закону "Про Національний банк", які стосуються відрахувань НБУ до резервів та його операційної незалежності.

"Масштабне фінансування державного сектору з боку Національного банку та підрив його операційної та фінансової незалежності може значно подовжити або навіть взагалі стати на заваді приєднанню України до Європейського Союзу. Статтею 21 Договору про ЄС, національним центральним банкам забороняється здійснювати фінансування центральних урядів, регіональних, місцевих чи інші органів державної влади, інших органів, що регулюються публічним правом, або державні підприємства держав-членів", – зазначає співрозмовник ЕП в НБУ.

У 2015 році українська влада у співпраці з МВФ напрацювала зміни до закону про Нацбанк, якими зобов`язалася не допускати будь-яких авансових перерахунків прибутку до бюджету та зберігати операційну незалежність НБУ. Порушення цих домовленостей шляхом ухвалення правки може призвести до втрати довіри міжнародних партнерів до України у той час, коли країна потребує її чи не найбільше.

Нещодавно глава НБУ Кирило Шевченко повідомляв, що в лютому-травні через продаж валюти НБУ абсорбував 70% надрукованої гривні. Проте обсяги резервів не безмежні, а разом і з ними – можливості НБУ підтримувати стабільний курс гривні. "Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари. У результаті дедалі більший обсяг гривневої ліквідності посилює попит на іноземну валюту через канали державних витрат та погіршення очікувань", – зауважував керівник Національного банку.