Накопичувальні пенсії: скільки потрібно буде платити та які виплати можна буде отримати

Все про економіку та фінанси

Мінсоцполітики заявляє, що при запровадженні обов`язкової накопичувальної пенсійної системи не буде додаткового фінансового навантаження на людей та бізнес. Натомість держава перенаправлятиме частину сплачених податків та зборів на особистий рахунок людини в тому фонді, який визначить сам працівник.

"Так, з податків, сплачених людиною, пропонується спрямовувати на накопичення частку в розмірі 1-2% від зарплати. Додатково внески в розмірі 1-2% від зарплати перенаправлятимуться людині з сум єдиного соціального внеску, які за неї сплатив роботодавець. В подальшому внески необхідно збільшувати, щоб разом солідарна та накопичувальна пенсії забезпечували гідний рівень життя", - констатує Мінсоцполітики.

Як зазначають у відомстві, пенсійні накопичення не «лежатимуть на рахунку». Вони одразу вкладатимуться в економіку країни, причому лише в ті інструменти, які визначені законодавством як найнадійніші (державні цінні папери, в тому числі, цільові на реалізацію довгострокових проектів, муніципальні цінні папери, акції та облігації підприємств, депозити в надійних банках, банківські метали, нерухомість, земля, тощо).

"Таким чином пенсійні накопичення будуть внутрішніми інвестиціями, які допомагатимуть економіці зростати, а кожен учасник системи пенсійних накопичень – інвестором своєї країни, який отримує від своїх інвестицій дохід. Всі зароблені інвестиційні прибутки накопичувальні пенсійні фонди розподіляють між майбутніми пенсіонерами, а напрямки та розмір витрат, які можна здійснювати за рахунок пенсійних активів, жорстко обмежені законодавством, щоб пенсійні накопичення не «проїдались» через витрати", - додає Мінсоцполітики.

Як зауважується, активи, у які інвестуються пенсійні накопичення, можуть бути і гривневими, і валютними, щоб захистити пенсійні накопичення від курсових коливань.

"Досвід роботи накопичувальних пенсійних фондів в Україні показує, що фонди, де є і валютні, і гривневі активи, і взагалі широка диверсифікація інвестицій забезпечили для своїх учасників дохідність вище інфляції навіть в кризові 2014-2015 роки. Накопичувальні пенсійні фонди щоденно звітують про те, куди інвестовані кошти людей, скільки коштують ці активи, проходять щорічний незалежний аудит. Людина може щодня перевіряти стан свого рахунку та перевести свої накопичення до іншого фонду, якщо щось не сподобається, без жодних штрафних санкцій", - додають у міністерстві.

Як інформується, людині потрібно буде обрати собі фонд для накопичень. Для цього державний регулятор (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) відбере найнадійніші накопичувальні пенсійні фонди та оприлюднить їх перелік.

Для людей, які на початку роботи системи не визначаться з вибором, Уряд створить фонд «за замовчуванням», який працюватиме за однаковими правилами з усіма іншими, таким чином, щоб це не була монопольна політизована структура, щоб не керувалася у ручному режимі. З нього людина так само зможе перевести свої накопичення у будь-який момент до іншого фонду, коли визначиться з вибором.

"В деяких країнах в такі «фонди за замовчуванням» потрапляли накопичення 95% людей через низьку фінансову грамотність та активність. Але ми віримо, що у нас такого не буде, адже українці – активна нація, а право вибору – одна з найвагоміших цінностей нашого суспільства, і ми неодноразово доводили, що вміємо робити вибір та захищати його.

В питанні власних пенсійних накопичень також дуже важливо бути свідомим, розуміти, що пенсійні накопичення – ваші кошти і лише ви вирішуєте, в якому фонді їх накопичувати. Цей вибір має бути вільним. Ніхто: ні роботодавець, ні держава, ні будь-яка установа не мають нав’язувати вам цей вибір. Право обирати та змінювати фонд за власним бажанням - це той спосіб, яким ви самі можете захистити свої пенсійні накопичення", - кажуть у Мінсоцполітики.

Накопичувальна пенсія виплачуватиметься додатково до солідарної та не зменшуватиме її розмір. За власним бажанням почати отримувати накопичувальну пенсію можна пізніше, ніж солідарну. Виплати з накопичувальної системи можуть бути довічними, одноразовими та на визначений строк.

Для того, щоб отримувати довічну виплату, людина обере собі компанію за страхування життя з переліку найнадійніших, які визначить Національний банк України.

Якщо коштів накопичиться багато – більше, ніж потрібно для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то решту коштів людина може за власним вибором або отримати одноразово, або у вигляді додаткової виплати на визначений строк (не менше 10 років), або також спрямувати до страхової компанії, щоб довічна виплата була більшою за прожитковий мінімум.

Якщо коштів накопичиться мало – недостатньо для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то їх можна буде забрати одноразово або докласти необхідну суму для довічної пенсії. Як саме вчинити – це також вирішуватиме сама людина.

В окремих ситуаціях пенсійні накопичення можна буде використати до виходу на пенсію, в будь-якому віці. Зокрема, на лікування у випадку критичного стану здоров’я, в тому числі і на лікування члені сім’ї, у випадку набуття інвалідності 1 або 2 групи. Також людина зможе забрати свої пенсійні накопичення при виїзді на постійне місце проживання до іншої країни.

Ще пряма мова Мінсоцполітики:

"Як пенсія у 7000 гривень може бути реальністю?

Близько 7000 гривень – це приклад того, яку пенсію може отримувати людина з повним страховим стажем з двох джерел: солідарної та накопичувальної систем.

Він показує, як саме це працює, за яких умов можна забезпечити пенсію з двох джерел на рівні не нижче 40% від заробітної плати, що відповідатиме стандартам, які Україна зобов’язалась виконувати згідно конвенції МОП.

Навіть при невеликих внесках 4% від заробітної плати, які пропонуються для запуску обов’язкових пенсійних накопичень, та дохідності +0,25% на місяць вище інфляції (приблизно 3% вище інфляції на рік) це можливо. Можна розрахувати і інші приклади, задавати різні розміри внесків та різні відсотки дохідності, щоб подивитись, як будуть змінюватись результати, але принцип залишиться той самий.

Для прикладу всі розрахунки зроблені в сьогоднішніх цінах, щоб не сперечатись про прогнози інфляції, і побудовано модель для людини, яка:

• отримує заробітну плату 15 000 гривень на місяць;
• працює та накопичує з 25 до 60 років (має 35 років стажу);
• на власний пенсійний накопичувальний рахунок щомісяця протягом періоду роботи отримує 2% від зарплати з сум сплаченого нею ПДФО та додатково 2% від зарплати з сум ЄСВ, який за неї сплатив роботодавець (разом 4% - 600 гривень);
• після завершення періоду роботи отримує накопичувальну пенсію потягом 15 років;
• весь час накопичення кошти людини працюють з дохідністю 0,25% вище інфляції на місяць (приблизно 3% вище інфляції на рік);
• отримує пенсію з солідарного рівня на рівні середньої на сьогодні – 3 624 гривні (станом на 01.03.2021).

В цьому прикладі середня пенсія з накопичувальної системи за 15 років у людини складе 3 117 гривень. Разом з солідарною пенсією людина отримуватиме 6 741 гривню, що становитиме 45% від її зарплати.

Інші сценарії, як змінюватиметься розмір накопичувальної пенсії в залежності від стажу людини та тривалості виплат (оцінки Мінсоцполітики):


Які гарантії, що кошти в накопичувальних фондах не вкрадуть, вони не знеціняться?

Коментар Мінсоцполітики:

"У чинному законодавстві про накопичувальне пенсійне забезпечення більше 40 механізмів, які забезпечують захист пенсійних накопичень людей.

Наприклад, це такі механізми:

• Накопичувальні пенсійні фонди щоденно звітують регулятору та щоденно оприлюднюють показники своєї діяльності.

• Людина може щоденно контролювати зміну своїх накопичень і в будь-який момент перевестись в інший фонд без штрафів, якщо їй будь-що не подобається.

• Є цілий ряд законодавчих ліцензійних вимог до персоналу, капіталу, технічного та програмного забезпечення, внутрішніх процедур, фінансового моніторингу операцій та організації роботи тих, хто надає послуги на цьому ринку, такі вимоги посилюються.

• Фонди звітують за міжнародними стандартами фінансової звітності та обов’язково проходять щорічний аудит лише з тими аудиторами, які мають дозвіл проводити аудит фінансових установ. Результати аудиту оприлюднюються.

• Накопичувальний пенсійний фонд не може бути ліквідований за законодавством про банкрутство. Якщо засновники мають бажання припинити діяльність фонду, то вони за пів року до цього затверджують у державного регулятора план ліквідації фонду, яким передбачається переведення всіх накопичень людей до інших накопичувальних фондів за вибором людини. В Україні протягом 16 років без втрати жодної копійки пенсійних накопичень громадян таким чином ліквідувались близько 50 фондів.

• Накопичувальний пенсійний фонд – це фактично не одна установа, а чотири: сам фонд, адміністратор, компанія з управління активами та банк-зберігач. Вони зобов’язані законодавством контролювати один одного в процесі роботи з пенсійними накопиченнями в щоденному режимі – куди направляються кошти, як оцінюється вартість активів, тощо. Кожну операцію з пенсійними накопиченнями контролюють щонайменше два суб’єкти, а частіше три, та несуть за це відповідальність. Тому тут ризики шахрайства значно нижчі, ніж в установах, де немає такої системи взаємоконтролю.

• Напрямки, куди саме можна вкладати кошти, на яких майданчиках можна такі активи купувати, а на яких - не можна, вимоги щодо оцінки таких інструментів визначені законом. Також закон встановлює вимоги щодо диверсифікації активів – розкладання «по різних корзинах»: не більше 5% активів в зобов’язання одного підприємства, не більше 10% у нерухомість, тощо. Тому фонди не можуть вкладати пенсійні накопичення людей в аби що, а також не можуть всі накопичення вкласти в один банк або в одне підприємство і втратити, якщо воно збанкрутує.

• Законом обмежений граничний рівень витрат, які покриваються за рахунок пенсійних активів, щоб пенсійні накопичення не «проїдались» через витрати.

Як ще підвищити надійність?

В Україні протягом тривалого часу не було інституційно спроможного регулятора, який би мав матеріально-технічні ресурси та кваліфіковані кадри для регулювання саме сфери пенсійних накопичень. Тому, не дивлячись на потужне законодавство, окремі недобросовісні гравці його не дотримувались, не виконували правила протягом тривалого часу і регулятор жодним чином це не відслідковував та не реагував.

Більше того, для окремих суб’єктів були зроблені виключення із законодавства, тобто певні фонди мали право не дотримуватись всіх вищезазначених вимог. Саме з накопиченнями людей у таких фондах виникали проблеми: це фонд НБУ за часів Януковича та фонди банку Аркада.

Тому перше, що нам потрібно - сильний та професійний регулятор. Якщо хоча б одного з цих двох компонентів не буде – це ризики. Для того, щоб система працювала надійно, держава має забезпечити контроль над тим, щоб всі передбачені законодавством механізми захисту працювали на практиці.

В цьому напрямку є законодавчі ініціативи щодо посилення інституційної спроможності НКЦПФР та рішучі дії нового складу НКЦПФР щодо посилення контролю на ринку навіть в рамках поточних повноважень.

Друге завдання – це потреба у розширенні кола надійних інвестиційних інструментів, через які пенсійні накопичення дійсно будуть спрямовані в економіку, в зростання ВВП, створення нових робочих місць, з урахуванням ключових економічних реформ та пріоритетних напрямків розвитку економіки. При цьому, зростання обсягу внутрішніх довгострокових інвестиційних ресурсів, якими є пенсійні накопичення, стимулюватиме пропозицію таких інструментів. Тому це взаємозалежний поступовий процес.

В цьому напрямку дуже важливим кроком є меморандум, підписаний нещодавно Урядом з міжнародними партнерами щодо розвитку інфраструктури фондового ринку.

Третє завдання - підвищити захист пенсійних активів, які інвестовані в підприємства та банки, від неповернення під час процедур ліквідації підприємств або банків, визнання їх неплатоспроможними. Зокрема, під час таких процедур повернення пенсійних активів має відбуватись одразу після сплати податків державі та зарплати працівникам, в третій черзі задоволення вимог кредиторів, як соціально важливі кошти. Це суттєво покращило б захист пенсійних накопичень.

Також має безумовно забезпечуватись виконання рішень судів щодо повернення пенсійних активів, за цим має бути особливий контроль, можливо, окрема бюджетна програма за зразком бюджетної програми виконання судових рішень щодо пенсійних справ у солідарній системі. Адже зараз з цим є проблеми, зокрема, з ФГВФО.

В цьому напрямку важлива спільна робота Мінюсту з фінансовими регуляторами".