МВФ підтримує рішення НБУ підвищувати облікову ставку для протидії інфляційному тиску

Все про економіку та фінанси

Представник МВФ в Україні Ваграм Степанян в інтерв’ю журналу “НВ” констатував, що інфляція залишається високою не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.

“У випадку України інфляційний тиск протягом цього року був високим і пояснювався сильним спожив­чим попитом, зростанням світових цін на сировину та потужним зростанням заробітної плати. У березні 2021 року Нацбанк почав впровадження жорсткішої монетарної політики. Ми підтримуємо жорсткіші монетарні умови, уже запроваджені НБУ, і його готовність до подальшого їх впровадження, якщо виникне така потреба, з метою повернення інфляції до цільового значення в межах стратегічного горизонту. У 2021‑му ми прогнозуємо середню інфляцію на рівні 9,5 %. Очікується, що інфляційний тиск зберігатиметься у 2022‑му, а середня інфляція прогнозується на рівні 7,5 %. Хоча, як очікується, нижча інфляція цін на сировинні товари та жорсткіша монетарна політика повернуть інфляцію до цільового діапазону до кінця 2022 року, важливо, щоб НБУ зберігав пильність, а також зосереджувався на стримуванні та зниженні інф­ляції до цільового рівня”, - зазначив представник МВФ.

Він серед іншого нагадав, що нинішня структура програми співпраці між Україною та МВФ передбачає ще два перегляди, які заплановані на березень та червень 2022 року, а успішне завершення цих переглядів відкриє шлях до виплати 0,5 млрд СПЗ [спеціальних прав запозичень; $700 млн] та 1,1 млрд СПЗ [$1,5 млрд] відповідно.

“Зобов’язання української влади щодо політики можна узагальнити таким чином: повернення до фіскальної політики, направленої на забезпечення середньострокової стійкості державного боргу, при одночасному захисті соціально вразливих верств населення, посилення адміністрування доходів та зменшення фіскальних ризиків від квазіфіскальних операцій. Також це збереження незалежності центрального банку та зосередження уваги грошово-кредитної політики на поверненні інфляції до цільового рівня. Далі — забезпечення здоров’я фінансового сектору, боротьба з корупцією та просування судової реформи і зменшення ролі держави та її інтересів в економіці для поліпшення бізнес-середовища, залучення інвестицій та підвищення потенціалу економіки”, - констатував Ваграм Степанян.