Мінфін - про намір уряду контролювати "резервні" витрати держкомпаній

Все про економіку та фінанси

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю для видання Forbes таким чином прокоментував ініціативу Кабміну зобов’язати держкомпанії погоджувати обсяг витрат на формування резервів під сумнівні борги контрагентів:

“Ми запропонували держпідприємствам узгоджувати формування резервів сумнівних боргів з власником, яким є держава. Ми не втручаємось в облікову політику, що затверджена наглядовою радою, але в частині оподаткування вважаємо таку норму доцільною.

Ми дивилися практику інших країн, обговорювали це з аудиторськими компаніями. Це не буде втручанням в корпоративне управління держпідприємствами. Чому власник приватної компанії має право запитати, де його дивіденди, а держава як власник не має такого права? Якщо там є справедливі втрати й борги або резерви під майбутні видатки, то питань до них не буде”.

Нагадаємо, Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким серед іншого пропонується запровадити заборону для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, зменшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень підпункту 139.2.2. пункту 139.2 статті 139 Кодексу у разі, якщо визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджене з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.

12 травня Кабмін схвалив розроблений Мінфіном проект постанови, який вносить зміни в порядок розрахунку держкомпаніями величини резерву сумнівних боргів.

Як зазначалося, це має сприяти "уніфікації механізму проведення суб`єктами господарювання державного сектору економіки оцінки та розрахунку резерву сумнівних боргів з урахуванням норм міжнародних стандартів фінансової звітності".

Чинні норми забороняють включати до розрахунку резерву суми поточної дебіторської заборгованості із строком виникнення до півтора року.

Разом з тим, в уряді передбачили, що держкомпанії будуть нараховувати резерв сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на підставі проведеної оцінки сумнівності дебіторської заборгованості (кредитного ризику або ризику дефолту, тобто невиконання контрагентом зобов`язань). Причому така оцінка повинна буде "враховувати платоспроможність окремих дебіторів та результати претензійно-позовної роботи щодо них" (цитата).

Передбачалося, що дебіторська заборгованість для розрахунку резерву сумнівних боргів буде визнаватися сумнівною лише за наявності одного з таких чинників, що свідчать про істотне зменшення суми очікуваного відшкодування дебіторської заборгованості на звітну дату порівняно з моментом її первісного визнання як активу:

- наявності об`єктивних свідчень неплатоспроможності контрагента за договірними зобов`язаннями, за якими прострочено виконання такого зобов`язання (при цьому суб`єктом господарювання державного сектору економіки ведеться претензійно-позовна робота щодо такого контрагента);

- відсутності надходження оплати від дебітора протягом 365 днів.

При цьому величина резерву сумнівних боргів визначається із суми сумнівної дебіторської заборгованості, скоригованої на коефіцієнти ризику за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов`язань.

Схвалена Кабміном Бюджетна декларація на 2022-2024 роки передбачає, що обсяг надходжень до держбюджету від дивідендів і частини прибутку держкомпаній у 2022 році складе 45,6 млрд грн, у 2023 році - 47,04 млрд грн, у 2024 році - 37,2 млрд грн.

У 2020 році відповідні надходження становили 70,7 млрд грн, а в 2021 році плануються на рівні 28,8 млрд грн (найбільшу суму сплатить Приватбанк - 19,4 млрд грн).

Нагадаємо, група “Нафтогаз” у 2020 році зафіксувала збиток 19 млрд грн. При цьому в “Нафтогазі” зазначали, що “ключовий негативний вплив на фінансові показники компанії мала боргова криза, показники якої збільшуються щороку”, і “нарахування резервів на сумнівні борги за газ, які не погашають контрагенти компанії — теплокомуненерго та регіональні збути, склало рекордні 42 млрд грн” (цитата).

Ще “Нафтогаз” додавав таке: “Після скасування спеціальних зобов’язань (ПСО, PSO) з 1 серпня 2020 року, українські споживачі можуть вільно змінювати постачальника природного газу та отримувати переваги від ринкового ціноутворення. При цьому посередники, що постачають газ, мають вчасно розраховуватися за нього. Однак платежі за частину поставок до 31 липня 2020 року на умовах ПСО залишаються простроченими, що стало причиною нарахування резервів сумнівних боргів у сумі 23,2 млрд грн за 2020 рік та вплинуло на прибутковість і рух грошових коштів від операційної діяльності”

Зміна правил формування резервів держкомпаніями може призвести, принаймні, до часткового розформування “Нафтогазом” резервів, супровідного декларування прибутків й відповідно - додаткових надходжень у держбюджет від податку на прибуток і дивідендів, які повинний буде сплатити “Нафтогаз”.

У травні Кабмін також доручив низці міністерств спільно з НАК "Нафтогаз" реструктурувати борги підприємств теплокомуненерго, задіяних у виконанні спецобов`язків з теплопостачання, врегулювати судові спори стосовно боржників, а також забезпечити суб`єктів ТКЕ газом.